Рішення № 64151059, 12.01.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 615/852/16-ц Головуючий І інстанції Товстолужський О. В.

Провадження № 22-ц/790/399/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Баранкової В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційнними скаргами ОСОБА_3 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року та на додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Платинум Банк" про визнання частково недійсним договору та зобов'язання повернути безпідставно сплачені кошти,

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Платинум Банк" про визнання частково недійсним укладеного між ними договору та зобов'язання відповідача повернути безпідставно сплачені кошти.

Зазначала, що 30.09.2016 року вона уклала із ПАТ "Платинум Банк" договір №00540/0008XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту в розмірі 20 000 грн. на строк 36 місяців з моменту укладення договору із щомісячною комісією за кредитне обслуговування рахунку в розмірі 398 грн. Банк перерахував кошти в сумі 20 000 грн. на належну їй картку, і вона з жовтня 2013 року стала повертати суму кредиту, сплативши за період з жовтня 2013 року по грудень 2015 року комісію на загальну суму 8 756 грн.

Посилаючись на те, що вищезазначений платіж не може бути встановлений банком, а тому така умова надання кредиту є несправедливою, і відповідно до положень ЦК України тягне за собою її недійсність, просила визнати недійсним умови договору в частині внесення нею плати на користь відповідача у вигляді комісії за кредитне обслуговування рахунку в розмірі 398 грн. щомісячно, а також зобов'язати відповідача повернути їй безпідставно стягнуті кошти, сплачені за комісію за кредитне обслуговування рахунку за вказаний період в сумі 8 756 грн.

Розгляд справи відбувся за відсутністю сторін.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 рокув задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

На вказане рішення ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необгрунтованість рішення суду, неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове рішення про задоволення її позову в повному обсязі.

Вказує, що банк на протязі двох років надавав їй щомісяція розрахунок для сплати через касу банка без детального розпису платежів, тому вона не знала на погашення яких саме платежів надходять сплачені нею кошти.

Вважає, що банк ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки по кредиту, оскільки приховав інформацію щодо сплати комісії за обслуговування кредиту.

Зазначає, що положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, та умови дострокового його погашення, є несправедливими, що є підставою для визнання таких положень недійсними.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання вищевказаного позову. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 275,60 грн. за подання клопотання про забезпечення доказів.

Зазначене додаткове рішення суду оскаржено ОСОБА_3, яка посилаючись на порушення районним судом норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду в частині стягнення з неї судового збору в розмірі 275,60 грн. за подання клопотання про забезпечення доказів, а в частині звільнення ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання позовної заяви на рішення суду залишити без змін.

Вислухавши пояснення учасників процесу, що зявилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що скарга на рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 рокузадоволенню не підлягає, а скарга на додаткове рішення цього ж суду від 17 листопада 2016 року підлягає задоволенню,виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 була надана ПАТ "Платинум Банк" повна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, тому немає підстав вважати умови договору в частині сплати щомісячної комісії за кредитне обслуговування несправедливими.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи 30.09.2016 року ОСОБА_3 та ПАТ "Платинум Банк" уклали договір №00540/0008XSGF про відкриття банківського (карткового) рахунку, кредитного обслуговування рахунку та встановлення кредитного ліміту шляхом надання позичальнику кредитного ліміту в розмірі 20 000 грн. у вигляді відкличної відновлюваної кредитної лінії без забезпечення з метою здійснення операцій, що передбачені Правилами користування банківською платіжною карткою, умовами кредитування та обслуговування поточного рахунку на споживчі потреби строком дії 36 місяців з моменту укладення договору. Сторонами у договорі визначено розмір щомісячного платежу 1300 грн. та розмір щомісячної комісії з кредитного обслуговування в розмірі 398 грн. (п.1 договору).

Відповідно до п.2.1 цього договору оплата клієнтом послуг банку щодо обслуговування рахунку, в тому числі і розмір комісії за обслуговування виконання операцій з використання картки та її надання, здійснюється відповідно до тарифів банку, що діють на час проведення таких операцій..

Для своєчасного виконання своїх зобовязань перед банком клієнт уповноважує банк списувати кошти з рахунку: в сумі комісії за послуги банку,, в сумі фактичної заборгованості перед банком(п.3.2 договору).

