Ухвала суду № 64150434, 19.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"19" січня 2017 р. справа № 808/2371/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Юрко І.В., суддів: Гімона М.М., Чумака С. Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі №808/2371/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма ім.А.Суворова» до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 04.08.2016 року звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000241200 від 18.04.2016 року про застосування штрафних санкцій в розмірі 23750,00 грн..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №0000241200 від 18.04.2016 року, яким до ТОВ «Агрофірма ім.А.Суворова» застосовано штраф у розмірі 23750,00 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідач надіслав до апеляційного суду заяву, якою просив розглянути справу без його представника.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, та явка яких у відповідності до статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України не визнавалась судом обов'язковою, не перешкоджає судовому розгляду справи.

За нормами пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до частини першої статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Позивач - ТОВ «Агрофірма ім.А.Суворова» - зареєстрований платником податку на додану вартість з 27.06.1997 року, іпн платника 8492008043, ЄДРПОУ 00849209.

Відповідач - Енергодарська об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Запорізькій області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження.

Головним державним інспектором Великобілозерського відділення Енергодарської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області проведено камеральну перевірку ТОВ «Агрофірма ім.А.Суворова» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних , що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року, за результатами якої 28.03.2016 року складено акт № 164/08-04-12/849209 (а.с.8-9).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Агрофірма ім.А.Суворова» вимог п. 201.1 та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригувань до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість за період з 01.12.2015 року по 31.12.2015 року.

На підставі акту перевірки 18.04.2016 року Енергодарською ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0000241200, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 23750,00 грн. (а.с.10).

Використавши можливість адміністративного оскарження вказаного рішення контролюючого органу, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що податковий орган в порушення вимог підпункту 4 пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних протиправно відмовив позивачу в реєстрації 23.12.2015 року податкової накладної № 4/2 від 08.12.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто в строки, визначені абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, і саме протиправні дії податкового органу, щодо відмови у такій реєстрації призвели до порушення позивачем строків реєстрації спірної накладної на два дні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Статтею 9 ПК України податок на додану вартість визначено як загальнодержавний податок, а п.п. 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно п. 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податку накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Згідно п.11 підрозділу 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України з 01.02.2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладні та розрахунки коригування по податкових накладних незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно абзаців 10, 11 пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 08.12.2015 року виписав ТОВ «Сталь» податкову накладну № 4/2 згідно договору купівлі-продажу від 08.12.2015 року на загальну суму 1425000,60 грн., в т.ч. ПДВ 237500,10 грн. (а.с.31).

У відповідності до вимог абзацу 10 пункту 201.10 статті 201 ПК України останнім днем реєстрації вказаної податкової накладної є 23.12.2015 року.

Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти, в тому числі, з власного поточного рахунку платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України.

Згідно абзацу 12 пункту 201.10 статті 201 ПК України якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

У відповідності до п. 12 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» (далі по тексту - Порядок №569), якщо сума, обчислена відповідно до пункту 9 цього Порядку, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній, яку платник податку повинен зареєструвати в Реєстрі, такий платник перераховує необхідну суму коштів з поточного рахунка на електронний рахунок.

Судом першої інстанції вірно зроблений висновок, що для реєстрації в реєстрі податкових накладних платник податків зобов'язаний перерахувати зі свого поточного рахунку на свій рахунок в СЕА ПДВ суму коштів, обчислену у відповідності до пункту 200-1.3 статті 200-1 ПК України, з чим погоджується колегія суддів.

З матеріалів справи вбачається, що для реєстрації позивачем податкової накладної №4/2 від 08.12.2015 року була необхідна реєстраційна сума в розмірі 237500,10 грн.. Станом на 11 год. 49 хв. 22 грудня 2015 року реєстраційна сума становила 124206,99 грн. (згідно витягу з СЕА № 22303462), що було недостатньо для реєстрації вказаної податкової накладної (а.с.32).

З метою збільшення реєстраційної суми 22.12.2015 року у відповідності до вимог наведених вище норм Податкового кодексу України ТОВ «Агрофірма ім.А.Суворова» перераховано на електронний рахунок в системі СЕА №37528100232423 кошти в розмірі 116000 грн., що підтверджується банківською випискою від 22.12.2015 року по рахунку позивача №26042300598801 (спеціальний рахунок сільгосп.ПДВ), згідно з якою кошти в сумі 116000 грн. в 16 год. 49 хв. за документом №3673934 були зараховані на електронний рахунок №37528100232423 з призначенням платежу: «автоматичне перерахування коштів ЕАП (електронне адміністрування податку)» (а.с.33-34).

Однак, згідно витягів з СЕА доступний ліміт на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ №37528100232423, відкритий в органах Держказначейства, на дату 23.12.2015 року - останнього дня своєчасної реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, був недостатній:

№23303468 (о 09 год.18 хв.), №23303475 (об 11 год.12 хв.), №23303481 (о 14 год. 22 хв.), №23303490 (о 15 год. 52 хв.), №233033492 (о 17 год.56 хв.), №23303494 (о 21 год.22 хв.), №23303496 (о 23 год.27 хв.) (а.с.35-42).

З метою реєстрації податкової накладної №4/2 від 08.12.2015 року, позивач на протязі 23.12.2015 року тричі надсилав її ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку.

Цього ж дня, позивач отримав від податкового органу квитанції в електронній формі (о 09 год.50 хв., об 11 год.13 хв., о 14 год.46 хв.), згідно яких вказану податкову накладну не прийнято у зв'язку з тим, що «сума ПДВ в документі (237500,10 грн.) не може перевищувати суму ліміту на рахунку ПДВ (147730,49 грн.) продавця» (а.с.46-48).

Відповідно пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі по тексту - Порядок №1246) причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є:

1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної;

2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до п.200-1.3 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 01.07.2015 року);

5) порушення вимог, встановлених п.201.1 ст.201 та/або п.192.1 статті 192 ПК України.

Будь-яких підстав для відмови у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковим органом не зазначено.

Як зазначалось вище, актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п. 201.1 та 201.10 ст.201 ПК України в частині своєчасності реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, а саме - податкової накладної №4/2 від 08.12.2015 року.

Згідно пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених ст.201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.

Відповідно до п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідальність за бездіяльність можлива лише у тому випадку, якщо на суб'єкта покладався обов'язок діяти у певній ситуації у визначений спосіб.

Колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що для притягнення до відповідальності платника за пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України необхідна наявність протиправної бездіяльності у вигляді утримання від вчинення дій направлених на реєстрацію податкових накладних.

Проте, як вбач з наведених вище матеріалів справи вбачається, та не спростовано апелянтом, податкова накладна №4/2 від 08.12.2015 року хоча і була дійсно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних лише 25.12.2015 року, тобто з порушеннями термінів, встановлених абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, проте таке порушення сталось не звини платника податків (а.с.44-45).

Позивачем, як платником податку в даному випадку було вчинено всі можливі і допустимі заходи для недопущення порушення законодавства при реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: завчасно, тобто за день до закінчення граничного терміну, з поточного рахунку позивача на електронний рахунок були переведені кошти в сумі 116000 грн., достатні для реєстрації податкової накладної №4/2 від 08.12.2015 року на суму ПДВ 237500 грн., а також здійснено три спроби зареєструвати зазначену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Апелянтом а ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції не надано жодних доказів відсутності на 23.12.2015 року на рахунку в електронній системі адміністрування ПДВ платника податків ТОВ «Агрофірма ім. А.Суворова» коштів, необхідних для реєстрації спірної податкової накладної, не надано та в матеріалах справи такі докази відсутні.

Судом першої інстанції вірно зроблено висновок, що податковий орган в порушення вимог підпункту 4 пункту 9 Порядку ведення єдиного реєстру податкових накладних протиправно відмовив позивачу в реєстрації 23.12.2015 року податкової накладної № 4/2 від 08.12.2015 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, тобто в строки, визначені абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України, і саме протиправні дії податкового органу, щодо відмови у такій реєстрації призвели до порушення позивачем строків реєстрації спірної накладної на два дні, а відтак відповідачем неправомірно застосовано до ТОВ «Агрофірма ім. А.Суворова» штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Енергодарською об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Запорізькій області не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000241200 від 18.04.2016 року про застосування штрафних санкцій до позивача.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Згідно частини першої статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Енергодарської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі №808/2371/16 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2016 року у справі №808/2371/16 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя: І.В. Юрко

Суддя: М.М.Гімон

Суддя: С.Ю. Чумак