Ухвала суду № 64148257, 19.01.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 січня 2017 року справа № 823/79/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В.П., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до радіологічної МСЕ Черкаської області центру МСЕ ОСОБА_2 обласної ради про визнання незаконними дій, зобовязання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

16.01.2016 до ОСОБА_2 окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі позивач) до радіологічної МСЕ Черкаської області центру МСЕ ОСОБА_2 обласної ради (далі відповідач) з адміністративним позовом, в якому просить:

визнати дії відповідача незаконними;

зобовязати відповідача провести корекцію ІПР від 26.12.2016, щоб ІПР підлягала виконанню в органах влади;

відшкодувати моральну шкоду в сумі 12000 грн;

звільнити позивача від сплати судових витрат, як інваліда 1 групи;

витребувати у відповідача ІПР від 26.12.2016;

забезпечити позивача безоплатною правовою допомогою.

Згідно з ч.2 ст.18, ч.2 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа підсудна ОСОБА_2 окружному адміністративному суду, але позовна заява підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Так, частиною 3 ст.106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадку, коли його не належить сплачувати.

Суд звернув увагу, що позивач у позові просив звільнити його від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що він є інвалідом 1 групи.

П.9 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI Про судовий збір (далі Закон №3674-VI) передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються інваліди I та II груп.

На підтвердження вищевказаної обставини позивач надав суду лист Департаменту соціальної політики ОСОБА_2 міської ради від 13.06.2016 №873/28-5/11 щодо розгляду звернення інваліда війни 1 групи ОСОБА_1.

Суддя врахувала, що відповідно до п.2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року №302, посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.

Відповідно до абз.3 п.3 наведеного положення Інвалідам війни видаються посвідчення з написом "Посвідчення інваліда війни - інвалід".

У постанові від 13 квітня 2010 року у справі № 10/44, яка відповідно до ст.244-2 КАС України є обовязковою для врахування всіма судами та державними органами, Верховний Суд України зазначив, що додавши посвідчення інваліда заявник підтвердив своє право на звільнення від сплати судового збору, тобто достатнім доказом на підтвердженням статусу інваліда та права на звільнення від сплати судового збору є посвідчення інваліда.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку, що позивач не підтвердив належними доказами право на звільнення від сплати судового збору.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону №3674-VI визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач заявляє декілька позовних вимог, які мають немайновий характер, та одну вимогу майнового характеру (стягнення моральної шкоди).

Абз.3, 6 підп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону №3674-VI встановлено, що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст.7 Закону України від 21.12.2016 №1801-VIII «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року 1600 гривень.

З огляду на вищевикладене позивач за подання позову має сплатити на рахунки ОСОБА_2 окружного адміністративного судовий збір пропорційно кількості заявлених вимог, а докази надати суду.

Крім того, п.4 ч.1 ст.106 КАС України передбачено, що у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Суд звернув увагу, що у прохальній частині позову не зазначено які саме дії відповідача позивач просить визнати незаконними.

Відповідно до ч.2 ст.11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Разом з тим, позовні вимоги мають бути максимально конкретизовані та обґрунтовані, а отже містити який саме спір просить вирішити позивач, у який, на його думку, спосіб належить захистити його права та які саме.

Також, ч.2 ст.106 КАС України визначений обовязок позивача на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, надати докази, а в разі неможливості зазначити докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У позові позивач наголошує на тому, що відповідач не видав позивачу на руки та не надіслав на його адресу ІПР від 26.12.2016, що є порушенням вимог чинного законодавства, у т.ч. Закону України «Про звернення громадян». Разом з тим, підтвердження звернення до відповідача із вимогою отримання вказаного документа позивач суду не надав.

Позивач також не додав до позову жодного іншого доказу на підтвердження позовних вимог та не зазначив причин, з яких не може надати такі докази, що є порушенням обовязку позивача, передбаченого ч.2 ст.106 КАС України. Вказані обставини відповідно до правової позиції Верховного Суду України в постановах від: 16 грудня 2014 року; 13 січня 2015 року; 27 січня 2015 року; 3 лютого 2015 року, - є перешкодою для відкриття провадження у справі.

Вищевикладені недоліки унеможливлюють дотримання суддею обов'язку з'ясування питань, визначених ст.107 КАС України, та перешкоджають відкриттю провадження у справі.

Суд також акцентує, що адміністративний позов відповідно до ч.1 ст.99 КАС України може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.2 вказаної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, зі змісту позовної заяви неможливо встановити, коли саме позивач дізнався про порушення своїх прав.

Тому суддя вважає за необхідне зобовязати позивача надати суду докази щодо часу, коли він дізнався про порушення своїх прав індивідуальною програмою реабілітації від 26.12.2016.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам ст.106 КАС України, що має наслідком на підставі ч.1 ст.108 КАС України залишення позовної заяви без руху.

З метою забезпечення права на судовий захист своїх прав та інтересів, суд дійшов висновку надати позивачу достатній строк для усунення вищенаведених недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 17-19, 105-106, ч.1 ст.108, КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до радіологічної МСЕ Черкаської області центру МСЕ ОСОБА_2 обласної ради про визнання незаконними дій, зобовязання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди залишити без руху.

Позивачу надати строк до 20 лютого 2017 року для усунення, викладених у мотивувальній частині ухвали, недоліків позовної заяви.

3. Розяснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана у Київський апеляційний адміністративний суд через суд першої інстанції у 5 денний строк з дня отримання ухвали. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

5. Копію ухвали направити позивачу.

Суддя В.П. Тимошенко