Ухвала суду № 64148591, 19.01.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

19 січня 2017 року Справа № 910/5394/15-г Вищий господарський суд України в складі колегії суддів: Яценко О.В.

БакуліноїС.В., Поляк О.І.,

розглянувши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"

на постанову від 14.07.2015

Київського апеляційного господарського суду

у справі Господарського суду міста Києва № 910/5394/15-г

за позовом Заступника прокурора Печерського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич"

про розірвання договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" не відповідає вимогам розділу XIIі Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до положень статті 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Статтею 53 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, якщо визнає причину пропуску строку поважною.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити пояснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними, та докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було об'єктивної можливості.

Постанова Київського апеляційного господарського суду у справі №910/5394/15-г була прийнята 14.07.2015, направлена сторонам у справі 28.07.2015 (про що свідчить штамп суду на звороті останнього аркушу постанови), тому строк звернення із касаційною скаргою закінчився 03.08.2015.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Славутич" звернулось з касаційною скаргою 12.12.2016, тобто із значним пропуском процесуального строку, встановленого для подачі касаційної скарги.

В клопотанні про поновлення строку, на касаційне оскарження скаржник просить поновити строк, посилаючись на те, що особа, яка брала участь у справі ОСОБА_3 на підставі довіреності від 30.03.2015 дійсної до 31.12.2015 була неналежним представником, оскільки товариством було скасовано вказану довіреність наказом №07-к від 10.07.2015 директора ОСОБА_4.

ОСОБА_3 не поставила до відома товариство про те, що триває розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не повідомила про результати розгляду даної справи, а також не оскаржила зазначені рішення до суду касаційної інстанції. У зв'язку з чим відповідач був позбавлений можливості захистити свої права під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції та позбавлено можливості звернутись вчасно з касаційної скаргою на такі рішення суду.

При оцінці поважності причин пропуску строку суд враховує конкретні обставини, що зумовили пропуск строку, в тому числі добросовісність зацікавленої особи, реальність строку для вчинення процесуальних дій, характер причин, що вплинули на можливість особи, яка брала участь у судовому провадженні, звернутися в суд в межах встановленого законом строку.

Суд касаційної інстанції доводи заявника скарги відхиляє з наступних мотивів.

Суд враховує, що апеляційне оскарження судового рішення було ініційовано TOB "Славутич" в особі директора ОСОБА_4, який підписав апеляційну скаргу.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інстанції направив сторонам у відповідності до вимог ст. 98 ГПК України ухвалу, в якій повідомлено про час і місце розгляду скарги, зокрема зазначено, що такий розгляд відбудеться 14.07.2015.

Таким чином, суд визнає, що заявника було належно повідомлено про час та місце розгляду його апеляційної скарги, будь-яких обставин, які свідчать про те, що він не знав про таке повідомлення суд не має, твердження про протилежне оцінюється критично, оскільки не доведено, що товариство, на адресу якого направлялося повідомлення апеляційним судом, його не отримувало за вказаною ним адресою.

Суб'єктивне ставлення уповноважених посадових осіб товариства, зокрема до порядку поводження з документами, які надходять на адресу товариства, значення для факту отримання товариством повідомлення від суду не має і самого факту повідомлення не спростовує.

Суд вважає, що особи, які беруть участь у судовому процесі, зокрема заявник як ініціатор апеляційного провадження, зобов'язаний при добросовісному ставленні самостійно вживати заходів в тому числі для отримання інформації про судове провадження з використанням доступних джерел інформації та засобів зв'язку.

Оскільки суду не доведено, що товариство не мало інформації про час та місце розгляду справи апеляційним судом, який відбувся 14.07.2015 р., товариство мало можливість скористатися процесуальним правом на участь в судовому засіданні, що і було вчинено в особі представника, участь якого заявник не визнає як повноважного.

При цьому, доводячи обставини скасування довіреності, заявник не вказує, що ним було вжито усіх залежних від нього заходів для повідомлення цієї обставини апеляційному суду та клопотання перед судом про відкладення розгляду апеляційної скарги. З огляду на ці висновки суд визнає поведінку заявника недобросовісною.

Крім того, не можуть бути взяті до уваги доводи заявника про необізнаність його з наслідками апеляційного провадження, оскільки в подальшому як вбачається з постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 04.12.2015, встановлено факт виконання ухваленого у справі судового рішення (арк. 144-147), що додатково свідчить про те, що заявник не міг не знати про наслідки винесеного проти нього рішення суду.

Сторони, які беруть участь в судовому процесі, несуть ризик настання наслідків вчинення чи не вчинення ними процесуальних дій. З закінченням процесуального строку учасник судового процесу втрачає право на вчинення передбачених законом дій.

Гарантією для особи, яка не реалізувала своє процесуальне право на вчинення процесуальних дій з поважних причин, зокрема з оскарження судового рішення є інститут відновлення пропущеного строку.

В розглядуваному випадку допущене товариством зволікання з оскарженням апеляційної постанови, що склало один рік та чотири місяці, є надто тривалим, не обумовлено будь-якими розумними поважними причинами для цього, що визнається судом підставою для відмови у відновленні строку на подання касаційної скарги.

З огляду на викладене, враховуючи не визнання судом причин подання касаційної скарги після закінчення процесуального строку поважними, тобто, такими, що об'єктивно унеможливлювали своєчасне подання касаційної скарги, оскільки пропуск строку відбувся через невиправдане зволікання скаржника, суд, керуючись п. 5 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України, клопотання про відновлення процесуального строку відхиляє, тому касаційну скарга не приймає до розгляду та повертає.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 53, 110, 111, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги відхилити.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Славутич" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2015 у справі Господарського суду міста Києва № 910/5394/15-г повернути скаржнику, а справу - до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіС.В. Бакуліна О.І. Поляк