Ухвала суду № 64151119, 17.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - Ястребова Л. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року справа №805/3259/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Ястребової Л.В.,

суддів: Компанієць І.Д., Блохіна А.А.,

секретар Терзі Д.А.,

за участі представника відповідача Гришакової Н.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Колективного підприємства «Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3259/16-а за позовом Колективного підприємства «Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4»до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

16.09.2016 року колективне підприємство «Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4» (надалі - позивач), звернулось до суду з адміністративним позовом до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області (відповідач - відповідач, податковий орган) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 00001191201 від 14.07.2016 року.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач, нараховуючи штраф за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, виписаної 09.10.15 р. на суму 77 886,87 грн. не врахував, що позивача не може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за таке порушення, оскільки порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120 Податкового кодексу України (далі - ПК України) не було затверджено у 2015 році Міністерством фінансів України. Також зазначає, що відповідно до ухвали слідчого судді у позивача було вилучено первинну документацію, а також системні блоки персональних комп'ютерів з жорсткими дисками, що завадило позивачу вчасно зареєструвати податкову накладну від 15.01.16 р. на суму 68 416 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено у повному обсязі.

Позивач, вважаючи постанову суду першої інстанції такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для її вирішення, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду першої інстанції частково скасувати та визнати нечинним (скасувати) повідомлення-рішення № 00001191201 від 14.07.2016 в частині накладення на позивача штрафу у розмірі 7788,69 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної 4 від 09.10.2015 на суму ПДВ 77886,87 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що факт затримки у три календарних дні реєстрації ЄРПН податкової накладної № 4 від 09.10.2015 на суму ПДВ 77886,87 грн. мав місце. Проте, контролюючий орган міг застосувати штрафні санкції, передбачені ст. 120-1 Податкового кодексу України (до 01.01.2016) лише у відповідності до порядку застосування штрафних санкцій, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Станом на дату прострочення позивачем строку реєстрації в ЄРПН, порядку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, на підставі якого контролюючим органом застосовувалися б штрафні санкції , визначені ст.. 120-1 Податкового кодексу України не існувало. Вважає, що відповідальність у розмірі штрафу застосовано відповідачем без законних підстав.

Апеляційний розгляд справи здійснювався із застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу та в режимі відеоконференції відповідно до ст.ст. 41, 122-1 КАС України.

Під час розгляду справи в режимі відеоконференції, представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, прдестанвик позивача надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів встановила наступне.

Позивач, Колективне підприємство «Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4» є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи - 01241295, місцезнаходження юридичної особи: 87527, Донецька область, місто Маріуполь, Іллічівський район, с. Каменськ, зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України з 31 грудня 1993 ( а.с. 19).

Відповідач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області є суб'єктом владних повноважень, на яке чинним законодавством покладено владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем було проведено камеральну перевірку з питань дотримання умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством в ЄРПН податкових накладних та/або розрахунків коригувань складених у жовтні 2015 та січні 2016 р. Колективним підприємством «Маріупольське спеціалізоване будівельно - монтажне управління № 4», за результатами якої було складено акт № 581/05-19-12-01/1241295 від 01.07.16 р. (а.с. 7-8)

Згідно висновків Акту перевірки, за результатами аналізу податкової інформації встановлено порушення позивачем п.п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, несвоєчасна реєстрація в ЄРПН податкових накладних, виписаних у жовтні 2015 року та січні 2016 року із затримкою на термін до 15-ти календарних днів на загальну суму ПДВ 146 302,87 грн., відповідно після граничного терміну реєстрації.

Відповідно до вказаного акту позивачем 27.10.15 р. (із затримкою у 3 календарні дні) було зареєстровано у ЄРПН податкову накладну № 4 від 09.10.15 р. на суму ПДВ 77 886,87 грн., а податкову накладну № 1 від 15.01.16 р. на суму ПДВ 68 416 грн. було зареєстровано позивачем 02.02.16 р., тобто із затримкою у 3 календарні дні.

На підставі вказаного акту перевірки та ст. 120-1 ПК України відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення форми «Н» № 0001191201 від 14.07.16 р., яким до позивача застосовано штраф у сумі 14 630,29 грн. (10% від суми ПДВ, зазначених у податкових накладних, реєстрацію яких прострочено).

Факт реєстрації вказаних податкових накладних з порушенням строків, встановлених ст. 201 ПК України позивачем не заперечуються та не є спірним у справі.

Позивач оскаржує постанову суду першої інстанції в частині застосування штрафу у розмірі 7788,69 грн. за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 4 від 09.10.2015 на суму ПДВ 77886,87 грн., посилаючись на те, що його не може бути притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної № 4 від 09.10.15 р. на суму ПДВ 77 886,87 грн. - 27.10.15 р., (із затримкою у 3 календарні дні), оскільки порядок застосування штрафних санкцій, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України не було затверджено у 2015 році Міністерством фінансів України. Враховуючи зміни до Податкового кодексу України, відповідно до Закону від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», лише з 01.01.2016 року податкові органи мають повноваження застосовувати штрафні санкції, що передбачені ст.. 120-1 Податкового кодексу України, не регулюючись порядком, затвердженим Міністерством фінансів України, на що колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено обов*язок платника податку в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» від 16.07.2015 № 643-VIII набрав чинності з 29.07.2015.

Строк реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено п. 201.10 Податкового кодексу України, а на період з липня по вересень 2015 року - п. 39 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що положеннями п. 120-1.1 Податкового кодексу України передбачаються штрафні санкції за порушення платниками ПДВ граничних строків реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам ПДВ та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, відповідно до п. 35 підрозділу 2 розділ ХХ Податкового кодексу України (з урахуванням змін, внесених Законом № 643), норми п. 120-1.1 ПКУ не застосовуються при порушенні строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, складених до 01 жовтня 2015 року.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не застосовувались штрафні санкції по податковим накладним, складених до 01 жовтня 2015 року.

Факт порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 4 від 09.10.2015 року на суму ПДВ 77886,87 грн. на 3 календарні дні позивачем підтверджується. Доводи апеляційної скарги щодо неможливості застосування податковим органом штрафних санкцій внаслідок відсутності затвердженого порядку застосування штрафних санкцій, передбачених ст.. 120-1 Податкового кодексу України є помилковим трактуванням норм права.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування до позивача штрафу за порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної № 4 від 09.10.2015 на суму ПДВ 77886,87 грн.

Відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 18 січня 2017 року.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства «Маріупольське спеціалізоване будівельно-монтажне управління № 4» - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 805/3259/16-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В.Ястребова

І.Д. Компанієць

А.А. Блохін