Постанова № 6416154, 15.06.2009, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2009 р. м.Чернівці Справа № 11/19

Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М, при секретарі Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов

Державної податкової інспекції у м.Чернівці

до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці

про стягнення податкового боргу за рахунок активів боржника в сумі 71355 грн.

За участю представників:

Від позивача Маниліч Л.І. старш.держ.под.інспектор (дов від 23.09.2008р.)

Від відповідача ОСОБА_3- представник СУТЬ СПОРУ: Ухвалою суду від 29.01.2009 року відкрито провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Чернівці до приватного підприємця ОСОБА_1 м.Чернівці про стягнення 71355 грн. та розгляд справи призначено на 18.02.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у результаті проведеної працівниками ДПІ у м.Чернівці позапланової виїзної перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003р. по 30.09.2006р. було виявлено порушення Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме: ненарахування та несплата до бюджету ПДВ та порушення Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” а саме: неподання декларації по ПДВ у строки визначені законодавством. На підставі виявлених порушень 12.01.2007 року було винесено податкове повідомлення-рішення № 278489170/0, яким визначено розмір податкового зобовязання в сумі 69825 грн. та податкове повідомлення-рішення № 278490170/0, яким нараховано штраф в сумі 1530 грн.

Крім того, продовжує позивач, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2008 року по справі № 6/142 за позовом приватного підприємця ОСОБА_1 до ДПІ у м.Чернівці про визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 278489170/3 від 27.04.2007р. та № 278490170/3 від 27.04.2007р. у задоволенні позовних вимог відмовлено. Враховуючи, що постанова ЛААСУ набрала законної сили вказані вище рішення підлягають виконанню.

Ухвалою суду від 29.01.2009 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено на 18.02.2009 року.

Ухвалою суду від 18.02.2009 року розгляд справи було відкладено на 11.03.2009 року.

Відповідач вимоги позивача не визнає, посилаючись при цьому на те, що ним вказані рішення оскаржені до Вищого адміністративного суду України, а тому підстав для задоволення позову немає.

Ухвалою суду від 11.03.2009 року в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалами суду від 11.03.2009 року, 29.04.2009 року розгляд справи було зупинено за клопотанням сторін.

Ухвалою суду від 03.06.2009 року розгляд справи було відкладено в звязку з незявленням представника відповідача.

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої вимоги в повному обсязі, звернувши увагу суду на те, що постанова ВАСУ від 27.05.2008 року по справі № 6/142 вже більше року не виконується відповідачем, представник останього, в свою чергу заперечив проти задоволення позову.

Розглянувши подані позивачем документи, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2006 року працівниками ДПІ у м. Чернівці була проведена планова виїзна перевірка фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 30.09.2006 року, яка була оформлена актом від 29.12.2006 р. № 2244/17-024/2312917176.

Зокрема перевіркою було встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність в період з 01.10.2003р. по 31.12.2005р. у відповідності до Указу Президента № 727/98 від 03.07.1998р. «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого, підприємництва»(далі Указ) та являвся суб'єктом малого підприємництва платником єдиного податку.

Згідно поданого звіту суб'єкта малого підприємництва за період з 01.01.2005р. по 31.12.2005р. обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) склав 718 536,00 грн.

Виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) визначалась відповідно до даних журналу обліку доходів та витрат за формою № 10, зареєстрованого в ДПІ у м. Чернівці, щоденних виписок банку з рахунків фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, документів первинного обліку. Досліджувалось надходження коштів на рахунок, а також надані прибуткові касові ордери, видані приватним підприємцем ОСОБА_1, які підтверджують надходження готівкової виручки за реалізовані ТМЦ.

Отже, загальну суму від здійснення операцій з поставки товарів (робіт, послуг), що нарахована (сплачена, надана) ОСОБА_1 станом на 01.01.2006 року, за останні дванадцять календарних місяців сукупно склала - 741036,00 грн.

Згідно з абз. 2 ст. 1 Указу спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується в числі інших і для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Статтею 5 цього ж Указу передбачено, що у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

Абзацом п'ятим ст.1 Указу передбачено, що виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Керуючись вищезазначеними нормами Указу, п/п ОСОБА_1 з 1 січня 2006 року перейшов на загальновстановлену систему оподаткування.

Додатково Законом України «Про податок на додану вартість»(далі Закон), а саме: пунктом 2.3 ст. 2 передбачено, що особа підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку у разі - коли загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Крім того, у відповідності до п.9.4 ст.9 Закону якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобовязана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом.

Особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Відповідно до п.п.3.1.1 ст.З Закону об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

Фактичний обсяг операцій, що оподатковуються за ставкою 20% за період з 01.01.2006р. по 30.09.2006р. складає: 232750,00 грн., сума ПДВ складає 46550,00 грн. Під час проведення перевірки приватного підприємця ОСОБА_1 виявлено заниження суми податкового зобов'язання по ПДВ, а також ненарахування та несплата ПДВ за січень 2006р. в сумі 25200,00 грн., лютий 2006р. в сумі 4240,00 грн., березень 2006р. в сумі 16710,00 грн., квітень 2006р. в сумі 400,00 грн. за порушення п.п.7.3.1 ст.7 Закону, де датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: ·або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі,що обслуговує платника податку;

·або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до п.п.7.2.8 ст.7 Закону платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюється центральним податковим органом. В порушення вищезазначеної норми приватний підприємець не вів реєстри отриманих та виданих податкових накладних, а також не звітував до податкового органу з податку на додану вартість.

За вищезазначені порушення позивачем визначено розмір штрафу згідно п.п. 17.1.2 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 - III від 21.12.2000р. (далі Закон № 2181 III) в сумі 23275,00 грн. (50% від суми нарахованого податкового зобов'язання 46550,00 грн.) і винесено податкове повідомлення-рішення № 278489170/0 від 12.01.07р. на суму 69825,00 грн. та згідно п.п. 17.1.1 п. 17.1. ст. 17 Закону № 2181 - III - не подання декларації по ПДВ у строки визначені законодавством за період січень-вересень 2006р. (170 * 9 = 1530,00грн.) - податкове повідомлення-рішення № 278490170/0 від 12.01.07р. на суму 1530,00грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені до ДПІ у м. Чернівці, ДПА в Чернівецькій області, ДПА України та залишені без змін, а скарги без задоволення і прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 278490170/1 від 07.03.07р., податкове повідомлення-рішення № 278490170/2 від 28.03.07р., податкове повідомлення-рішення № 278490170/3 від 27.04.07р. в сумі 1530,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 278489170/1 від 07.03.07р., податкове повідомлення-рішення № 278489170/2 від 28.03.07р., податкове повідомлення-рішення № 278489170/3 від 27.04.07р. в сумі 69825,00 грн.

Представник відповідача звернувся з позовом про визнання недійсними вище згаданих податкових-повідомлень рішень до господарського суду Чернівецької області, який задовольнив його вимоги.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 27.05.2008р. по справі № 6/142 про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень органу ДПС № 278489170/3 від 27.04.07р. на суму 69825,00 грн. та 278490170/3 від 27.04.07р. на суму 1530,00грн. - у задоволені позовних вимог п/п ОСОБА_1 відмовлено, а апеляційну скаргу ДПІ у м.Чернівці задоволено.

Вказані податкові повідомлення-рішення на момент вирішення спору виконані були.

Враховуючи, що постанова Львівського апеляційного адміністративного суду України набрала законної сили податкові повідомлення-рішення підлягають виконанню.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, у звязку з чим з відповідача стягується 71355 грн.

Судові витрати, у частині державного мита, покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного та керуючись п.3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст.ст. 71,86,94,159,160-163,185,186, п.п.3, 6 Прикінцевих та перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент.код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у м.Чернівці, вул.Червоноармійська, 200-а, (ідент. код 21432838) податковий борг за рахунок активів боржника в сумі 71355 грн.

3.Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, (ідент.код НОМЕР_1) в доход державного бюджету 713,55 грн. державного мита.

Суддя С.М. Гушилик