Постанова № 64147340, 19.01.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року

м. Полтава

Справа № 816/2389/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Медіа буд" про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 26 грудня 2016 року надійшов позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі по тексту - Миргородська ОДПІ, позивач) до Приватного підприємства "Медіа буд" (надалі по тексту - ПП "Медіа буд", відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках у банку в розмірі 124327,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача, на момент звернення до суду, податкового боргу у розмірі 124327,10 грн та відсутністю майна, що могло бути використане контролюючим органом для погашення такого боргу.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, будучи належно повідомленим про дату, час та місце судового розгляду справи, надав суду клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 30/.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не з'явився. Ухвали та повістка суду, направлені відповідачу на адресу: вул. Європейська, 76, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, повернулись до суду з відміткою поштового відділення про невручення листа адресатові "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 25-29/.

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як визначено абзацом 2 частини третьої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, cудове рішення вважається врученим, у тому числі у разі повернення поштового відправлення, яке не вручено адресату з незалежних від суду причин, та у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за адресою, повідомленою цими особами суду, або за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Зважаючи, що доставка ухвал та повістки суду на адресу відповідача, підтверджується підписом листоноші та виходячи з викладеного, суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 16 січня 2017 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ПП "Медіа буд" у встановленому законом порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 34890751.

Залученим до матеріалів справи витягом з інтегрованої картки відповідача за платежем: "Орендна плата з юридичних осіб, 18010600" підтверджено, що за особовим рахунком ПП "Медіа буд" обліковується податковий борг /а.с. 31-33/.

Податковим керуючим складено акт опису майна № 6/11 від 13 грудня 2016 року /а.с. 12/, в якому зазначено, що майно у ПП "Медіа буд" відсутнє.

Посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна для його погашення, контролюючий орган звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам суд виходить з такого.

В силу положень підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Виходячи зі змісту вищенаведеної норми, законодавець виділяє такі підстави для реалізації права контролюючого органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків:

1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг;

2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу, у зв'язку з тим, що балансова вартість цього майна менша за суму податкового боргу;

3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом, є адміністративний арешт майна такого платника податків (арешт майна), підстави і порядок застосування якого визначені статтею 94 Податкового кодексу України.

У пункті 94.2 цієї статті передбачені обставини, за наявності яких може бути застосовано адміністративний арешт майна: платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Згідно з підпунктами 94.6.1 та 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 названого Кодексу, керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

При цьому, частиною другою пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

За змістом наведених правових норм, законодавець передбачив два види арешту майна в залежності від підстав та порядку його застосування:

1) арешт на кошти та інші цінності платника податків, що знаходяться у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

2) адміністративний арешт майна, в тому числі грошових коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (в залежності від виду майна).

Крім того, суд звертає увагу на те, що норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 та статті 94 Податкового кодексу України регулюють різні правовідносини та встановлюють різні підстави для їх застосування. Так, норми статті 94 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. У свою чергу, підпункт 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює коло суспільних відносин щодо накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках та не може бути застосований до майна платника податків, відмінного від коштів.

За таких обставин, звернення контролюючого органу до суду з вимогою про накладення арешту на кошти з підстав, передбачених підпунктом 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, може здійснюватися без урахування норми статті 94 Податкового кодексу України, оскільки норми підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є спеціальними по відношенню до норм пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, та містять різні підстави застосування арешту коштів на рахунку платника податків.

Наявність у відповідача податкового боргу та відсутність майна підтверджено залученими до матеріалів справи письмовими доказами: копією податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) /а.с. 17/, копією податкового повідомлення-рішення від 05 жовтня 2016 року № 0003081202 /зворотній бік а.с. 13/, копією податкової вимоги від 31 березня 2016 року № 9441-17 /зворотній бік а.с. 12/, копією акта опису майна № 6/11 від 13 грудня 2016 року /а.с. 12/, витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 31-33/.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на наявність у відповідача податкового боргу по орендній платі з юридичних осіб у розмірі 124327,10 грн та відсутність у останнього майна, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог Миргородської ОДПІ.

А відтак, приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, позовні вимоги Миргородської ОДПІ належить задовольнити повністю.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області до Приватного підприємства "Медіа буд" про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що перебувають на розрахункових рахунках Приватного підприємства "Медіа буд" (код ЄДРПОУ 34890751) у розмірі 124327,10 грн (сто двадцять чотири тисячі триста двадцять сім гривень 10 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя С.С. Бойко