Постанова № 64153284, 19.01.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №293/1104/16-п Головуючий у 1-й інст. Бруховський Є. Б.

Категорія ст. ст. 130 ч.4, 122-4 КУпАП Доповідач Широкопояс Ю. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року. Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області Широкопояс Ю.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2, секретаря судового засідання Велидчук І.М., -розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 27 жовтня 2016 року у справі за ст. ст. 130 ч. 4, 122-4 КУпАП щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого по АДРЕСА_1 військовослужбовця, неодруженого, що має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 130 ч. 4, 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

Вирішено повернути ОСОБА_1 вилучене у нього посвідчення водія та стягнути з нього судовий збір в розмірі 275,60 грн.

Згідно постанови місцевого суду, 28 серпня 2016 року о 16-00 год. по вул. Миру в с. Городище Черняхівського району Житомирської області ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ 211540 д.н. НОМЕР_1, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, після чого залишив місце пригоди та вжив спиртні напої.

В апеляційній скарзі з усними змінами та доповненнями ОСОБА_1 просить змінити постанову суду, звільнити його від адміністративної відповідальністю на підставі ст. 22 КУпАП. Посилається на неврахування місцевим судом даних про його особу та тих обставин, що позбавлення права керування транспортними засобами призведе до втрати ним роботи та можливості нормального матеріального забезпечення сім'ї та неповнолітньої дитини.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до таких висновків.

Висновки суду першої інстанції про обставини залишення водієм ОСОБА_1 місця дорожньо-транспортної пригоди та вживання спиртних напоїв після ДТП, кваліфікацію цих дій за ст. ст. 122-4, 130 ч. 4 КУпАП є обґрунтованими та підтверджуються фактичними даними, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення, акті медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №54 від 28 серпня 2016 року та висновку щодо результатів такого огляду від 28 серпня 2016 року, поясненнях самого ОСОБА_1 під час розгляду справи в апеляційному суді.

Постановою слідчого Черняхівського ВП Коростишівського ВП ГУНП в Житомирській області від 27 вересня 2016 року закрито кримінальне провадження №12016060310000324 за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, по факту ДТП, що відбулася 28 серпня 2016 року близько 16 год. по вул. Миру у с. Городище Черняхівського району в результаті вчинення водієм ОСОБА_1, що керував власним автомобілем ВАЗ 21154 НОМЕР_1, наїзду на велосипедиста ОСОБА_3, 2008 року народження, внаслідок чого цей велосипедист отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.

Згідно пояснень ОСОБА_1, він дійсно залишив місце даної ДТП з метою доставки своїм автомобілем неповнолітнього потерпілого додому для надання йому медичної допомоги та ввечері того ж дня вжив спиртні напої, вважаючи, що він не винен у даній ДТП та родичі неповнолітнього велосипедиста не мають до нього будь-яких претензій.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення в межах строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, в порушення вимог ст. 33 КУпАП, судом першої інстанції помилково не було враховано вищевказаних обставин правопорушення, що свідчать про його малозначність, а також всіх даних про особу порушника, який фактично визнавав себе винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 130 ч. 4 КУпАП, є військовослужбовцем та працює водієм, має на утриманні неповнолітню дитину.

Згідно повідомлення військової частини ПП В3591, сержант за контрактом ОСОБА_1 по службі характеризується виключно позитивно та виконання ним своїх службових обов'язків пов'язано з наявністю права керування автомобільною технікою. Відсутність права керування транспортними засобами у ОСОБА_1 негативно вплине на стан своєчасного та якісного виконання завдань, покладених на підрозділ вищевказаної військової частини.

З врахуванням пояснень ОСОБА_1, накладення на нього адміністративного стягнення за ст. ст. 122-4, 130 ч. 4 КУпАП, у тому числі обов'язкового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, призведе до втрати ним роботи та поставить його сім'ю, в який виховується неповнолітня дитина, у вкрай скрутне матеріальне становище.

З врахуванням всіх обставин справи та вищевказаних даних про особу ОСОБА_1, який вперше притягається до адміністративної відповідальності, на даний час щиро розкаявся у вчиненому, апеляційний суд приходить до висновку про малозначність вчинених ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст. ст. 122-4, 130 ч. 4 КУпАП, та можливість звільнення його від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 284 ч. 2, 294 КУпАП України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 зі змінами та доповненнями задовольнити.

Постанову Черняхівського районного суду Житомирської області від 278.10.2016 року щодо ОСОБА_1 змінити.

На підставі ст. 22 КУпАП звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ст. ст. 122-4, 130 ч. 4 КУпАП і обмежитись усним зауваженням.

Справу закрити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: