Постанова № 64147091, 19.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5547/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 958,21 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 958,21 грн.

Ухвалою від 25.10.2016 р. по справі відкрито скорочене провадження та направлено відповідачу копію ухвали.

07.11.2016р. Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області подано уточнений адміністративний позов та зазначено відповідачем фізичну особу ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідач має податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 958,28 грн. З метою погашення суми боргу позивачу надсилалась податкова вимога № 608-17 від 10.05.2016 р., однак на теперішній час сума заборгованості в розмірі 958,28 грн. відповідачем не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання не з'явився, повідомлявся належним чином.

Суд зазначає, що виклик ОСОБА_1 як відповідача у справі здійснювався у порядку, передбаченому статтею 39 цього Кодексу, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 44-51; 72).

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, у зв'язку з відсутністю перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справа розглянута в порядку письмового провадження

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань міститься запис № 25440060003000488 від 16.07.2014р. про припинення суб'єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Частиною 1 ст.128 ГК України визначено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Згідно зі ст.59 ГК України припинення суб'єкта господарювання здійснюється відповідно до закону.

Частиною 3 ст.46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" (чинного на момент внесення запису до Єдиного державного реєстру про припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно з ч.8 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", що є чинним станом на теперішній час, фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Таким чином ОСОБА_1 з 16.07.2014 р. не є фізичною особою-підприємцем.

Проте ч.2 ст.128 ГК України встановлено, що громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Також згідно зі ст.52 ЦК України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно ст.55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Чинне законодавство не виділяє такого суб'єкта права власності як фізична особа - підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи - підприємця, а лише встановлює, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто суб'єктом права власності визнається саме фізична особа, яка може бути власником будь - якого майна, крім майна, що не може перебувати у власності фізичної особи. При цьому, правовий статус фізичної особи - підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у його власності.

Таким чином, фізична особа - підприємець при здійсненні ним підприємницької діяльності є подібною до юридичних осіб, тоді як в приватних відносинах, незважаючи на будь-які зміни в її статусі, остання залишається бути громадянином - фізичною особою.

Згідно зі ст.51 ЦК України, ст. 128 ГК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Предметом стягнення у даній справі є заборгованість по єдиному податку у розмірі 958,21 грн., яка виникла під час здійснення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 підприємницької діяльності.

Крім того, відповідно до пп.5 п.11.22 розділу ХІ "Порядку обліку платників податків і зборів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №1588 від 09.12.2011 р., у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити, виходячи з наступного.

Фізичну особа-підприємця ОСОБА_1 зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності 13.06.2005 р. (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця: 2 544 000 0000 000488), що підтверджується копією Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 перебував на обліку в Роздільнянській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС в Одеській області (а.с. 13-14).

Відповідно до ст.ст. 67, 68 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 16.1.3, 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.41.2 ст. 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Згідно п.95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Статтею 291 ПК України встановлено правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку.

Відповідно зазначеної статті спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно п. 295.1 ст. 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

17.01.2012р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с. 16).

Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області складено акт камеральної перевірки № 438/13-1524/НОМЕР_1 від 20.04.2016р. щодо ОСОБА_1 (код НОМЕР_1), яким встановлено, що вказаним платником несвоєчасно сплачено узгоджену суму податкового зобов'язання по єдиному податку згідно податкового повідомлення-рішення № 0005561300 від 20.04.2016р. (а.с. 18-19).

Відповідно до п.п. 59.1, 59.4-59.5 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

Згідно довідки Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області № 9527/4/15-24-17-21 від 05.10.2016 р. податковий борг фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) по єдиному податку з фізичних осіб складає 958,28 грн. (а.с. 9-10). На підтвердження зазначених обставин представником позивача також надано до суду облікові картки платника податків.

Роздільнянською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС в Одеській області надіслано відповідачу податкову вимогу №608-17 від 10.05.2016 р. (а.с. 11).

На час розгляду справи сума заборгованості в розмірі 958,28 грн. відповідачем не сплачена.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 55, 86, 128, 159-164, 167КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Роздільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 958,21 грн., - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг по єдиному податку з фізичних осіб (код платежу 18050400) у суму 958,21 грн. (дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень 21 коп.) на р/р 31418699700393 в УДКСУ у Роздільнянському районі Одеської області, МФО 828011, код отримувача 37958382, банк ГУДКСУ в Одеській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Самойлюк Г.П.