Ухвала суду № 64154903, 17.01.2017, Семенівський районний суд Полтавської області

Семенівський районний суд Полтавської області

Справа № 1627/52/12

Провадження № 4-с/547/1/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року смт Семенівка, Полтавська обл.

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Зінченко,

представника скаржника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області скаргу ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця Хорольського РВДВС ГТУЮ у Полтавській області,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3ОСОБА_2 ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною скаргою, обґрунтовуючи її вимоги поширенням державним виконавцем О.В.Сальнік під час вчинення виконавчих дій щодо ОСОБА_2 (скаржника), як боржника у виконавчому провадженні, персональних даних боржника (скаржника). Відповідні дії вчинено під час складення та направлення державним виконавцем запитів до органів МВС України, Держгеокадастру, Державної інспекції сільського господарства, міських рад, центрів зайнятості, нотаріальної контори, чим порушено приписи Конституції України, Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних" вказано дату народження та місце перебування ОСОБА_2, розмір заборгованості за рішенням суду, розмір заборгованості по сплаті судового збору, залишок заборгованості по сплаті судового збору, залишок заборгованості на час здійснення запиту, реквізити кредитного договору, назву стягувача, вік та місце перебування, фінансовий стан скаржника.

Скаржник у судові засідання не з'являлась, адресовані їй судові повістки повернуто до суду з поміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 1, 88-90, 92-94).

ОСОБА_3 скаржника ОСОБА_2 у судове засідання з'явився, вимоги заяви підтримав повністю, пояснив, що Закони України "Про інформацію", "Про захист персональних даних", рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012 не надають право державному виконавцеві розголошувати у своїх запитах персональні дані скаржника, який є боржником у відповідному виконавчому провадженні: місце проживання, дату народження, реквізити виконавчого провадження, суму заборгованості, її залишок тощо. У запиті достатньо вказівки лише на номер виконавчого провадження, включення до запиту інших відомостей, у т.ч. суті виконавчого провадження, не є обовязковим. Поширення державним виконавцем інформації про скаржника створює певний елемент хвилювання у скаржника щодо порушення його прав як сторони виконавчого провадження. Інформацію про виконавче провадження можуть отримати лише його сторони, про що свідчить надання їм відповідного паролю для доступу до відповідного реєстру виконавчих проваджень. Повідомлені представником Хорольського РВ ДВС відомості про відкритість судового розгляду справи, гласність судового процесу, вільний доступ до судових рішень, майбутнє створення певного реєстру тощо не спростовують доводів скарги.

Хорольський РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області свого представника у судове засідання не направив, подав до суду заперечення на скаргу (а.с. 14-16), заяву про розгляд скарги за відсутності свого представника та про відмову у її задоволенні (а.с. 16, 75), про судове засідання повідомлений належним чином 07.12.2016 (а.с. 96).

У запереченні вказано на відкриття 14.01.2016 старшим державним виконавцем О.В.Сальнік Хорольського РВ ДВС відповідного виконавчого провадження, правомірне складення державним виконавцем вказаних у скарзі запитів з метою отримання інформації, необхідної для примусового виконання виконавчого листа (рішення суду). Також вказано на гласність та відкритість судового процесу, можливість присутності у ньому будь-яких осіб, у т.ч. вільної самостійної фіксації ними судового процесу. Запити відповідають вимогам ст. 16 Закону України "Про захист персональних даних" та стосуються наявності зареєстрованого майна та доходів боржника скаржника у справі.

ОСОБА_3 скаржника вважав можливим розгляд скарги за відсутності скаржника і представника Хорольського РВ ДВС.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 158 ЦПК України розгляд судом цивільної справи відбувається в судовому засіданні з обов'язковим повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до ч. 5 ст. 76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.

ОСОБА_3 скаржника бере участь у судовому засіданні, про яке повідомлений належним чином 08.12.2016 (а.с. 81, 95).

Відтак, з урахуванням положень ст.ст. 76, 158, 169, 386 ЦПК України суд ухвалив вирішувати скаргу за відсутності скаржника та представника Хорольського РВ ДВС.

Вислухавши пояснення представника скаржника, вивчивши матеріали справи, судом встановлено такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

03.07.2012 Семенівським районним судом Полтавської області видано виконавчий лист у цивільній справі № 1627/52/12 (а.с. 22) за рішенням суду від 14.05.2012, яким:

- кредитний договір №54.2/АК008.08.2 від 16 липня 2008 року, укладений між ПАТ"Родовід Банк" та ОСОБА_1 Юрієвичем, розірвати;

- стягнути стягнення з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит. ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, солідарно на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 266061,12грн;

- стягнути з ОСОБА_1 1330,00 грн судового збору;

- стягнути з ОСОБА_2 1330,00 грн судового збору.

Виконавче провадження за вказаним виконавчим листом відкрито 14.01.2016 старшим державним виконавцем ВДВС Хорольського РУЮ ОСОБА_4 (а.с. 2, 14), йому присвоєно номер ВП № 49790201 (а.с. 17-21).

Старший державний виконавець О.В.Сальнік запитами державного виконавця:

- від 19.01.2016 № 02.30-176/434 та від 28.07.2016 № 02.30-176/5361 запитав у ТСЦ №5343 регіонального сервісного центру МВС України у Полтавській області інформацію про наявність зареєстрованих транспортних засобів, належних на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, 17.05.1972, що мешкає (перебуває) за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 17, 21);

- від 19.01.2016 № 02.30-176/433 та від 28.07.2016 № 02.30-176/5362 запитав у Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області інформацію про на явність зареєстрованої сільськогосподарської (будівельної) техніки, належної на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає (перебуває) за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18, 21);

- від 19.01.2016 № 02.30-176/432 запитав у начальника відділу Держгеокадастру у Хорольському районі інформацію про на явність зареєстрованих земельних ділянок, належних на праві власності ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що мешкає (перебуває) за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18);

- від 28.07.2016 № 02.30-176/5364 запитав у начальника Жашківського районного центру зайнятості інформацію стосовно перебування на обліку як безробітного чи шукаючого роботу станом на 28.07.2016 ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 19);

- від 28.07.2016 № 02.30-176/5363 запитав у начальника Хорольського районного центру зайнятості інформацію стосовно перебування на обліку як безробітного чи шукаючого роботу станом на 28.07.2016 ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 19);

- від 28.07.2016 № 02.30-176/5369 на виконання вимог Лубенської місцевої прокуратури запитав у Хорольської міської ради і Жашківської міської ради інформацію чи виділялися земельні ділянки ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_6, останнє місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 20);

- від 28.07.2016 № 02.30-176/5368 на виконання вимог Лубенської місцевої прокуратури запитав у Хорольської державної нотаріальної контори інформацію чи приймалася спадщина та чи видавалося свідоцтво проправо на спадщину чи виділялися земельні ділянки ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_6, останнє місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 20).

У всіх зазначених запитах державного виконавця вказано, що вони складені з метою повного, своєчасного виконання виконавчого листа № 1627/52/12 від 03.07.2012, що видав Семенівський районний суд Полтавської області, про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 судового збору по 1330,00 грн з кожного та солідарно на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованості за кредитним договором № 54.2/АК000.08.2 від 16.07.2008 в сумі 266061,12 грн та 1330,00 грн судового збору (залишок 266538,28 грн); запити складено, керуючись положеннями ст.ст. 5, 11, 90 Закону України "Про виконавче провадження".

На час виникнення спірних правовідносин дат складення вказаних запитів діяв ОСОБА_5 України "Про виконавче провадження", у редакції Закону України від 21.04.1999 №606-XIV (далі ОСОБА_5 №606-XIV).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі рішення) (ст. 1 Закону №606-XIV).

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (ч. 2 ст. 2 Закону №606-XIV).

ОСОБА_5 старший державний виконавець Хорольського РВ ДВС ГТУЮ у Полтавській області ОСОБА_4, на час виникнення спірних правовідносин, був державним виконавцем у виконавчому провадженні ВП № 49790201 за вказаним виконавчим листом Семенівського районного суду Полтавської області від 03.07.2012 № 1627/52/12.

Ці обставини не заперечувалися особами, які беруть участь у справі.

Вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень (ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону №606-XIV).

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб (ч. 1 ст. 6 Закону №606-XIV).

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом (ч. 2 ст. 11 Закону №606-XIV).

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну (п. 3 ч. 3 ст. 11 Закону №606-XIV).

ОСОБА_5 №606-XIV надає державному виконавцеві право запитувати необхідну для проведення виконавчих дій інформацію у її володільців, у т.ч. конфіденційну.

На час складення старшим державним виконавцем О.В.Сальнік вказаних запитів діяла Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802.

Пунктами 1.10, 1.11 розділу ІІ вказаної Інструкції передбачено, що запит державного виконавця про надання необхідної інформації для здійснення виконавчих дій повинен бути вмотивованим та встановлювати обґрунтований строк для надання інформації. Отримана інформація використовується органами ДВС виключно із службовою метою. Така інформація не підлягає розповсюдженню та передачі третій стороні, за винятком осіб, які відповідно доЗакону мають право знайомитись із матеріалами виконавчого провадження.

Виконавчим документом у цій справі є виконавчий лист Семенівського районного суду Полтавської області від 03.07.2012 № 1627/52/12.

Чинним з 01.09.2013 Національним стандартом України "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 N 55, передбачено, що він поширюється, зокрема, на організаційно-розпорядчі документи органів державної влади України (п. 1.1); стандарт установлює склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташовування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів (п. 1.2).

Пунктами 4.1, 4.4 ДСТУ 4163-2003 передбачено, що реквізит "текст документа (21)" є обовязковою складовою документа. Відповідно до п. 5.21 ДСТУ 4163-2003 текст документа містить інформацію, заради зафіксування якої було створено документ.

Державний виконавець обліковує заборгованість боржника, стягнуті грошові суми тощо.

Залежно від розміру заборгованості державний виконавець визначає (виявляє) можливі обєкти права власності боржника, на які може бути звернуто примусове стягнення. Закон №606-XIV, у т.ч. ч. 7 ст. 52, ч. 1 ст. 68, розрізняє порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника залежно від суми що підлягає стягненню не перевищення десяти або трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відтак суд робить висновок про відсутність законодавчої заборони на зазначення у вимозі державного виконавця на суму заборгованості боржника.

Спірні запити державного виконавця відтворюють зміст виконавчого листа, тобто його реквізит "зміст", який включає у себе сторони (позивач, відповідач), їх ПІБ (найменування), дати народження та місця проживання відповідача (боржника) та його РНОКПП, дату на номер кредитного договору і його сторони, суму заборгованості за договором, суми стягнутого судового збору тощо, які, у сукупності є "вмотивуванням" таких запитів державним виконавцем та належним поінформуванням адресатів запитів про підстави для складенні і направлення таких запитів.

Інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про таку особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (ч. 1 ст. 11 Закону України "Про інформацію" далі ОСОБА_5 № 2657). За порядком доступу інформація поділяється на відкриту та з обмеженим доступом (ч. 1 ст. 20Закону № 2657).

Відкритою є будь-яка інформація, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом (ч. 2 ст. 20Закону № 2657). Зокрема, відкритою є публічна інформація, крім випадків, встановлених законом, яка відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання субєктами владних повноважень своїх обовязків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні субєктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених законом (ч. 1 ст. 1Закону № 2939).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім субєктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (ч.ч. 1, 2 ст. статті 21Закону № 2657).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоровя, а також адреса, дата і місце народження (ч. 2 ст. 11Закону № 2657).

У п. 4 рішення Конституційного Суду України від 20.01.2012 № 2-рп/2012 вказано, що Конституцією Українивизначено вичерпний перелік підстав, за наявності яких законами України може передбачатися обмеження прав особи на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації, оскільки реалізація цих прав не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб (абзац другий статті 5Закону № 2657), у тому числі й конституційне право особи на невтручання в її особисте і сімейне життя, встановлене частиною першою статті 32 Основного Закону України.

Згідно вказаного рішення Конституційний Суд України вирішив, що в аспекті конституційного подання положеннячастин першої,другої статті 32,частин другої,третьої статті 34Конституції Українислід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, повязані з особою та членами її сімї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, повязану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Економічний добробут є категорією, яка однаково стосується як стягувача, так і боржника у виконавчому провадженні.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про захист персональних даних" (далі ОСОБА_5 №2297-VI) цей ОСОБА_5 регулює правові відносини, повязані із захистом і обробкою персональних даних, і спрямований на захист основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на невтручання в особисте життя, у звязку з обробкою персональних даних. ОСОБА_6 поширюється на діяльність з обробки персональних даних, яка здійснюється повністю або частково із застосуванням автоматизованих засобів, а також на обробку персональних даних, що містяться у картотеці чи призначені до внесення до картотеки, із застосуванням неавтоматизованих засобів.

Володілець персональних даних фізична або юридична особа, яка визначає мету обробки персональних даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом; обробка персональних даних будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання, реєстрація, накопичення, зберігання, адаптування, зміна, поновлення, використання і поширення (розповсюдження, реалізація, передача), знеособлення, знищення персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем; персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована; розпорядник персональних даних - фізична чи юридична особа, якій володільцем персональних даних або законом надано право обробляти ці дані від імені володільця; субєкт персональних даних - фізична особа, персональні дані якої обробляються; третя особа - будь-яка особа, за винятком субєкта персональних даних, володільця чи розпорядника персональних даних та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, якій володільцем чи розпорядником персональних даних здійснюється передача персональних даних (ст. 2 Закону 2297-VI).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону №2297-VI обєктами захисту є персональні дані. Персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою. Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, яка займає посаду, повязану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.

Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством (ч. 5 ст. 6 Закону №2297-VI).

Використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб'єктам відносин, пов'язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб'єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних працівниками суб'єктів відносин, пов'язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов'язків. Ці працівники зобов'язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв'язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов'язків, крім випадків, передбачених законом (ч.ч. 1, 3 ст. 10 Закону №2297-VI).

Підставами для обробки персональних даних є, зокрема, необхідність виконання обовязку володільця персональних даних, який передбачений законом (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону №2297-VI).

Поширення персональних даних без згоди суб'єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 2 ст. 14 Закону №2297-VI).

Економічний добробут є категорією, яка однаково стосується як стягувача, так і боржника у виконавчому провадженні.

Суб'єкт відносин, пов'язаних з персональними даними, подає запит щодо доступу (далі запит) до персональних даних володільцю персональних даних. У запиті зазначаються: найменування, місцезнаходження юридичної особи, яка подає запит, посада, прізвище, ім'я та по батькові особи, яка засвідчує запит; підтвердження того, що зміст запиту відповідає повноваженням юридичної особи (для юридичної особи - заявника); прізвище, ім'я та по батькові, а також інші відомості, що дають змогу ідентифікувати фізичну особу, стосовно якої робиться запит; відомості про базу персональних даних, стосовно якої подається запит, чи відомості про володільця чи розпорядника персональних даних; перелік персональних даних, що запитуються; мета та/або правові підстави для запиту (ч. 3, п.п. 2-6 ч. 4 Закону №2297-VI).

Обсяг інформації про особу, що збирається, зберігається і використовується розпорядниками інформації, має бути максимально обмеженим і використовуватися лише з метою та у спосіб, визначений законом. Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов'язані використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом (ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації").

Відтак суд робить висновок, що старший державний виконавець О.В.Сальнік вчиняючи дії, щодо встановлення належного боржникові (скаржникові) майна, на яке може бути звернуто стягнення, що перевищує 10 розмірів мінімальної заробітної плати, правомірно відобразив у своїх запитах, як запитах державного виконавця, усю вказану у них інформацію, чим дотримався відповідних вимог зазначеного законодавства, у т.ч. ст. 11 Закону №606-XIV, п. 1.10, 1.11 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.4, 5.21 ДСТУ 4163-2003, ст.ст. 1, 11, 20, 21 Закону № 2657, ст.ст. 6, 10, 11, 14 Закону №2297-VI.

Вказані дії вчинено державним виконавцем у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і з метою здійснення своїх службових обовязків щодо забезпечення примусового виконання виконавчого документа (виконавчого листа) у процесі здійснення відкритого виконавчого провадження ВП № 49790201.

Ураховуючи зазначене у задоволенні скарги слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57, 60, 208-210, 223, 291-294, 296, 383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом пяти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Семенівський районний суд Полтавської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя В.Ф.Харченко

Повний текст ухвали складено 19.01.2017.