Вирок № 64161023, 19.01.2017, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 1-кп/734/2/17 Справа № 734/3851/16-к

В И Р О К

іменем України

19 січня 2017 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Бузунко О.А.

при секретареві Галюк Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Козелець кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270300000105 від 13 вересня 2016 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні трьох малолітніх дітей, військовослужбовця військової частини польова пошта В 0946, курсанта 7 навчальної механізованої роти військової частини польова пошта В 0946, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, до моменту затримання проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, військова частина польова пошта В 0946, раніше судимого,

у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,

за участю прокурора Гелети О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника обвинуваченого - адвоката Гуца А.М.,

встановив:

23 грудня 2016 року до Козелецького районного суду Чернігівської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270300000105, відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.

19 січня 2017 року заступником військового прокурора Деснянського гарнізону майором юстиції Гелетою Олександром Олександровичем, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270300000105, та обвинуваченим ОСОБА_1, у присутності захисника Гуца Анатолія Миколайовича, укладена угода про визнання винуватості, яка передана суду для затвердження.

Відповідно до вказаної угоди солдат ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини польова пошта В0946, яка дислокується в смт Десна Козелецького району Чернігівської області, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України 02 вересня 2016 року самовільно, без поважних причин, в умовах особливого періоду залишив військову частину польова пошта В0946, яка дислокується в смт Десна Козелецького району Чернігівської області, та до 15 листопада 2016 року обовязки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд. Дії обвинуваченого підлягають кваліфікації за ч. 4 ст. 407 КК України /в редакції, чинній з 05 березня 2015 року/ як самовільне залишення місця служби без поважних причин в умовах особливого періоду.

Згідно з вказаною угодою ОСОБА_1 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України в обсязі пред'явленого йому обвинувачення.

Також вказаною угодою сторони із застосуванням ст. 69 КК України погодили покарання у виді позбавлення волі стороком на 1 (один) рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 4 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином.

При цьому, судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що перелічені в угоді.

Таким чином, судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Прокурором в судовому засіданні заявлене клопотання про продовження ОСОБА_1 дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. ОСОБА_1 та його захисник Гуц А.М. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Таким чином, суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 залишити без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою на гауптвахті, враховуючи узгоджене сторонами покарання та з метою забезпечення можливості виконання судового рішення.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

з а с у д и в:

Затвердити угоду, укладену 19 січня 2017 року заступником військового прокурора Деснянського гарнізону майором юстиції Гелетою Олександром Олександровичем, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016270300000105, та обвинуваченим ОСОБА_1, у присутності захисника Гуца Анатолія Миколайовича.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину (кримінального правопорушення), передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України /в редакції, чинній з 05 березня 2015 року/, та призначити узгоджене сторонами покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його затримання - 15 листопада 2016 року, зарахуваши в строк відбуття покарання строк попереднього ув'язнення відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України (один день арешту дорівнює двом дня попереднього ув'язнення). Зарахування строку здійснюється до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення з обмеженням :

- обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без згоди обвинуваченого на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення обвинуваченому наслідків укладення угоди, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 394 КПК України;

- прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 394 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

Суддя Бузунко О.А.