Відповідно до п.7.1 договору клієнт підтверджує, що банк надав йому у письмовому вигляді повну інформацію, передбачену п.2 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, а саме: цільове призначення кредиту, орієнтовну сукупу вартість кредиту і вапртість послуг з оформлення договору, його обслуговуванням і поверненням. Клієнт підтверджує, що банк ознайомив його з орієнтованим прикладом використання кредитного ліміту та розрахунком платежів із зазначенням сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки.

Вищевказаний договір та приклад графіку платежів за тарифом "Золотая рыбка мгновенная" був підписаний ОСОБА_3

Згідно довідки про рух коштів по рахунку ОСОБА_3 остання виконувала умови договору та сплачувала на користь відповідача певні кошти, в тому числі комісію за кредитом в розмірі 398 грн. з 07.11.2013 року по 05.01.2016 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до п. 3.1. Правил Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з рахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов'язань споживача, зазначивши перелік, розмір і базу розрахунку всіх комісій (тарифів) банку, що пов'язані з наданням, обслуговуванням і погашенням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тощо.

Отже, постановою Правління Національного банку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банкам України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» (п.3.1) встановлена можливість включення комісій (тарифів) банку, шо пов'язані з наданням та обслуговуванням і погашенням кредиту, в тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, здійснення валютно-обмінних операцій, юридичне оформлення тошо.

Згідно ч. 2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

З матеріалів справи вбачається, що відомості стосовно умов кредитування були повідомлені ОСОБА_3 письмово, перед укладанням кредитного договору, для запобігання непорозуміння та належного укладання договору.

ОСОБА_3 не оспорювалося в суді апеляційної інстанції та обставина. що визначений банком розмір комісії не змінювався, був постійною величиною і іншого розміру комісії кредитним договором як плату за укладання договору не встановлювалося і сплати банком не вимагалося.

Приймаючи умови договору та підтверджуючи своїм підписом надання ПАТ "Платинум Банк" повної інформації у письмовому визляді про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, ОСОБА_3 надала згоду на них, а тому повинна виконувати їх в повній мірі.

Вищезазначене свідчить про те, що оспорюваний кредитний договір не суперечить п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_3 була ознайомлена з умовами договору та прийняла пропозицію від банку.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що ПАТ "Платинум Банк" приховав інформацію щодо сплати комісії за обслуговування кредиту та про несправедливість умов кредитного договору нічим не доведені та спростовуються вищенаведеними доказами.

У звязку із наведеним колегія суддів вважає, що рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 рокуухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.

Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що при ухваленні рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат за подання позовної заяви та клопотання позивача про забезпечення доказів.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду в оскаржуваній частині з наступних підстав.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ПАТ "Платинум Банк" про визнання частково недійсним договору та зобов'язання повернути безпідставно сплачені кошти в порядку Закону України «Про захист прав споживачів», тому на підставі ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» судом першої інстанції правильно звільнено ОСОБА_3 від сплати судового збору за заявленим позовом.

Як вбачається з журналу судового засідання районного суду від 28.07.2016 (а.с. 31) від представника ОСОБА_3 ОСОБА_5 надійшло клопотання про витребування у ПАТ "Платинум Банк" оригіналів документів, де міститься особистий підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з умовами кредитного договору.

Матеріали справи не містять письмової заяви ОСОБА_3 або її представника про забезпечення доказів і судом не вирішувалася таке питання відповідно до вимог ст.ст. 133-135 ЦПК України.

Згідно пп. 4 п. 1. ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду заяви про забезпечення позову або доказів.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" сплата судового збору у випадку, передбаченому підпунктом 13 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення доказів здійснюється лише за умови, що така заява розглядається у процесуальному порядку, визначеному статтею 135 ЦПК, а не за подання клопотань про витребування доказів (виклик до суду свідків, призначення експертизи, витребування письмових чи речових доказів тощо), які розглядаються відповідно до статті 130 ЦПК у попередньому судовому засіданні чи статті 168 ЦПК у судовому засіданні.

Виходячи з вищевикладеного, висновок суду першої інстанції про необхідність стягнення з ОСОБА_3 судового збору за подання клопотання про забезпечення доказів є помилковим, тому додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року підлягає скасуванню в цій частині.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, ст.ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 29 вересня 2016 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року задовольнити.

Додаткове рішення Валківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2016 року змінити, скасувавши в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь держави судового збору в розмірі 275 грн. 60 коп. за подання клопотання про забезпечення доказів.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: