Ухвала суду № 64150967, 17.01.2017, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/346/17

Провадження № 2/635/1080/2017

У Х В А Л А

17 січня 2017 року суддя Харківського районного суду Харківської області Полєхін А.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Харківського відділу поліції Головного Управління Національної Поліції України в Харківській області, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, в якій просить визнати недійсною довіреність від 19 жовтня 2016 року, зареєстровану в реєстрі №4152, посвідчену приватним нотаріусом Дніпропетровського міського округу ОСОБА_5; визнати недійсним договір купівлі-продажу №1242/2016/141241 автомобіля Shoda Superb TMBDL23U45В045036, державний номерний знак НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_4, яка діяла від його імені та ОСОБА_3, визнати недійсним свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу вищезазначеного автомобіля; витребувати зазначений автомобіль з чужого незаконного володіння.

ОСОБА_1 надав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль Shoda Superb TMBDL23U45В045036, легковий седан, державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. В обґрунтування заяви зазначив, що він подав до Харківського районного суду Харківської області заяву про витребування майна із чужого незаконного володіння транспортного засобу, який є обєктом кримінального правопорушення. Харківським відділом поліції Головного Управління Національної Поліції України в Харківській області порушено кримінальне провадження №12016220430004023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, в якому він є потерпілим.

Приймаючи до уваги, що відповідач, дізнавшись про зазначений позов може прийняти рішення про розпорядження спірним автомобілем, а також сам або за його дорученням інша особа може умисно або по необережності пошкодити автомобіль, через що ОСОБА_1 вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до ускладнення виконання можливого рішення суду.

Заява про забезпечення позову підлягає поверненню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Так, згідно ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до вимог ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява про забезпечення позову повинна містити причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обставини, які б в достатній мірі обґрунтовували припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вид забезпечення позову і обґрунтування, чому саме такий вид забезпечення позову, з урахуванням принципу співмірності з заявленими вимогами, є доцільним.

В заяві ОСОБА_1 не наведено обставин, які б давали достатні підстави зробити обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_1 в своїй позовній заяві посилається на те, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п. 6 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи, однак в п. 6 постанови пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зазначено, що оскільки передбачені Законом №3674-VІ пільги щодо сплати судового збору стосуються лише справи та її руху, то сплата судового збору за подання до суду заяв про забезпечення доказів або позову здійснюється на загальних підставах за визначеними ставками незалежно від того, чи звільнені позивачі від сплати судового збору за предявлення певних позовів, тому ОСОБА_1 повинен до заяви про забезпечення позову додати документ, що підтверджує сплату судового збору за подання вказаної заяви в розмірі 320 грн. 00 коп.

З огляду на наведене, заява ОСОБА_1 не відповідає вищезазначеним вимогам закону.

Відповідно до ч.8 ст.153 ЦПК України в разі невідповідності наведеним вище вимогам заява про забезпечення позову підлягає поверненню заявникові.

Керуючись ст.153 ЦПК України, суддя -

у х в а л и в:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику.

Розяснити ОСОБА_1, що він не позбавлений права повторного звернення до суду з заявою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя - А.Ю. Полєхін