КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 361/4193/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Селезньова Т.В. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
10 січня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2016 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо неврахування при обрахунку розміру пенсії державного службовця ОСОБА_2 середньомісячної суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації в заробітну плату відповідно до Закону № 3723-XII (в редакції чинній на час призначення, перерахунку пенсії), які зазначені в довідках про заробітну плату, виданих Державною податковою адміністрацією України від 28.08.2006 № 910 і № 911 та довідок Державної фіскальної служби від 29.01.2016 № 77/1 станом на 23.08.2006 і від 01.04.2016 № 759 станом на 01.02.2008 для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2008;
- зобов'язати Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області здійснити ОСОБА_2 розрахунок та виплату пенсії державного службовця починаючи з 12,10.2006 по 01.02.2008 та з 01.02.2008 по 01.07.2016, включивши до суми заробітної плати, з якої призначалась та перераховувалась пенсія, суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати у відсотках, які діяли при нарахуванні пенсії у розмірі 80% починаючи з дати призначення пенсії з 12.10.2006 відповідно до довідок, виданих Державною податковою адміністрацією України та Державною фіскальною службою України від 28.08.2006, 29.01.2016, 01.04.2016 та відшкодувати матеріальну шкоду, завдану рішенням правління Пенсійного фонду України № 19-11, яке було визнане незаконним, в загальної сумі 72 458, 13 грн. та в подальшому довічно, з урахуванням базового місяця індексації 01.02.2008.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2016 позов задоволено частково: визнано протиправними дії Броварського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Київської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку та виплаті пенсії у розмірі 80 % від суми заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати - індексації доходів та матеріальної допомоги, зазначених у довідці Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 № 77/1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням раніше визначеного базового місяця індексації - 01.02.2008; зобов'язано Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області з 01.03.2016р. здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 80% від суми заробітної плати з урахуванням складових заробітної плати - індексації доходів та матеріальної допомоги, зазначених у довідці Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 № 77/1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) з урахуванням раніше визначеного базового місяця індексації - 01.02.2008; в задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Не погоджуючись з постановою відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи позивач перебуває на обліку в Броварському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та з 12.10.2006 отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
Як встановлено судом першої інстанції, останній перерахунок пенсії їй робився у травні 2008 року на підставі звернення позивача і подання нею довідки про доходи ( у зв'язку зі збільшенням заробітної плати за посадою). Перерахунок пенсії у 2008 році позивачу зроблений на підставі довідки, поданої нею, за такою ж формою, тобто без урахування - матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації доходів. Перше обчислення пенсії позивачці здійснено на підстав довідки, виданої ДПА (де працювала позивачка) за затвердженою ПФУ формою, що була встановлена на той час, тобто без урахування матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань та індексації доходів.
15.12.2015 позивач звернулася до відповідача із заявою про внесення змін до розрахунку призначеної пенсії з 12.10.2006 з урахуванням складових частин заробітної плати - матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації з яких справлялись внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
24.12.2015 відповідач направив позивачу відповідь на її звернення, у якій - за змістом - було роз'яснено розрахунок пенсії і зазначено на відсутність підстав для її перерахунку.
22.02.2016 позивач звернулася до відповідача із заявою про включення в розрахунок вже призначеної пенсії сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально - побутових питань та індексації, - з яких справлялись страхові внески, починаючи з дати призначення їй пенсії, тобто з 12.10.2006, на підставі поданих нею довідок про складові її заробітної плати, долучивши до заяви відповідні довідки.
З довідки Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 № 77/1 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ «Про державну службу» встановлено, що до складових заробітної плати ОСОБА_2 у період з 01.08.2004 до 31.07.2006, з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування входили інші виплати, що складались з індексації доходів, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально - побутових питань.
Листом від 01.03.2016 № 94/М-01 відповідач відмовив ОСОБА_2 у перерахунку її пенсії на підставі поданої довідки.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що Броварське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області безпідставно відмовило позивачу в проведенні перерахунку та виплаті пенсії у відповідності до ст.ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», оскільки з матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації доходів позивачем були сплачені страхові внески, що підтверджується довідкою Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 № 77/1 про складові заробітної плати, з врахуванням раніше визначеного базового місяця індексації 01.02.2008.
Апелянт у своїй апеляційній скарзі зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація відповідно Закону України «Про державну службу» не входить в структуру заробітної плати державного службовця, а тому підстав для врахування їх в заробіток для обчислення пенсії державному службовцю немає.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необгрунтованими та погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Статтею 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 01.01.2015) передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Форма довідки про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» визначається постановою Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11.
Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30.10.2008 № 19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.
У вказаній постанові судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.08.2010 у справі № 2а-4753/09/2670 залишена без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва» затверджена форма довідки про складові заробітної плати з врахуванням рішення суду, що набрало чинності з 09.11.2010.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання обов'язків, індексація, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак, які не включалися до складу заробітної плати державного службовця, повинні враховуватися при обчисленні розміру пенсії.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11, від 14.05.2013 у справі № 21-125а13, від 28.05.2013 у справі № 21-97а13, від 06.11.2013 у справі № 21-350а13.
Згідно до ч. 2 ст. 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відмова Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо здійснення з 01.03.2016 перерахунку та виплати пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації на підставі довідки Державної фіскальної служби України від 29.01.2016 № 77/1 про складові заробітної плати є протиправною.
Щодо визначення базового місяця індексації при перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 1 Закону України від 3.07.1991 №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до статті 4 цього Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі, якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (зі змінами і доповненнями) (далі Порядок), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.
Згідно із пунктом 5 Порядку у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
У разі коли підвищення розмірів мінімальних соціальних гарантій, зазначених в абзаці першому цього пункту, не супроводжується зростанням грошових доходів громадян, передбачених пунктом 2 цього Порядку, грошові доходи індексуються на загальних підставах відповідно до пунктів 1-1 і 4 цього Порядку.
Виходячи з викладеного, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком. У разі підвищення сум доходів громадян, без перегляду їх мінімальних розмірів, місяць в якому відбулося таке підвищення вважається базовим, та в наступному місяці відбувається обчислення та нарахування нового індексу споживчих цін для провадження індексації грошових виплат. У разі якщо підвищення мінімальних розмірів виплат не спричинило зростання доходів громадян, нарахування індексації провадиться на загальних підставах.
Отже, здійснення пенсійним органом перерахунку пенсії, не може бути підставою для здійснення нового нарахування споживчих цін для проведення індексації у зв'язку із зростанням доходів громадян, без перегляду їх мінімального розміру, оскільки фактично збільшення доходів позивача в контексті приписів законодавства про порядок підвищення пенсійного забезпечення та індексацію доходів громадян не відбулось.
Перерахунок пенсії на підставі рішення суду є відновленням порушеного права позивачки на отримання належної виплати в розмірі, встановленому Законом, та не може бути підставою для здійснення нової індексації із застосуванням нового рівня споживчих цін та відповідно для встановлення нового базового місяця.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при перерахунку пенсії позивача, відповідач має врахувати раніше визначений базовий місяць індексації 01.02.2008.
Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.03.2016 у справі № К/800/37464/15.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0, 4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру. Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1378 х 0,4) х 2 = 1 102, 4 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.12.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 1 212, 64 грн. (1 102, 40 х 110 %).
Керуючись ст.ст. 122, 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області залишити без задоволення, а постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2016 - без змін.
Стягнути з Броварського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 1 212, 64 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.,
Шурко О.І.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
Судове рішення № 64151341, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.01.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 361/4193/16-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: