Постанова № 64148300, 19.01.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2017 року Чернігів Справа № 825/2370/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Мхитаряна В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

22.12.2016 Менська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - Менська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу у сумі 703,20 грн, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 533,20 грн та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (в матеріалах справи). При цьому, представник позивача через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду також не з'явився, про час і місце розгляду справи двічі повідомлявся належним чином за адресою реєстрації, вказаною в матеріалах справи та у Виписці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому до суду повернулись конверти з повістками, які направлялись відповідачу, з довідками поштового відділення "за не запитом".

За таких обставин, враховуючи ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, та з урахуванням ч.1 ст.41 Кодексу, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 (ід.н. НОМЕР_1) зареєстровано 06.10.2014 як фізичну особу-підприємця, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і взято на облік до Менської ОДПІ.

В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи термін "податкове зобов'язання", визначене пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п.109.2 ст.109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг у сумі 703,20 грн, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 533,20 грн та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн.

Податковий борг по єдиному податку у розмірі 533,20 грн. підтверджується:

- заявою про застосування спрощеної системи оподаткування від 18.11.2014 № 1425095100304 по строку сплати 20.05.2016 та 20.06.2016 у розмірі 119,60 грн та 121,80 грн відповідно;

- податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2016 №0001752509 на суму 170,00 грн штрафу;

- податковим повідомленням-рішенням від 14.06.2016 №0001252509 на суму 121,80 грн штрафу.

Вищезазначені податкові повідомлення-рішення прийняті позивачем на підставі встановлених порушень Податкового кодексу України за несвоєчасне подання декларації за звітний період та порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Дані податкові повідомлення-рішення надіслані відповідачу, ним не отримані, поштою повернуто конверти з довідкою "за закінченням терміну зберігання", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації.

Окрім цього судом встановлено що за відповідачем обліковується також податковий борг по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн.

Вказаний податковий борг підтверджується податковим повідомленням-рішенням від 26.04.2016 №0001762509 на суму 170,00 грн, яке було надіслано відповідачу, ним не отримане, поштою повернуто конверт з довідкою "за закінченням терміну зберігання", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації.

Отже загальна сума податкового боргу відповідача становить 703,20 грн.

Досліджуючи правильність нарахування ФОП ОСОБА_1 податкового боргу, необхідно врахувати норми: пп. 14.1.39, 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, якими визначено поняття "податкове зобов'язання","грошове зобов'язання платника податків","податковий борг"; норми п. 49.1 та пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, Податкового кодексу України, якими визначено строки подання податкових декларацій та порядок сплати.

Також слід врахувати, що в силу п.120.1 ст.120 за неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання, при цьому також, слід врахувати положення ст.126 Кодексу, якою передбачена відповідальність за порушення правил сплати (перерахування податків).

З огляду на вимоги пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Кодексу, яким встановлено, що згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган, суд прийшов до висновку, що позивач, як контролюючий орган діяв в межах наданих повноважень.

При цьому, згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Окрім іншого, суд також враховує, що згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, поданої відповідачем до Коропського відділення Менської ОДПІ, ФОП ОСОБА_1 зазначено як обраний вид діяльності - 47.81 роздрібна торгівля з лотків і на ринках харчовими продуктами, розмір ставки єдиного податку - 10% до розміру мінімальної заробітної плати (перша група платників).

В силу п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

При цьому, враховуючи те, що відповідач відноситься до першої групи платників єдиного податку, суд зазначає п.291.4 ст.291 Кодексу, яким встановлено, що до першої групи платників єдиного податку відносяться фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300000гривень.

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Також суд зазначає п. 293.2 ст.293 Податкового кодексу України, згідно якого фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб-підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 10 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп згідно п.294.1 ст.294 Кодексу є календарний рік.

Відповідно до п. 295.1 ст.295 Кодексу платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Як встановлено вище, узгоджена сума податкового зобов'язання відповідачем сплачена не була.

У відповідності до порядку надіслання податкової вимоги, визначеного п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 19.08.2016 № 98060-25 на суму 581,40 грн. (а.с. 16). Вказана вимога не була отримана відповідачем, лист повернуто поштою з відміткою "за закінченням терміну зберігання", а отже податкове зобов'язання визнається узгодженим в силу п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, оскільки було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою реєстрації.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена. Тобто, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку та згідно п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 703,20 грн, а саме: по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 533,20 грн та по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн, такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 41, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 16200, код НОМЕР_1) податковий борг у сумі 703,20 грн (сімсот три гривні 20 коп), а саме:

- по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 533,20 грн (п'ятсот тридцять три гривні 20 коп.) та перерахувати на р/р 31415699700223, код платежу 18050400, одержувач: 51 Селищний бюджет, банк отримувач: УК у Коропському районі/Коропський район, код 38053750, МФО 853592;

- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 170,00 грн (сто сімдесят гривень) та перерахувати на р/р 33117341700208, одержувач УК у Коропському районі/смт.Короп/11010500, МФО 853592, код одержувача 38053750.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Л.О. Житняк