Ухвала суду № 64157842, 12.01.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 141/675/16-к

Провадження №11-кп/772/166/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: Круглик В. В.

Доповідач : Дедик В. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

судді-доповідача: Дедик В.П.

суддів: Спринчука В.В., Нешик Р.І.

за участю секретаря: Міхневич І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду кримінальне провадження № 12016020250000069 від 06.05.2016р. за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 04.10.2016року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мервин, Оратівського району, Вінницької області, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

визнано винним за ч. 1 ст. 122 КК України і призначено покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік, та виправдано за ч. 1 ст. 296 КК України.

За участю прокурора Тучика А.А., обвинуваченого ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Згідно вироку суду, ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 01.05.2016 року близько 00:00 год., перебуваючи біля входу в приміщення кафе «Шинок» в с. Мервин Оратівського району, під час словесного конфлікту, що виник між ним та ОСОБА_5, на ґрунті неприязних відносин, діючи умисно, схопив лівою рукою ОСОБА_5 за верхній одяг та одягнув його на голову останнього, після чого умисно наніс 5-6 ударів правою рукою в область обличчя ОСОБА_5, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, перелому тіла нижньої щелепи справа.

Відповідно до висновку експерта № 721/942/983 виявленні у ОСОБА_5 тілесні ушкодження - синець та садно на обличчі відносяться до легких, перелом тіла нижньої щелепи справа - до середньої тяжкості тілесних ушкоджень, оскільки був небезпечний в момент спричинення, за своїм характером спричинив тривалий (понад 21 день) розлад здоров'я.

Крім того, цим же ж вироком, ОСОБА_3 визнано невинуватим за ч. 1 ст. 296 КК України, який згідно обвинувального акта обвинувачується у тому, що він 01.05.2016р. близько 00:00 год., перебуваючи біля входу в приміщення кафе «Шинок» в с. Мервин Оратівського району, під час словесного конфлікту, з особливою зухвалістю, ігноруючи існуючі правила поведінки в суспільстві, нецензурно виражаючись в присутності інших осіб, використовуючи малозначний привід, схопив лівою рукою ОСОБА_5 за верхній одяг та одягнув його на голову останнього, після чого умисно наніс 5-6 ударів правою рукою в область обличчя ОСОБА_5, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді синця та садна на обличчі, перелому тіла нижньої щелепи справа, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.

Суд першої інстанції виправдав ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки зазначені в обвинувальному акті обставини щодо зазначеного кримінального правопорушення не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження, так як органом досудового слідства обвинувачення в цій частині не конкретизовано, зокрема в чому полягають хуліганські мотиви дій обвинуваченого, та спростовується показами свідків, які показали, що ОСОБА_5 незадовго до бійки розповідав, що побив ОСОБА_3 та ставив його на коліна, а тому тілесні ушкодження ОСОБА_5 заподіянні ОСОБА_3 на ґрунті неприязних стосунків.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_3 просить вирок змінити, в частині призначення йому покарання за ч. 1 ст. 122 КК України, а саме до призначеної міри покарання застосувати положення ст. 75 КК України та звільнити його від призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік, та згідно ст. 76 КК України покласти на нього обов'язки, передбачені п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України, оскільки призначене покарання вважає несправедливим через його суворість, так суд першої інстанції не врахував всі пом'якшуючі обставини та те, що злочин він вчинив внаслідок протиправних та провокуючих дій потерпілого ОСОБА_5, який розпускав проти ОСОБА_3 плітки та під час з'ясування стосунків перед побиттям ОСОБА_5 виражався нецензурною лайкою до ОСОБА_3, а також суд належно не мотивував призначення йому саме реального виду покарання.

Прокурор відкликав свою апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовільнити, оскільки судом не в повній мірі взято до уваги, що сам потерпілий спровокував конфлікт, в ході якого обвинувачений вдарив потерпілого, обвинувачений бажав відшкодовувати шкоду потерпілому і примиритись, але потерпілий не захотів цього, характеристика обвинуваченого є не об'єктивною, оскільки він раніше не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, прокурора, який заперечує проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, оскільки він не помирився з потерпілим, характеризується негативно, дослідивши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції, обираючи обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі у вироку зазначив, що суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, вчиненого проти особи з нанесенням тілесних ушкоджень, хоча за саме нанесені тілесні ушкодження обвинувачений притягнутий до кримінальної відповідальності.

Суд також зазначив про відсутність обставин, що обтяжують покарання, вказав наявні обставини, що пом'якшують покарання, але не мотивував своє рішення про неможливість застосування ст. 75 КК України, як про це просив обвинувачений та його захисник.

Судом при обранні покарання у вигляді обмеження волі не взято до уваги в повній мірі обставини, які передували скоєнню кримінального правопорушення, а саме поведінка ОСОБА_5

Потерпілий не побажав примиритись з обвинуваченим, проте не заявив цивільний позов, який обвинувачений готовий був визнати та намагався здійснити відшкодування моральних збитків в процесі слідства.

Апеляційний суд не може погодитись з характеристикою на обвинуваченого, де зазначено, що ОСОБА_3 схильний до правопорушень, оскільки в матеріалах відсутні будь-які дані, які б свідчили про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної чи кримінальної відповідальності до скоєння ним даного злочину або ж після цього.

Обвинувачений ОСОБА_3 проживає з матір'ю, яка є особою похилого віку та потребує догляду.

За таких обставин є підстави для застосування ст. 75 КК України до призначеного судом покарання, оскільки ОСОБА_3 зможе досягти мети виправлення та попередження нових злочинів при покладені на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.

Оскільки прокурор відмовився від апеляційної скарги, апеляційне провадження за його апеляційною скаргою підлягає закриттю.

На підставі викладеного та керуючись ст. 403, 404, 405, 407, 408, 409, 414, 419 КПК України

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою прокурора закрити.

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 задовільнити.

Вирок Оратівського районного суду Вінницької області від 04.10.2016 року щодо ОСОБА_3 в частині призначеного покарання - змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік.

На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покласти обов'язки:

-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

В решті вирок залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3 місяців.

Судді:

В.П. Дедик В.В. Спринчук Р.І. Нешик

З оригіналом вірно: