Ухвала суду № 64154725, 17.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6968/16-ц Головуючий у І інстанції Чернов Д. Є.Провадження № 22-ц/780/945/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 17.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

17 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Сліпченка О.І., Гуля В.В.

при секретарі - Тимошевській С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Іпрінського міського суду Київської області від 06 грудня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бучанське земельно-кадастрове бюро» про відшкодування матеріальної шкоди та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом про відшкодування матеріальної шкоди та зобовязання вчинити певні дії до ОСОБА_4 «Бучанське земельно-кадастрове бюро».

У грудні 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 06 грудня 2016 року заяву задоволено в повному обсязі.

Заборонено будь-яким юридичним та фізичним особам незалежно від їх форми власності у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії по перенесенню паркана на земельній ділянці за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Меліоративна, 5, яка межує з земельною ділянкою за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Меліоративна, 7.

Не погоджуючись з такою ухвалою ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, як особа чиї права та обовязки порушені внаслідок винесення судового рішення.

У своїй скарзі посилається на те, що на підставі винесеної ухвали, відділом ДВС Бучанського МУЮ у Київській області від 09.12.2016 року зупинено виконання рішення Ірпінського міського суду Київської області від 07 грудня 2015 року, яким суд зобовязав ОСОБА_3 перенести паркан, який встановлений між земельними ділянками №7, власником якої є скаржниця, та №5 по вул. Меліоративній в м. Буча Київської області в бік своєї земельної ділянки, здійснити перебудову зведеної добудови (накриття) до будинку №5 по вказаній вулиці та стягнув на користь ОСОБА_2 8000 грн. Зазначила, що відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили, тому просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні заяви та стягнути на її користь судові витрати.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла до наступного висновку.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

За змістом ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивними вимогами.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що такий вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Проте, такий висновок суду не відповідає обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ставить питання про стягнення на його користь з відповідача ОСОБА_4 «Бучанське земельно-кадастрове бюро» матеріальної шкоди в розмірі 9071 грн., 84 коп. та просить зобовязати ОСОБА_4 «Бучанське земельно-кадастрове бюро» виготовити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, зокрема земельної ділянки, яка належить ОСОБА_3, розташованої за адресою вул. Меліоративна, 5 в м. Буча, Київської області.

З огляду на це, вжиті суддею заходи забезпечення позову не є співмірними з заявленими позовними вимогами ОСОБА_3

Крім того, з матеріалів справи вбачається що в провадженні відділу державної виконавчої служби Бучанського міського управління юстиції в Київській області знаходиться виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого листа виданого 24 березня 2016 року Ірпінським міським судом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_2.

А саме: зобовязано ОСОБА_3 перенести паркан, який встановлений між земельними ділянками №7 та №5 по вул..Меліоративній в м.Буча Київської області в бік своєї земельної ділянки з вулиці Меліоративна на 1,09 метри і в тилу земельної ділянки в сторону своєї ділянки на 1,39 метри відповідно до меж встановлених Державним актом на право власності на земельну ділянку, виданого на імя ОСОБА_3 та відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № СЕ-1-1335/15 від 21.08.2015р, звільнивши 0,0032 га земельної ділянки, власником якої є ОСОБА_2

Таким чином, вжиті суддею заходи забезпечення позову фактично зупинили виконання судового рішення, що набрало законної сили, що є неприпустимим.

Таким чином, суд задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, не перевірив чи відповідає заява останнього вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України та чи є підстави задоволення заяви, чим порушив норми матеріального і процесуального права.

З огляду на наведене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню за п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України, з постановленням у справі нової ухвали про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 06 грудня 2016 року скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :