Ухвала суду № 64154369, 17.01.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11758/16-к

Провадження № 1-кп/369/1/17

УХВАЛА

Іменем України

17.01.2017 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Хрипун С.В.

при секретарі Орищенко Є.В.

за участю прокурорів Наливайка М.Я., Січка В.О.

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

провівши підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 42016000000002098 від 12.08.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст. 369; ч.4 ст.27, ч.3 ст.368; ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,-

встановив:

16.12.2016 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42016000000002098 від 12.08.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст. 369; ч.4 ст.27, ч.3 ст.368; ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурори Наливайко М.Я., Січко В.О. вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі зазначеного обвинувального акту.

Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні заявили клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, мотивуючи тим, що він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, висунуте обвинувачення є неконкретним, оскільки в обвинувальному акті відсутнє розмежування фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення, відсутність чіткого формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій, як об'єктивно зумовленого відображення елементів складу інкримінованих обвинуваченим злочину, унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 Крім зазначеного, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 в клопотанні зазначає, як підставу для повернення обвинувального акту, невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам ст.109 КПК України, а саме : реєстр не містить інформації про час проведення процесуальних дій, зазначених в п.1-13, 20-22,25,29,32,35,42,43,47,48,51-52,55-58,62-63,69,74-76,78-89,110-112,155-166,168-190,196-207, що має суттєве значення для визначення того, чи є допустимими докази, отриманні після проведення вказаних процесуальних дій.

Захисники обвинувачених адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні відповідно подали скарги : на повідомлення ОСОБА_5 про підозру від 30.08.2016 року; на протокол затримання ОСОБА_5, як особи підозрюваної у вчиненні злочину, від 29.08.2016 року; на дії слідчого під час реєстрації злочинів; на постанови прокурора Столярчука Ю.В. від 23.08.2016 року про визначення підслідності та органу досудового розслідування, про доручення досудового розслідування групі слідчих та створення міжрегіональної групи слідчих, а також від 26.08.2016 року про визначення підслідності та органу досудового розслідування. Захисники вважають оскаржувані рішення та дії прокурора і слідчого незаконними, які здійснені всупереч вимогам КПК України та Положенню про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого Наказом Генерального прокурора України №139 від 06.04.2016 року.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 надав суду заперечення на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року про надання дозволу на проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи порушенням слідчим суддею при прийнятті цього рішення вимог ст.233, п.5.ч.2 ст.235 КПК України, а також на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду Київської області від 02.11.2016 року про відмову у задоволенні заяви захисника в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 про відвід слідчого Сидорчука Р.Ю., мотивуючи тим, що в рішенні слідчого судді не надано оцінки доводам захисника щодо незаконних дій слідчого під час затримання ОСОБА_5, проведення обшуку за місцем його фактичного проживання, порушення слідчим права на захист підозрюваного ОСОБА_5 Просить скасувати зазначені ухвали.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме: скасування арешту грошових коштів у сумі 20 000 грн., накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.09.2016 року, які були вилучені під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, мотивуючи тим, що вказані грошові кошти не належать обвинуваченому ОСОБА_5, а належать іншій особі, співмешканці останнього - ОСОБА_7, яка проживала в цій же квартирі, а тому не можуть підлягати конфіскації; скасування тимчасового вилучення майна, здійсненого 29.08.2016 року під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5, а саме: мобільного телефону марки НТС Desire 516 dual sim IMELНОМЕР_1, IMEL НОМЕР_2, службового посвідчення № НОМЕР_3, виданого 24.03.2014 року прокуратурою Донецької області на ім'я ОСОБА_5, ноутбуку марки ASUS-N539 № B6NOAS49315025B, мотивуючи тим, що ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова надано дозвіл на проведення обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_5 з метою вилучення мобільних телефонів, які зберегли на собі сліди злочину та/або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження, комп'ютерної техніки, ноутбуків, накопичувачів флеш пам'яті, жорстких дисків, переносних носіїв інформації, планшетів на яких зберігаються дані, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. На його думку, вилучені у службовому кабінеті ОСОБА_5 речі не містять даних, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, арешт на зазначені речі не накладався, тому вони підлягають поверненню ОСОБА_5 Захисником в порядку п.1 ч.1 ст.303 КПК України була оскаржена бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна, але ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2016 року у задоволенні вказаної скарги відмовлено. Із зазначеною ухвалою слідчого судді захисник не погоджується з наведених вище підстав, тому просить суд її скасувати.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про скасування запобіжного заходу у виді застави застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5, мотивуючи тим, що ризики, визначені ч.1 ст.177 КПК України, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу, не можуть повторно братися до уваги, оскільки вони наразі відпали, обвинуваченим сумлінно виконуються покладені на нього процесуальні обов'язки, визначені ст.42 КПК України, відсутні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а тому відсутня мета за для якої запобіжний захід у вигляді застави був застосований до обвинуваченого. Крім того, звертає увагу суду, що обвинувачений ОСОБА_5 має цивільну дружину, є вимушеним переселенцем з м. Горлівка Донецької області - тимчасово окупованої території України, має постійне місце проживання, яке винаймає з цивільною дружиною ОСОБА_7, не має судимості та повідомлення про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, не є заможною людиною. Просить скасувати запобіжний захід у вигляді застави, застосований до обвинуваченого ОСОБА_5; повернути заставу заставодавцю ОСОБА_8

Суд, вивчивши в нарадчій кімнаті клопотання захисників обвинувачених адвокатів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про повернення обвинувального акту прокурору, додані документи, обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку захисників та обвинувачених, які підтримали зазначені клопотання, думку прокурорів, які заперечили задоволенню клопотань, мотивуючи їх необґрунтованістю та безпідставністю,стверджуючи, що обвинувальний акт відповідає нормам КПК України, приходить до переконання про необхідність їх задоволення з наступних підстав.

У відповідності до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт серед іншого має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

З тексту обвинувального акту щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вбачається, що слідчий виклав опис фактичних обставин кримінального правопорушення, які вважав встановленими з визначенням правової кваліфікації з посиланням на положення КК України. Однак, в ньому відсутнє розмежування щодо висунутого обвинувачення, тобто не наведене його формулювання, як того вимагає закон.

Відсутність формулювання обвинувачення порушує право обвинувачених, передбачене п.1 ч.3 ст.42 КПК України, знати, у вчиненні якого кримінального правопорушення їх обвинувачують.

Відповідно до ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться в межах висунутого особі обвинувачення відповідно до обвинувального акту, який є вважливим процесуальним документом і основою для захисту обвинуваченого в суді.

Європейський суд з прав людини у справі «Абрамян проти Росії» від 09.10 2008 року зазначив, що у тексті підпункту «а» ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вказано на необхідність приділяти особливу увагу роз'ясненню «обвинувачення» особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» № 9783/82 п.79).

Крім того, у відповідності до ст.291 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування є невід'ємною частиною обвинувального акту, вимоги до реєстру матеріалів досудового розслідування зазначені у ст.109 КПК України. Зокрема, в ньому повинні міститися номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення.

Проте, ці вимоги закону слідчим виконані не в повній мірі.

Так у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні дані про час та підстави внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про початок досудового розслідування щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5, правову кваліфікацію їх дій, що не дає можливості встановити з якого часу і з ким проводилося досудове розслідування відносно них та підстави у зв'язку з якими воно було розпочате.

Таким чином, суд приходить до переконання про невідповідність обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України, та вважає за доцільне повернути зазначений акт прокурору.

Вивчивши скарги, подані захисниками обвинувачених адвокатами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні на рішення і дії прокурора та слідчого, суд вважає за можливе залишити їх без розгляду, оскільки у відповідності до ч.3 ст.303 КПК України під час підготовчого судового засідання можуть бути оскарженні рішення дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, передбачені п.5 та п.6 ч.1 с.303 КПК України, а саме: рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки. Подані захисниками скарги не відносяться до вказаних різновидів скарг.

Посилання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_1 на п.4 ч.2 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 1640/0/4-12 від 09.11.2012 року «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» є безпідставними, оскільки із тексту вказаного пункту вбачається, що під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені лише два різновиди рішень: рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим; рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки. Подані захисниками скарги не відносяться до вказаних різновидів скарг.

Вивчивши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме арешту грошових коштів у сумі 20000 грн.; тимчасового вилучення мобільного телефону, ноутбуку, службового посвідчення на ім'я ОСОБА_5, суд приходить до переконання, що вказані клопотання необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що грошові кошти у сумі 20000 грн. вилучені під час проведення обшуку за фактичним місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 Посилання захисника на те, що вказані кошти не належать обвинуваченому, а належать іншій особі ОСОБА_7, суд вважає необґрунтованими, оскільки захисником не надано суду доказів того, що в квартирі за фактичним місцем проживання обвинуваченого, проживали інші особи, зокрема ОСОБА_7.

Також судом встановлено, що під час обшуку службового кабінету ОСОБА_5 були вилучені: мобільний телефон, ноутбук, службове посвідчення на ім'я ОСОБА_5, дозвіл на вилучення яких був наданий ухвалою слідчого судді Новазаводського районного суду м. Чернігова від 25.08.2016 року. Твердження захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3, що вилучені речі не мають інформації щодо вчиненого злочину, не містять слідів злочину та інформації, яка має значення для кримінального провадження, про що свідчать надані суду висновки експертів, суд вважає необґрунтованими, зважаючи на те, що згідно наданих захисником копій висновків експертів,вбачається,що зазначені речі містять певну інформацію, чи має ця інформація значення для кримінального провадження може бути встановлено лише під час судового розгляду.

Суд вважає за необхідне залишити без розгляду прохання захисника про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2016 року, ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року; ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2016 року, оскільки вчинення таких дій не входить до компетенції суду першої інстанції.

Вивчивши клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 щодо скасування запобіжного заходу у виді застави застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5, вислухавши думку учасників процесу, суд приходить до переконання, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, раніше не судимий, працює на посаді прокурора Ірпінського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області, офіційно не одружений, утриманців не має, вимушений переселенець із м. Горлівка Донецької області, проживає в орендованій квартирі в м. Києві. Враховуючи, встановлене судом, обставини вчиненого злочину, тяжкість покарання, відсутність постійного місця проживання (тимчасово проживає в орендованій квартирі) та відсутність міцних соціальних зв'язків за тимчасовим місцем проживання (відсутність зареєстрованого шлюбу, дітей, утриманців), суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності за вчинений тяжкий злочин, що скасування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави, може не забезпечити його належної процесуальної поведінки.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 ОСОБА_3 суд вважає за необхідне залишити без розгляду, у зв`язку з поверненням обвинувального акту прокурору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 109, 291,314,303,309,376 КПК України, суд,-

ухвалив:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016000000002098 від 12.08.2016 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст.27, ч.3 ст. 369; ч.4 ст.27, ч.3 ст.368; ч.5 ст.27, ч.3 ст.368 КК України; ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, повернути прокурору.

Скарги захисників обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, подані у відповідності до ч.2 ст.303КПК України залишити без розгляду.

Відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_5 адвокату ОСОБА_3 у задоволенні клопотань про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, а саме скасування: арешту майна, тимчасового вилучення майна; запобіжного заходу у виді застави.

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_3 про скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.11.2016 року; ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2016 року; ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.11.2016 року; клопотання про допит свідків, залишити без розгляду

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 7-ми днів з дня її оголошення.

Суддя: С.В.Хрипун