Ухвала суду № 64160400, 17.01.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/9524/16-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Князєв В. Б.Номер провадження 22-ц/788/48/17 Суддя-доповідач - Хвостик С. Г. Категорія - 59

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Хвостика С. Г.,

суддів - Левченко Т. А. , Собини О. І.

за участю секретаря - Чуприни В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області

на ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2016 року

в цивільній справі за скаргою ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2016 року скаргу ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано незаконною та скасовано постанову старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 28 вересня 2016 року ВП № 52399782 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 592/1898/16-ц, провадження № 2/592/968/16 від 07 вересня 2016 року.

Відмовлено в іншій частині скарги.

Вказану ухвалу суду Ковпаківський відділ державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області оскаржив в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі Ковпаківський відділ ДВС міста Суми, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що судом першої інстанції не враховано обставини того, що у виконавчому листі вказано два способи виконання рішення суду, зокрема, шляхом усунення перешкод співвласникам у користуванні квартирою та про виселення, однак виконавчий документ виданий лише один, хоча боржником в частині виселення і виступає одна особа. Отже, на думку суб'єкта оскарження, постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження є правомірною, що не позбавляє стягувача права пред'явити виконавчий документ до примусового виконання після його доопрацювання.

Таким чином, вбачається, що оскаржується ухвала суду лише в частині задоволення скарги ОСОБА_3

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника виконавчої служби Патик А.Ф. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, з метою виконання рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07 вересня 2016 року цим же судом 27 вересня 2016 року був виданий виконавчий лист про усунення перешкод співвласникам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у користуванні квартирою АДРЕСА_1 шляхом виселення з цього жилого приміщення ОСОБА_7 (а.с.5, 6).

Однак, постановою старшого державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області від 28 вересня 2016 року було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання вказаного виконавчого листа № 592/1898/16-ц, у зв'язку з тим, як зазначено у постанові державного виконавця, що у виконавчому листі відсутні заходи зобов'язального характеру, що передбачено ст.75 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до чого боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а також з підстав того, що у виконавчому документі вказано два способи виконання рішення суду, а саме: шляхом усунення перешкод та виселення, але виконавчий лист видано лише один (а.с.7).

Частково задовольняючи вимоги скарги, суд першої інстанції виходив з того, що пред'явлений ОСОБА_8 до виконання виконавчий лист відповідає вимогам закону та має всі необхідні відомості для його примусового виконання, у зв'язку з чим у державного виконавця не було підстав відмовляти у відкритті виконавчого провадження з посиланням на п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявність інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст.383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно з ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вимогами ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.21 постанови «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року за № 6, до інших обставин, що можуть бути підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, можна віднести, наприклад, звернення за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України з порушенням вимог статей 35, 36 Закону України від 24 лютого 1994 року № 4002-ХІІ «Про міжнародний комерційний арбітраж» щодо попереднього звернення стягувача до компетентного суду з клопотанням про визнання й виконання рішення зазначеного третейського суду.

Отже, як правильно вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, вказана норма пункту 8 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» є відсильною до інших чітко визначених у законі норм, що прямо передбачають право державного виконавця відмовляти у відкритті виконавчого провадження.

В той же час, наведена державним виконавцем у постанові від 28 вересня 2016 року обставина для відмови у відкритті виконавчого провадження не містить конкретної підстави щодо цього, а також не відсилає до інших нормативних актів в якості підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження.

Крім того, вказана позиція державного виконавця стосовно обґрунтування для відмови у відкритті виконавчого провадження є помилковою, оскільки у виконавчому документі чітко вказаний спосіб виконання рішення суду, а саме: усунення перешкод у користуванні квартирою шляхом виселення боржника, що регламентовано положеннями статті 78 Закону України «Про виконавче провадження», тому посилання державного виконавця на статтю 75 цього ж Закону є необґрунтованим.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа у цивільній справі за позовом ОСОБА_3, враховуючи, що підстави для цього, вказані державним виконавцем, не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та наявним в матеріалах справи належним і допустимим доказам, оскільки у виконавчому листі чітко вказано про один спосіб виконання судового рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що у виконавчому документі зазначено декілька заходів примусового виконання рішення суду не заслуговують на увагу колегії суддів, як такі, що не ґрунтується на матеріалах справи.

Крім того, у разі, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, то відповідно до ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право звернутись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду також не спростовують і не містять посилань на такі порушення, які б слугували підставою для зміни чи скасування ухвали суду.

За таких обставин, коли суд першої інстанції постановив ухвалу в оскаржуваній частині з додержанням вимог закону, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню, отже, ухвалу місцевого суду від 04 листопада 2016 року в даній справі необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 307 ч.2 п.1; 312 ч.1 п.1; 314 ч.1 п.4; 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Ковпаківського відділу державної виконавчої служби міста Суми Головного територіального управління юстиції у Сумській області відхилити.

Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 листопада 2016 року в даній справі в оскаржуваній частині залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -