Ухвала суду № 64148005, 11.01.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/83/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черненко В. В.

УХВАЛА

Іменем України

11.01.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Черненко В.В.

суддів - Франко В.А., Потапенка В.І.

за участю секретаря - Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2016 року та апеляційною скаргою ТОВ «Г.П.Л.» на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2016 року та додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.09.2016 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ТОВ «Г.П.Л.», ПАТ «СК «АХА Страхування», третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТОВ «Г.П.Л.», третя особа ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті ДТП.

На обґрунтування позовних вимог зазначив, що 20.10.2015 року в 11 годин 15 хвилин ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом Isuzu реєстраційний номер ВІ 6314ВС який належить на праві приватної власності ТОВ «Г.П.Л.» на перехресті вулиць Блюхера та Вишепражська в м. Олександрія, здійснив рух заднім ходом та не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, наїхав на автомобіль OPEL Vectra 1/8 I, який належить ОСОБА_2, в результаті чого скоїв дорожньо-транспортну пригоду, чим порушив п.10.9 ПДР та скоїв право порушення, передбачене ст.. 124 КУпАП.

Внаслідок ДТП, автомобіль OPEL Vectra 1/8 I, отримав механічні пошкодження.

Згідно висновків ДАІ та Ленінського районного суду м. Полтави ДТП сталася з вини водія ОСОБА_3, який притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУпАП.

Вина водія ОСОБА_3 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою ДТП, поясненнями учасників та свідків пригоди, а також постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.11.2015 року про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 340 грн.

Позивач зазначив, що згідно рахунку-фактури № 0122 від 22.01.2016 року ФОП ОСОБА_4 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля OPEL Vectra 1/8 I складає - 20540 грн.

Крім того, позивач зазначив, що тяжко хворіє, ніде не працює, ветеран військової служби, інвалід 3-ї групи та протягом тривалого часу у звязку з пошкодженням автомобіля і відсутністю коштів на його ремонт був прикутий до свого домоволодіння, оскільки через хворобу Бехтерева, не може користуватись громадським транспортом. Тривалий час позивач не міг спокійно спати і це все спричинило виникнення пригніченого стану, внаслідок чого позивач почав до всього нервово відноситись, значно підвищився кров'яний тиск.

З 02.11.2015 року по 13.11.2015р. позивач знаходився на лікуванні і за цей період витратив 1824,48 грн.

Відповідач добровільно компенсувати збитки відмовився, що заподіяло йому додаткові емоційні переживання, повязані із зверненням до суду, ходінням по юридичним консультаціям.

Зазначені обставини причинили йому моральні страждання.

Просив суд стягнути з відповідача на його користь 20 540 грн. матеріальної шкоди та 20000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27.04.2016 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено АТ «СК «АХА Страхування».

В ході розгляду справи позивач подав уточнення до позову та просив суд стягнути з АТ «СК «АХА Страхування» на його користь 12996,77 грн. матеріальної шкоди, та 12161 грн. моральної шкоди, та стягнути із ТОВ «Г.П.Л.» на його користь 10000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Г.П.Л.» на користь ОСОБА_2 10000 грн. моральної шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

Додатковим рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.09.2016 року стягнуто із ТОВ «Г.П.Л.» в дохід держави 551,20 грн.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції встановив, що 20.10.2015 року в 11 год.15 хв.в м. Олександрії Кіровоградської області ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ТОВ « Г.П.Л.» на перехресті вулиці Блюхера з вулиці Вищепразька , здійснив рух заднім ходом, не переконавшись, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху скоїв дорожньо-транспортну пригоду. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні ушкодження. Водій ОСОБА_3 порушив п.10.9 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КпАП України.

В результаті даного ДТП був пошкоджений автомобіль OPEL Vectra 1.8 , який належав позивачу ОСОБА_2 на праві власності.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтави від 20.11.2015 року водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні дорожньо- транспортної пригоди за ст.. 124 КК України і на нього накладене адміністративне стягнення в вигляді штрафу в сумі 340 грн.

Власником автомобіля НОМЕР_1 являється відповідач ТОВ « Г.П.Л.». Водій автомобіля ОСОБА_3 знаходиться в трудових відносинах з ТОВ « Г.П.Л.» ( а.с. 47), даний транспортний засіб був закріплений за ОСОБА_3 для виконання його службових обов'язків ( а.с. 152).

В судовому засіданні встановлено, що цивільно-правова відповідальність ТОВ « Г.П.Л.» застрахована у АТ « Страхова компанія « АХА Страхування» згідно поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АІ/7918652 від 29.04.2015 року, внаслідок чого забезпеченим транспортним засобом став автомобіль НОМЕР_1, що належить на праві приватної власності ТОВ « Г.П.Л.».

Крім цього, між АТ « Страхова компанія « АХА Страхування» та ТОВ «Г.П.Л.» було укладено Договір добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 29.04.2015 року, згідно з умовами якого страхова сума становить 200000 грн.

Згідно додаткової угоди №1 від 14.07.2015 року до Договору добровільного страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 4407гд5пка від 29.04.2015 року, відповідач ТОВ « Г.П.Л.» та АТ « Страхова компанія « АХА Страхування» збільшили страхову суму за договором до 1 000000 грн.

Суд першої інстанції зазначив , що правовідносини в сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів врегульовані Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон), що спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно з положеннями ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

22.10.2015 року експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5 в присутності позивача ОСОБА_2 був оглянутий належний останньому автомобіль OPEL Vectra 1.8. За наслідками огляду був складений протокол огляду транспортного засобу, в якому зазначені пошкодження даного автомобіля. Протокол підписано сторонами, зауважень не зазначено.( а.с.134)

За замовленням АТ « Страхова компанія « АХА Страхування» експертом ОСОБА_5 був виконаний звіт №102-15 від 20.12.2015 року про експертну оцінку автомобіля OPEL Vectra 1.8. Згідно висновку експерта вартість відновлювального ремонту автомобіля станом на 22.10.2015 року складає 10120 грн. Вартість матеріального збитку складає 7715 грн.03 коп. ( а.с.153-156).

Встановлено, що позивач 16.12.2015 року направив страховій компанії рахунок-фактуру, видану ФОП «Авакіян Роман Володимирович» за №0121 від 13.12.2015 року по ремонту автомобіля OPEL Vectra 1.8р.н. ВА 9182АА на суму 10920 грн. , квитанцію на таку ж суму про виконання рихтовочних та малярних робіт та заяву про перегляд суми страхового відшкодування ( а.с. 122-123). Дані документи були отримані страховою компанією 18.12.2015 року.

15.02.2016 року ОСОБА_2 направив страховій компанії рахунок-фактуру, видану ФОП «Авакіян Роман Володимирович» за №0122 від 22.01.2016 року по ремонту автомобіля OPEL Vectra 1.8р.н. ВА 9182АА на суму 20540 грн. та заяву про виплату суми страхового відшкодування в сумі 20540 грн..( а.с. 117-118). Дані документи були отримані страховою компанією 18.02.2015 року.

Страховою компанією 23.02.2016 року перераховано страхове відшкодування ОСОБА_6 в сумі 6543 грн. 23 коп. ( а.с.169), що не заперечувалося представником позивача в судовому засіданні.

Крім того, третьою особою ОСОБА_3 виплачено ОСОБА_2 1000 грн. франшизи, про що свідчить розписка позивача ( а.с. 58).

Суд першої інстанції зазначив , що відповідно до звіту про експертну оцінку автомобіля OPEL Vectra 1.8р.н. ВА 91 82 АА виконаного експертом-товарознавцем ОСОБА_5 визначена вартість відновлювального ремонту та вартість матеріального збитку , заподіяного власнику автомобіля OPEL Vectra 1.8р.н. ВА 91 82 АА.

Позивачем надані рахунки фактури з суперечливою в них інформацією про дійсну вартість робіт та матеріалів, необхідних для відновлення автомобіля і які суперечать визначеними іншими матеріалами справи ( протоколом огляду автомобіля та довідкою ДАІ від 22.10.2015 року) отриманими механічними пошкодженнями автомобіля.

Суд першої інстанції, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшов висновку , що вимоги позивача про стягнення з АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» 12996 грн.77 коп. матеріальної шкоди ( 20540 - 7543.23) не підлягають задоволенню у звязку з необґрунтованістю позовних вимог в цій частині.

Суд першої інстанції зазначив , що Згідно п. 23.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»шкодою, заподіяною життю та здоровю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя.

Суд першої інстанції зазначив, що договором не передбачена виплата страховою компанією моральної шкоди в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу. Крім того в результаті ДТП позивачу не були завдані тілесні ушкодження і відповідно витрати на придбання ліків в зв'язку з перебуванням на лікуванні через наявні у позивача захворювання та витрати на придбання санаторно-курортної путівки не повязані із даним позовом . Тому відсутні підстави для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди з АТ «Страхова компанія « АХА Страхування».

За загальним правилом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела.

У разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки їх власникам (володільцям) питання про відшкодування шкоди вирішується за принципом вини (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).

У випадках завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки іншим особам застосовується положення ч. 2 ст. 1188 ЦК України.

Згідно з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У ч. 1 ст. 1167 ЦК України відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.

Ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачає підстави відшкодування моральної шкоди незалежно від вини заподіювача, проте не змінює відповідальну за відшкодування моральної шкоди особу, якою за змістом ст. 1167 ЦК України залишається особа, яка безпосередньо завдала моральну шкоду, а саме винний водій.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України таким субєктом є особа, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Не є таким субєктом і не несе відповідальності перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, особа, яка керує транспортним засобом у звязку з виконанням своїх трудових (службових) обовязків на підставі трудового договору (контракту) із особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Зазначений висновок узгоджується і з нормою ч. 1 ст. 1172 ЦК України та ч. 2 ст. 1187 ЦК України.

Положення ч. 1 ст. 1188 ЦК України про застосування принципу вини у разі завдання шкоди внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки не скасовує попереднього правила про відповідальність саме власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

В такому випадку обовязок по відшкодуванню шкоди покладається на того власника (володільця) джерела підвищеної небезпеки, з вини водія якого завдана шкода, а не безпосередньо на винного водія.

Суд першої інстанції зазначив , що аналіз норм ст. ст. 1167, 1172, 1187, 1188 ЦК України дає підстави для висновку про те, що шкода, (в тому числі моральна), завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, який на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Положення ст. ст. 1187, 1188 ЦК України є спеціальними по відношенню до ст.ст. 1166 1167 ЦК України, у звязку з чим перевага у застосуванні має надаватися спеціальним нормам.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України № 6-108цс13 від 6.11.2013 року.

Згідно з пунктом 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки потерпілий від ДТП ОСОБА_2 є особою похилого віку ( а.с.90), має поганий стан здоров'я (а.с.12, 92), а саме має онкологічне захворювання ( рак 1 ст.), має хворобу Бехтерова та ряд інших захворювань, являється ветераном військової служби, інвалідом 3 групи, потребує постійного лікування, внаслідок ДТП його автомобіль був пошкоджений, у зв'язку з чим він зазнав значний нервовий стрес та душевні переживання через пошкодження належного йому цінного майна, перебував на стаціонарному лікуванні після ДТП внаслідок загострення серцево-судинних захворювань через пережитий стрес, він був позбавлений можливості тривалий час користуватися автомобілем, через що змінився звичний для нього спосіб життя, відсутність коштів на ремонт автомобіля викликало почуття пригніченості , тому розмір моральної шкоди в сумі 10000 грн. є цілком справедливим та відповідає завданим позивачу моральним стражданням.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема зазначається, що суд першої інстанції визнав акт ремонту транспортного засобу складений експертом ОСОБА_5 та калькуляцію по визначенню вартості відновлювальних ремонтних робіт як неналежні докази по справі з порушенням норм діючого законодавства, відповідно зазначені докази не повинні були братись до уваги судом при визначені розміру відшкодування заподіяної шкоди в результаті ДТП. Також суд першої інстанції неправильно визначився із відшкодуванням моральної шкоди.

В апеляційній скарзі ТОВ «Г.П.Л.» ставиться питання про зміну рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про стягнення моральної шкоди . Також ставиться питання про скасування додаткового рішення суду. Посилаються на неправильне застосування норм матеріального права при вирішення спірного питання про стягнення моральної шкоди.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.. ст.. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.

Колегія суддів перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 дійшла висновку , що суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини по справі. Справу розглянув в межах доводів позовної заяви та наданих сторонами доказів.

Предметом розгляду апеляційної скарги є непогодження позивача з розміром відшкодування страховою компанією заподіяної шкоди в результаті ДТП. Позивач зазначив , що докази надані ним до суду є достатніми для відшкодування заподіяної шкоди в розмірі 20540 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу було розяснено право заявити клопотання в суді про призначення судової технічної експертизи для встановлення розмірів заподіяних збитків позивачу в результаті ДТП, оскільки позивач не погоджується з висновками звіту №102-15 про експертну оцінку автомобіля КТЗ марки ОПЕЛЬ ВЕКТРА реєстраційний номер НОМЕР_2 який ліг в основу виплат проведених страховою компанією. Однак позивач не скористувався своїм процесуальним правом.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підтвердження позовних вимог посилається на рахунок-фактуру №0122 від 22.01.2016 року видану директором СТО - фізична особа підприємець ОСОБА_7 на суму 20540 грн. Однак зазначений рахунок фактура не може бути прийнятий судом як належний доказ так як відсутня калькуляція проведених ремонтних робіт автомобіля який є предметом спору. Крім того з матеріалів справи вбачається, що позивач 16.12.2015 року направив страховій компанії рахунок-фактуру, видану ФОП «Авакіян Роман Володимирович» за №0121 від 13.12.2015 року по ремонту автомобіля OPEL Vectra 1.8р.н. ВА 9182 АА на суму 10920 грн. , квитанцію на таку ж суму про виконання рихтувальних та малярних робіт та заяву про перегляд суми страхового відшкодування (а.с. 122-123). Дані документи були отримані страховою компанією 18.12.2015 року. Позивачем під час розгляду справи розбіжності в цій частині наданих доказів не усунені.

Колегія судді дійшла висновку , що доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 висновків суду першої інстанції не спростовує, оскільки не підтверджуються належними доказами, суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону.

Не знайшли свого підтвердження і доводи викладені в апеляційній скарзі ТОВ «Г.П.Л.» оскільки суд першої інстанції правильно встановив дійсні обставини справи та правильно визначився з розміром відшкодування заподіяної моральної шкоди позивачу в результаті ДТП. Відповідно апеляційна скарга ТОВ «Г.П.Л.» підлягає відхиленню.

Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України залишається без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Апеляційну скаргу ТОВ «Г.П.Л.» - відхилити.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 22.09.2016 року та додаткове рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 26.09.2016 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: