Ухвала суду № 64151549, 18.01.2017, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/7316/15-к

Провадження № 1-кп/727/61/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року Шевченківський районний суд міста Чернівці в складі:

Головуючого - судді: Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

за участю учасників судового кримінального провадження: - прокурора: Ротар С.Б.

- потерпілої ОСОБА_2

- захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5

- обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 3 приміщення Шевченківського райсуду м. Чернівці кримінальну справу у кримінальному провадженні, за №12015260040001853 від 15.06. 2015р. по обвинуваченню: К

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого 10.04. 2013 року за адресою м. Чернівці вул. Барбюса, 6, терміном на 6 місяців; проживаючого за останньою відомою адресою - м. Чернівці вул. Лазурна, дачний кооператив «Кірпічний», раніше неодноразово судимого, - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України, -

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого і проживаючого за останньою відомою адресою: м. Чернівці вул. Димківська, 46, раніше неодноразово судимого, - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.3КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючого, не одруженого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8; раніше неодноразово судимого: - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду, на розгляді знаходиться кримінальне провадження за № №12015260040001853 від 15.06.2015р. відносно обвинувачених ОСОБА_6 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч. 3 КК України; ОСОБА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190 ч.2, 186 ч.3 КК України та ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 190 ч.2 КК України.

В порядку вимог ч. 3 ст. 331 КПК України судом на обговорення поставлено питання про доцільність продовження терміну дії застосованого слідчим суддею до ОСОБА_7,ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор Ротар С.Б. в доводах щодо постановленого на обговорення питання вважає що підстави для зміни, скасування або застосування іншого виду запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 відсутні; ризики, які були предметом розгляду при застосування запобіжного заходу існують і на даний час розгляду питання; просить врахувати, що останні обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, тобто вважає, наявним залишається ризик тяжкості кримінальних правопорушень, ризик переховування обвинувачених від суду, в разі перебування на волі і в такий спосіб перешкоджати суду завершенню судового слідства; просив продовжити термін дії застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у встановленому законом порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 у висловленій суду думці підтримала в повному обсязі позицію прокурора.

Захисник ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_7 вважали, що відсутні підстави для продовження дії застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому, не підтримали з цього питання позицію прокурора; захисник ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_6 не підтримавши доводи прокурора, потерпілої, просили змінити застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, зважаючи на незадовільний стан здоров»я останнього та відсутність ризиків; захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та обвинувачений ОСОБА_8 висловили думку про те, що питання продовження дії застосованого запобіжного заходу до обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 їх не стосуються, разом з цим також вважали, що відсутні ризики для продовження обраного останнім запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, розглянувши питання доцільності продовження терміну дії застосованого до обвинувачених ОСОБА_7, відповідно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заслухавши з даного питання думку учасників судового кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі ухвали від 19.06.2015 року слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Богдан С.І. відносно ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Згідно ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Чернівці Богдана С.І. від 20.06. 2015 року відносно ОСОБА_7 було обрано також запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Продовжений судом термін дії застосованого запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою спливає 24 січня 2017 року о 11 год., судове слідство по справі не завершено.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно абз.2 ч. 3ст. 331 КПК України,до спливу продовженого строку, суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. За наслідками розгляду питання суд, своєю ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно дост. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганням спробам, у тому числі: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто, запобіжний захід має на меті попереджати спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Згідност.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»,суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права. Отже, враховуючи вищенаведене та позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в рішенні «Харченко проти України» від 10.02.2011 р., зокрема в п. 79 цього рішення зазначено, що…. питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обгрунтованою, не можна вирішувати абстрактно; воно має вирішуватися в кожній справі із урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення….; таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи та під істинними вимогами публічного інтересу, в даному конкретному випадку,суд враховує обставини кримінального провадження.

Зокрема, при вирішенні питання продовження застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наявним залишається ризик переховування обвинуваченого від суду, при цьому враховує, що постійного зареєстрованого місця проживання в м. Чернівці ОСОБА_6 немає, оскільки з досліджених матеріалів справи і матеріалів, що характеризують особу останнього, ОСОБА_6 П,А. за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання ІНФОРМАЦІЯ_9 він знятий з реєстрації, а дані про те, що в дачному кооперативі «Кірпічний» по вул.. Лазурній м. Чернівці ОСОБА_6 фактично постійно проживає відсутні, характеристика на останнього за місцем проживання надана начальником СДІМ Шевченківського РВУ МВС України в Чернівецькій області ОСОБА_9, а не уповноваженої на те особою, будь - яких даних які б свідчили про те, що за станом здроров»я ОСОБА_6 є перешкодили його перебуванню в умовах ізоляції у суду немає, інших обставин, які стосуються особи обвинуваченого і які не були відомі слідчому судді при застосуванні запобіжного заходу також відсутні, що в сукупності дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 перебуваючи на волі, може перешкоджати завершенню судового слідства в даному кримінальному провадженні.

Залишається наявним і ризик переховування від суду, зважаючи на тяжкість санкції статті ч. 3 ст. 186 КК України, за пред»явленим обвинуваченням ОСОБА_7, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років, що пов'язаним з небезпекою для здоров'я потерпілого та перешкоджання завершенню судового слідства.

Вимогами ст. 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу. Частиною 4 цієї статті передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченіст. 177, 178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Отже, виходячи з обставин справи, з врахуванням наведеної норми закону, доводів сторін кримінального провадження, суд вважає не доцільним визначати розмір застави у кримінальному провадженні при вирішенні питання доцільності продовження застосованого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 П,А., ОСОБА_7

Таким чином, обставини, зазначені в п.п. 1, 2, 3ст. 178 КПК України, аналізуючи обставини, що відомі на даній стадії судового розгляду, суд приходить до висновку, що застосований до обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить уникненню ризиків перешкоджанню і завершенню судового слідства і вважає що відносно обвинувачених слід продовжити термін дії застосованого, відповідно до них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 17 березня 2017 року до 11 годин.

Відмовляючи в задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 П,А., суд враховує те, що не зазначено підстав і обставин, з посиланням на докази для зміни застосованого запобіжного заходу з триманням під вартою на цілодобовий домашній арешт.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 177, 178183ч.1, ч.4, 197,199, 331 ч.3 КПК України, суд, УХВАЛИВ:

Продовжити термін дії, застосованого до ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.3 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком до 17 березня 2017 року до 11 годин.

Продовжити термін дії, застосованого до ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 186 ч.3, ч. 2 ст. 190 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 17 березня 2017 року до 11 годин.

В задоволенні клопотання сторони захисту адвоката ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну обраного запобіжного заходу останньому з тримання під вартою на домашній арешт (цілодобовий) - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Слободян Г.М.