Ухвала суду № 64161305, 18.01.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/10359/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров А. М.Номер провадження 22-ц/788/72/17 Суддя-доповідач - Рибалка В. Г. Категорія - 43

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Рибалки В. Г.,

суддів - Хвостика С. Г. , Ткачук С. С.

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2016 року

у справі за позовом ОСОБА_5 до Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія - 2011», ОСОБА_3, треті особи: Приватне підприємство «Рубін», приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Наталія Борисівна, про визнання договору купівлі - продажу квартири частково недійсним та усунення перешкод у користування приміщенням,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада позовні вимоги ОСОБА_8 задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі - продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, укладений 02 жовтня 2015 року між Сумським міським об'єднанням громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011» в особі голови Чернецького Юрія Леонідовича та ОСОБА_3, посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Наталією Борисівною в частині продажу коридору загального користування, площею 2,4 кв.м.

Зобов'язано Сумське міське об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011» усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_5 коридором загального користування 1-10,9 кв.м. на першому поверсі житлового будинку АДРЕСА_1, шляхом знесення (демонтажу) цегляної перегородки з дверима, встановленої в кінці коридору поруч з вхідними дверима до квартири АДРЕСА_2.

Стягнуто у дольовому порядку з Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у сумі 1038 грн. 40 коп., тобто по 519 грн. 20 коп. з кожного.

Стягнуто у дольовому порядку з Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011», ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати за надання правової допомоги у сумі 2756 грн., тобто по 1378 грн. з кожного, а також витрати за проведення будівельно - технічної експертизи у сумі 600 грн., по 300 грн. з кожного.

В апеляційній скарзі представник відповідачки посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2016 року та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно договору купівлі - продажу гуртожитку від 20 грудня 2012 року посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. Управління майна комунальної власності Сумської міської ради в особі начальника управління Щербака В.І. передало у власність Сумському міському об'єднанню громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011» в особі голови об'єднання Чернецького Ю.Л. гуртожиток площею 3405,2 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці Сумської міської ради. За договором купівлі - продажу житлового приміщення від 16 липня 2013 року посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Ровенською А.О. позивач ОСОБА_5 купила у відповідача Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011» в особі голови об'єднання Чернецького Ю.Л. житлове приміщення під номером 5, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке складається з двох житлових кімнат площею 18,8 кв.м. та 16,5 кв.м., загальною площею 35,3 кв.м. Згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія та номер 13381235 виданого 25 листопада 2013 р. реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської міської ради позивач ОСОБА_5 є власником однокімнатної квартири загальною площею 35,1 кв.м., житловою площею 16,7 кв.м., розташованої на 1-му поверсі в будинку за адресою: АДРЕСА_2 та в подальшому отримала дозвіл на проведення реконструкції кімнат у однокімнатну квартиру. З плану поверхів будинку АДРЕСА_1, прохід до квартири позивача ОСОБА_5 здійснюється по коридору загального користування 1 площею 10,9 кв.м. Згідно договору купівлі - продажу квартири від 02 жовтня 2015 року посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. відповідач ОСОБА_3 купила у відповідача Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія-2011» в особі голови об'єднання Чернецького Ю.Л. квартиру на першому поверсі під номером АДРЕСА_1. Як вбачається з вказаного договору купівлі - продажу від 02 жовтня 2015 року до складу квартири відповідача ОСОБА_3 входить у тому числі і коридор, загальною площею 2,4 кв.м. Вказаний коридор був утворений за рахунок коридору загального користування 1-10,9 кв.м. шляхом відділення його частини - встановлення цегляної перегородки з дверима на відстані 1,19 м. від кінця коридору та приєднання до складу квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3

Сторони належним чином повідомленні про час і місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч. 1 ст. 227 ЦК України, правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При розгляді справи суд першої інстанції належним чином з`ясував та перевірив доводи та заперечення сторін, дав належну оцінку зібраним у справі доказам та обґрунтував висновки викладені в рішенні.

Суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ОСОБА_5

Доводи апеляційної скарзі про те, що суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки рішенням загальних зборів Сумського міського об'єднання громадян - мешканців гуртожитку по АДРЕСА_1 «Подія - 2011» від 10 грудня 2012 року було надано дозвіл на право купівлі - продажу приміщень НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5першого поверху загальною площею 63, 1 кв.м. ОСОБА_13, яка відповідно до ордеру НОМЕР_2 на житлову площу в гуртожитку від 15 жовтня 2008 року є наймачем, а членами сім'ї наймача є ОСОБА_14 та ОСОБА_3 висновків суду не спростовують.

Відповідно до Висновку судової будівельно - технічної експертизи № 895 від 04серпня 2016 року при облаштуванні за рахунок коридору загального користування, що позначений на плані поверхів (поверх 1 літер «А») під № 1, площею 10,9 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_1, коридору, що на даний час входить до складу квартири АДРЕСА_1 (зображений в технічному паспорті на квартиру під № 8, площею 2,06 кв.м. та має лінійні розміри 1,02 х 2,02 м.) не відповідає п. 2.13 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення». п. 5.9, 5.11, 5.12, 5.16, 5.28 ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва». При встановленні цегляної перегородки з дверима на відстані 1,19 м. від кінця коридору загального користування, що позначений на плані поверхів (поверх 1 літер «А») під № 1, площею 10,9 кв.м. в житловому будинку АДРЕСА_1 порушені п. 2.13, 5.30, 5.31 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», п. 5.9, 5.11, 5.12, 5.16, 5.28 ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва».

Cтвердження апеляційної скарги про те, що на момент реконструкції власником гуртожитку приміщень НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 в квартиру АДРЕСА_1 «Подія - 2011» і не порушило права та законні інтереси позивача висновків суду не спростовують. Суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_3 незаконно здійснила будівництво перегородки в коридорі загального користування, позбавила позивача можливості нормально відчиняти вхідні двері до квартири та перекрила доступ до електричного лічильника її квартири.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка взагалі не має права звертатись до суду з вимогами про визнання недійсним договору купівлі - продажу квартири від 02 жовтня 2015 року, оскільки не є стороною цього правочину, а вказаний правочин не порушує її прав та законних інтересів є безпідставними. Ті обставини, що обов'язок усунути порушення покладено на першого відповідача не впливають на законність рішення суду.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалено, з додержанням вимог матеріального та процесуального права

У зв'язку з цим апеляційну скаргу на рішення необхідно відхилити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 315, ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 листопада 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: