Ухвала суду № 64146992, 07.12.2016, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

Справа № 338/1020/16-а

07 грудня 2016 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді : Битківського Л.М.

з участю секретаря Дякун М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Манявської сільської ради Богородчанського району Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання незаконним рішення Манявської сільської ради від 07 лютого 2014 року та його скасування, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із позовом до Манявської сільської ради, у якому поставив питання про визнання незаконним рішення Манявської сільської ради від 07.02.2014 року та його скасування. Свої вимоги мотивує тим, що після смерті своїх батьків залишився проживати в успадкованому житловому будинку по вул. Вільна, 22 в с.Манява Богородчанського району Івано-Франківської області. За господарством батьків у книгах погосподарського обліку рахувалась земельна ділянка загальною площею 0,57 га. В червні 2016 року від племінниці ОСОБА_2 довідався про те, що рішенням сесії Манявської сільської ради від 07.02.2014 року їй надано дозвіл на складання проекту землеустрою для відведення земельних ділянок орієнтовною площею 0,60 га в с.Манява. Зокрема рішення прийнято стосовно пяти земельних ділянок, в тому числі і щодо ділянки, на якій знаходиться житловий будинок та господарській споруди. Прийняте сесією рішення про надання ОСОБА_2 дозволу на складання проекту землеустрою вважає протиправним , оскільки вказані ділянки не вилучались з його користування. Крім того, колишній сільський голова ОСОБА_3 у розмові з ним не міг пригадати факту розгляду на сесії сільської ради цього питання.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 заявила клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи. Заявлене клопотання мотивувала тим, що ймовірно заява до сесії сільської ради від імені ОСОБА_2 написана не нею власноручно, а з такою заявою від імені ОСОБА_2 могла звертатись її мати ОСОБА_5 А тому клопотала про призначення експертизи, на вирішення якої поставити питання про те чи виконаний рукописний текст у заяві ОСОБА_2 до сесії сільської ради від 23.01.2014 року безпосередньо ОСОБА_2 чи іншою особою?

Представник третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_6 проти задоволення заявленого клопотання заперечив, пояснив, що його довірителька ОСОБА_2 факт свого звернення з такою заявою не заперечує, вказану заяву до сільської ради подавала, тому змісту у проведенні експертизи немає.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи слід відхилити.

Предметом доказування у даній справі є законність прийняття рішення сесією сільської ради за заявою ОСОБА_2, яка подана до сільської ради від її імені 23.01.2014 року. ОСОБА_2 факт написання нею такої заяви не заперечує. Відтак підстав для зясування ким саме, заявницею особисто, чи за її дорученням будь-ким іншим написана така заява, немає. Земельним кодексом імперативних вимог щодо написання заяв до сесії сільської ради власноручно не встановлено.

Керуючись ст. 133 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

В задоволенні клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляції на кінцеве судове рішення у справі.

Суддя Битківський Л.М.