Ухвала суду № 64146870, 11.01.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11.01.2017 р. Справа № 814/636/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Князєва В.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Фермерського господарства «Оазис» про залишення позовної заяви без розгляду по справі за

адміністративним позовомПриватного підприємства Виробничо-комерційне підприємство «Каро», вул. Садова, 1, оф. 206, м. Миколаїв, 54001; вул. Кооперативна, 21, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301до відповідачаРеєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області, вул. Г.Врадіївщини, 89, смт. Врадіївка, Врадіївський район, Миколаївська область, 56301 треті особи1. Фермерське господарство «Оазис», вул. Степова, 1-а, с. Іванівка, Первомайський район, Миколаївська область, 55272 2. ОСОБА_2, АДРЕСА_1проскасування рішення індексний номер 3439085 від 26.06.2016 р.,№3439124 від 26.06.2013 р., №3439149 від 26.06.2013 р.,в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію речового прав та їх обтяжень індексний номер 3439085 від 26.06.2013 року;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію речового прав та їх обтяжень індексний номер 3439124 від 26.06.2013 року;

- скасувати рішення Реєстраційної служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області про державну реєстрацію речового прав та їх обтяжень індексний номер 3439149 від 26.06.2013 року.

Від Фермерського господарства «Оазис» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування свого клопотання третя особа зазначила, що позивач про наявність зареєстрованих у встановленому порядку договорів оренди земельних делянок був повідомлений не пізніше 10.03.2015 року листом від 16.02.2015 року за вих. № 1602-03/15. Отже, позивачем пропущен шестимісячний строк для звернення з даноим позовом до адміністративного суду.

Від представників позивача та ФГ «Оазис» надійшли клопотання про розгляд клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в порядку письмового провадження. Відповідач та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд вважає, що клопотання третьої особи може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, відповідно до ст. 128 КАС України.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що у тексті листа від 16.02.2015 року за вих. № 1602-03/15 відсутні будь-які повідомлення про укладення договорів оренди з третьою особою ОСОБА_3, копії зазначених договорів до листа не додано.

Отже з листа від 16.02.2015 року за вих. № 1602-03/15 позивач не міг встановити факт порушення свого права, тому твердження, викледенні у клопотання третьої особи, помилкові.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року (ратифікована Україною 11.09.1997 року), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, встановленим законом тобто право на доступ до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом, ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена.

Європейського суду з прав людини у рішенні від 07.07.2009 по справі «Станьйо (Stagno) проти Бельгії» зазначив, що інститут обмеження строків звернення до суду за захистом своїх прав має на меті сприяння правової визначеності, щоб звільнити суд від необхідності приймати рішення на підставі доказів, які з часом стали невизначеними та неповними. При цьому, інститут строку давності необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобам захисту своїх прав. Обмеження права на звернення до суду повинно бути пропорційно меті правової визначеності, у іншому випадку це буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини в частині права на справедливий судовий розгляд.

З огляду на вищевикладене та обставини справи, суд дійшов висновку, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а позивач не може бути позбавлений права на розгляд справи в суді. Отже, клопотання третьої особи задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 51, 99, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Фермерського господарства «Оазис» про залишення позовної заяви без розгляду - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Князєв В.С.