Ухвала суду № 64156342, 13.12.2016, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/61772/16-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2016 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бабенко С.Ш., при секретарі Вишневській О.Р., за участю прокурора відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дерези В.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Харченка І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дерезою В.О.,про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В :

У провадження слідчого судді надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Харченка І.В., погоджене прокурором відділу процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України Дерезою В.О.,про накладення арешту на майно.

Обґрунтовуючи подане клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Управлінням з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000002917 від 18.10.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у 2014 році службові особи Харківського міського управління юстиції, Печенізької районної державної адміністрації, ТОВ «Ліс - 2003» разом із іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснили державну реєстрацію незаконних змін розпорядника та цільового призначення земельних ділянок загальною площею близько 16 га, розташованих на території Печенізького району Харківської області.

Упродовж 2006-2014 років відповідно до рішення Харківської обласної державної адміністрації в оренді ТОВ «Ліс-2003» (ЄДРПОУ 32676878) перебували земельні ділянки із земель рекреаційного призначення з кадастровими номерами: НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 та НОМЕР_7, загальною площею 19 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення будинків відпочинку та створення зони відпочинку, що розташовані в Печенізькому районі Харківської області.

Згідно розпоряджень Харківської обласної державної адміністрації за № 28 та № 29 від 03.02.2014, ТОВ «Ліс-2003» (ЄДРПОУ 32676878) припинено право оренди земельних ділянок рекреаційного призначення за кадастровими номерами НОМЕР_4 та НОМЕР_7, які перебували у користування останнього.

У липні 2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Харківського міського управління юстиціїОСОБА_5, направленим до Печенізького районного управління юстиції у Харківській області керівником реєстраційної служби ОСОБА_3, за результатами розгляду заяв представника Печенізької районної державної адміністраціїОСОБА_14, діючої на підставі довіреності голови Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_4, у задоволенні яких попередньо було відмовлено, незаконно змінено розпорядника земельних ділянок з кадастровими номерами №№ НОМЕР_4 та НОМЕР_7 з Харківської обласної державної адміністрації на Печенізьку районну державну адміністрацію разом із цільовим призначенням з «будівництва та обслуговування об'єктів рекреаційного призначення, для розміщення будинків відпочинку та створення зони відпочинку» на «землі запасу рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва».

В ході досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки загальною площею близько 16 га з кадастровими номерами НОМЕР_8 та НОМЕР_7, за сприяння державного реєстратора ОСОБА_5, яким неодноразово внесено завідомо неправдиві відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розпайовано, відведено та оформлено на підставних фізичних осіб, документи яких, з подальшим оформленням довіреностей з правом продажу, були надані представником ТОВ «Ліс-2003» - ОСОБА_6, а саме, земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_32, НОМЕР_33, НОМЕР_9, НОМЕР_34, НОМЕР_35, НОМЕР_36, НОМЕР_37, НОМЕР_38, НОМЕР_39, НОМЕР_40, НОМЕР_41, НОМЕР_10, НОМЕР_42, НОМЕР_11, НОМЕР_43, НОМЕР_12, НОМЕР_44, НОМЕР_45, НОМЕР_46, НОМЕР_47, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_4, та земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_48, НОМЕР_49, НОМЕР_50, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_51, НОМЕР_52, НОМЕР_53, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_54, НОМЕР_55, НОМЕР_56, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, НОМЕР_57, НОМЕР_58, НОМЕР_59, НОМЕР_60, НОМЕР_61, НОМЕР_62, які утворені шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим № НОМЕР_7, які були продані ОСОБА_6 третім особам, у тому числі довіреним особам колишнього голови Печенізької районної державної адміністрації ОСОБА_4 - ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13

Органом досудового розслідування встановлено, що реалізацію зазначених земельних ділянок здійснює Обслуговуючий кооператив «Дачний кооператив «Соснова бухта» (ЄДРПОУ 38001016), до складу засновників якого входять ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_2.

Крім того встановлено, що у власності ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКППНОМЕР_3, перебуває низка вищевказаних земельних ділянок і останній може вжити заходи щодо їх незаконної передачі та відчуження третім особам.

Слідчий суддя, враховуючи вимоги ч. 2 ст.172 КПК України, з метою забезпечення арешту майна визнав можливим розгляд клопотання здійснювати без повідомлення власника майна.

Заслухавши прокурора, який в судовому засіданні, посилаючись на вимоги ст. 98, ч. 2 ст. 170 КПК України, просив накласти арешт на вказане майно, з метою забезпечення збереження речових доказів - земельних ділянок, як на предмет кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362 КК України,зокрема земельні ділянки з кадастровими номерами:

НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, які відповідно до Інформаційній довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 75557887 від 12.12.2016 перебувають у приватній власності ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження являється арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Як визначено ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

За вимогами п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна будь-якої фізичної або юридичної особи допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами відповідно до ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

За вимогами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

З огляду на вимоги ст.ст. 94, 132, 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

В клопотанні слідчого та представлених в судовому засіданні Документах наявні достатні підстави для арешту на майно, а саме: земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, що розташовані на території Печенізького району Харківської області, які на праві власності належать ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3

Слідчий суддя визнає, що матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна та забезпечення кримінального провадження, та слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт земельних ділянок, які можуть суттєво позначитися на інтересах інших осіб, слідчий суддя не вбачає.

Враховуючи те, що є достатні підстави вважати, що земельні ділянки, на які просить накласти арешт прокурор, є об'єктом кримінально протиправних дій, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також перебувають у власності ОСОБА_11, до майна якого можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, слідчий суддя з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також враховуючи правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, вважає наявними підстави для накладення арешту на перелічені земельні ділянки.

Крім того, при дослідженні долучених до клопотання матеріалів, а також виходячи із пояснень в судовому засіданні прокурора, який зазначив, що ОСОБА_11,повідомлення про підозру не оголошувалось та не вручалося, ОСОБА_11, на момент подання зазначеного клопотання про арешт майна статус підозрюваного не набув, а відтак вирішувати питання про арешт належного йому майна у вигляді земельних ділянок з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, правових підстав у слідчого судді на даному етапі досудового розслідування не має та з цього приводу в цій частини вимог у задоволенні клопотання слід відмовити.

Одночасно в клопотанні ставиться питання про заборону власнику земельних ділянок та його представникам (у тому числі за дорученнями) використовувати або будь-яким чином відчужувати зазначені земельні ділянки.

Вимогами ч. 11 ст.170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

За даними Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно перелічені земельні ділянки набуті у власність за цільовим призначенням: землі рекреаційного призначення, для індивідуального дачного будівництва.

В клопотанні слідчим та в судовому засіданні прокурором доведено необхідність накладення арешту майна шляхом заборони розпорядження будь-яким чином зазначеним земельними ділянками власником майна, іншими особами за довіреностями власника майна, або у володіння яких воно знаходиться, а також обмеження користування ними в частині використання їх під будівництво нерухомого майна, в тому числі, індивідуального дачного будівництва, оскільки в судовому засіданні доведено, що їх незастосування приведе до подальшого їх відчуження та перетворення.

Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання щодо заборони користування земельними ділянками з метою їх використання як землі рекреаційного призначення відмовити, оскільки така заборона порушує права громадян на вільне використання земель за зазначеним призначенням, оскільки відповідно до вимог ст.50 Земельного кодексу України землі рекреаційного призначення використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів.

Керуючись ст. ст. 98, 100, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Генеральної прокуратури України Харченка І.В. про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на нерухоме майно, а саме:

земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18, НОМЕР_19, НОМЕР_20, НОМЕР_21, НОМЕР_22, НОМЕР_23, НОМЕР_24, НОМЕР_25, НОМЕР_26, НОМЕР_27, НОМЕР_28, НОМЕР_29, НОМЕР_30, НОМЕР_31, що розташовані на території Печенізького району Харківської області, які на праві власності належать ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_3.

Заборонити власнику нерухомого майна, його представникам за довіреністю, іншим особам, у володінні, користуванні яких перебуває зазначене нерухоме майно, розпоряджатися ним будь-яким чином.

Заборонити будь-яким державним реєстраторам органів державної реєстрації, приватним та державним нотаріусам, вчиняти будь-які дії, пов'язані із проведенням державної реєстрації (перереєстрації, поділу, виділу, тощо) права власності на зазначене нерухоме майно.

Обмежити власнику нерухомого майна, його представникам за довіреністю, іншим особам користування земельними ділянками в частині їх використання під будівництво нерухомого майна, в тому числі, індивідуального дачного будівництва.

В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала про арешт майна виконується негайно.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про накладання арешту може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.Ш. Бабенко