Постанова № 64146703, 19.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7051/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у приміщенні суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрбізнесгруп" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби №100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016 року, №100270001/2016/000443/1 від 27.10.2016 року, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби №100270001/2016/00647 від 25.10.2016 року, №100270001/2016/00649 від 27.10.2016 року,-

ВСТАНОВИВ:

З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Укрбізнесгруп" до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби №100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016 року, №100270001/2016/000443/1 від 27.10.2016 року, визнання протиправними та скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби №100270001/2016/00647 від 25.10.2016 року, №100270001/2016/00649 від 27.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та випуску їх у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями митницею було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів, визначену за основним методом визначення митної вартості товарів - за ціною договору. При цьому, у органу доходів і зборів не виникало сумнівів у достовірності відомостей в поданих до митного оформлення товару документах, додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості митницею не затребувались, а подані документи для підтвердження заявленої митної вартості були визнані достатніми та такими, що давали змогу пересвідчитись у правильності заявленої митної вартості. Отже, органом доходів і зборів було визнано заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору під час випуску товарів у вільний обіг за тимчасовими митними деклараціями. Застосування резервного методу визначення митної вартості товарів у прийнятих спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів та оформлення на їх підставі карток відмови у митному оформленні товарів під час подання декларантом додаткових декларацій є необґрунтованим, безпідставним та таким, що порушує послідовність обрання методу визначення митної вартості товару, визначеного ч.3 ст.57 Митного кодексу України, з урахуванням відсутності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

В судовому засіданні 11.01.2017 року представник позивача в судове засідання не прибув, подав клопотання про рогляд справи за його відсутності (а.с.156). Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у письмових запереченнях проти позову від 05.01.2017 року №29/26-70-10-22 (а.с.101-106) та не заявив клопотань про витребування додаткових письмових доказів, допиту свідків чи експертів по справі, а тому, на підставі положень ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України суд ухвалив рішення про розгляд справи в порядку письмового провадження 19.01.2017 року за наявнимі в справі письмовими доказами та запереченнями.

Дослідивши наявні в справі письмові докази, суд встановлює наступні факти та обставини:

Відповідач - Київська міська митниця ДФС України на підставі ст.12-15 Митного кодексу України та п.3,4 Положення про Державну митну службу України, затвердженого Указом Президента України від 08.02.1997 року №126/97 є місцевим и підрозділами центрального органу державної виконавчої влади в галузі здійснення митного контролю за переміщеннями вантажів через митний кордон та згідно ст.ст.30,31,70,71 цього ж Кодексу здійснюють митне оформлення вантажів, надають роз`яснення суб`єктам зовнішньоекономічної діяльності з питань митного оформлення вантажів, наявності або відсутності пільг щодо сплати податків та зборів за переміщення вантажів через митний кордон, а тому його рішення, дії або бездіяльність з цього приводу на підставі ст.55 Конституції України, п.1 ч.2 ст.17, ст.104 КАС України можуть бути оскаржені до суду в порядку адміністративного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи, за електронною митною декларацією від 24.10.2016 № 100270001/2016/273582 ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» заявило до митного оформлення товар «Взуття…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 99 39 00 (ставка мита - 10 %), митною вартістю 1,29 дол.США/пара та товар «Куртки чоловічі…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6201 93 00 00 (ставка мита - 12 %), митною вартістю 4,51 дол.США/шт (далі - товари).

Під час декларування товарів ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу XE/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) ХЕ-007/1 від 24.10.2016, пакувальний лист б/н від 24.10.2016, прайс-лист виробника товару б/н від 24.10.2016, коносамент 957628285 від 03.09.2016, акт фізичного огляду від 24.10.2016, копію митної декларації країни відправлення 6231801122 від 03.09.2016 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Митним органом було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016, яким визначено митну вартість товарів із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів («Взуття…» на рівні 27,31 дол.США/пара, «Куртки чоловічі…» - 22,2923 дол.США/шт) та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови № 100270001/2016/00647 від 25.10.2016.

З Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016 вбачається, що коригування митної вартості товару здійснено органом доходів і зборів відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), а саме: відповідно до умов поставки товару CIF ОДЕСА, враховуючи положення правил ІНКОТЕРМС 2010, на продавця покладається обов'язок щодо страхування вантажу, разом з тим, відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Також в поданих документах містяться розбіжності: - в п.6.2 Контракту від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 вказано, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів, так і можлива відстрочка платежу. Але, разом з тим, в поданому до митного оформлення інвойсі від 19.01.2016 №WS/012 не зазначено умови платежу за товар, що суперечить умовам Контракту; - в п.6.3 Контракту від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору. Але до митного оформлення додаткові угоди не надані; - прайс-лист на умовах поставки CIF ОДЕСА вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого. Відповідно до частини 1 статті 320 Митного кодексу України форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Відповідно до частини 2 статті 361 Митного кодексу України органи доходів і зборів застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. За митною декларацією № 100270001/2016/273582 спрацювала система аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 26.10.2016 № 100270001/2016/273906 товари було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 1 189 973,22 грн (у т.ч. з ввізного мита - 373 288,95 грн, з ПДВ - 816 684,27 грн).

За електронною митною декларацією від 26.10.2016 № 100270001/2016/273923 ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» заявило до митного оформлення товар «Взуття…» за кодом згідно УКТ ЗЕД 6402 91 90 00 (ставка ввізного мита - 10%), загальною митною вартістю 16 893,06 дол.США (1,74 $/пара та 2,21 $/пара).

Під час декларування товару декларантом обрано основний метод визначення митної вартості товару - за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема, зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу WLD/UBG-070916 від 07.09.2016, рахунок-фактуру (інвойс) WLD-06/1 від 26.10.2016, пакувальний лист б/н від 26.10.2016, прайс-лист виробника товару б/н від 26.10.2016, коносамент ZIMUNGB9132414 від 13.09.2016, акт фізичного огляду від 26.10.2016, копію митної декларації країни відправлення 6231801822 від 13.09.2016, документ, що підтверджує вартість страхування PYIE200844019330018701 від 13.09.2016 та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації.

Митним органом було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № 100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016, яким визначено митну вартість товару «Взуття…» із застосуванням другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на рівні 7,755 дол.США/пара та відмовлено у прийнятті вказаної митної декларації шляхом оформлення Картки відмови № 100270001/2016/00649 від 27.10.2016.

З Рішення про коригування митної вартості товарів від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2 вбачається, що орган доходів і зборів здійснив коригування митної вартості товару відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості (відомості не підтверджено документально), та враховуючи, що в наданих декларантом документах містяться розбіжності, а саме: відповідно до п.6.2 Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата згідно з інвойсів, так і можлива відстрочка платежу, проте в інвойсі від 26.10.2016 № WLD-06/1 взагалі не обумовлені терміни відстрочки платежу; відповідно до п. 6.3 Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 вказано, що оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в Додаткових угодах до договору. Але до митного оформлення Додаткові угоди не надані; у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт відповідно до яких відбувалась поставка, хоча такі графи у експортній декларації передбачені; прайс-лист на умовах CIF Одеса вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого; в страхових документах відсутні дані про номери інвойсу за яким здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені. Також в порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до п.5 ст.54, п.1,4 ст.337, 320 МКУ встановлено невідповідність заявленої митної вартості товару та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками.

Відповідно до положень статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією від 27.10.2016 № 100270001/2016/274028 товар «Взуття…» було випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів за заявленою декларантом митною вартістю товарів та із наданням фінансової гарантії у загальному розмірі 353 449,95 грн (у т.ч. з ввізного мита - 110 453,11 грн, з ПДВ - 242 996,84 грн).

Частиною 1 статті 24 Митного кодексу України передбачено право кожній особі оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси.

Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч. 1 ст. 29 Митного кодексу України).

Скориставшись наданим йому правом, ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» оскаржило Рішення про коригування митної вартості товарів та прийняті на їх підставі Картки відмови в судовому порядку.

Згідно статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 52 Митного кодексу України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів (ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Частинами 1, 2, 3 статті 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 7 статті 54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Згідно частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Відповідно до частин 2,3 статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що право органу доходів і зборів на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, однією з підстав виникнення якого є виявлення розбіжностей у поданих декларантом документах і такі розбіжності мають впливати саме на числове значення складових митної вартості товарів.

Суд вважає, що посилання у Рішеннях про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 № 100270001/2016/000442/1 та від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2 на відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та на наявність у них розбіжностей є безпідставними з огляду на таке.

Щодо неподання декларантом страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, під час митного оформлення товарів на умовах поставки CIF Одеса суд зауважує наступне.

Згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов'язок оплатити фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, витрат по страхуванню і забезпечення здійснення митного оформлення товару.

У відповідності зі статтею 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати, понесені покупцем на вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних з пакуванням; витрати на навантаження, розвантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, витрати на страхування товару.

Зі змісту наведеної норми випливає, що такі складові митної вартості товарів додаються до митної вартості тільки в тому випадку, якщо вони не включені в ціну, фактично сплачену або що підлягає сплаті.

В даному випадку, враховуючи умови зовнішньоекономічного контракту (CIF) страхові платежі, що сплачені постачальником товару, не впливають та не можуть вплинути на правильність визначення позивачем митної вартості товарів.

Отже, неподання декларантом документів, що містять відомості про вартість страхування, не може вплинути на визначення митної вартості товару, оскільки вони входять до складу вартості вантажу.

Висновки органу доходів і зборів стосовно того, що зазначення у прайс-листі умови поставки CIF Одеса вказує на суб'єктивну спрямованість даної пропозиції та суперечить самій суті прайс-листа, як такого, є невмотивованими, оскільки на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який складається у довільній формі.

Стосовно виявлених митницею розбіжностей щодо суперечності поданого до митного оформлення інвойсу від 19.01.2016 №WS/012 умовам п. 6.2 Контракту від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 в частині не зазначення умов платежу за товар та аналогічно не обумовлення терміну відстрочки платежу в інвойсі від 26.10.2016 № WLD-06/1 всупереч умов п. 6.2 Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 суд зауважує наступне.

Відповідно до п.6.2 Контракту від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата згідно з інвойсів, так і можлива відстрочка платежу.

Аналогічну умову містить п. 6.2 Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916.

В даних випадках товар поставлявся на умовах відстрочки платежу. Тому у наданих митниці інвойсах не повинно було зазначатися, що оплата товару здійснюється як попередня оплата. У п. 6.2 Контракту зазначено, що оплата за товар може бути здійснена як попередня оплата, згідно інвойсів. Однак, п. 6.2 Контракту не передбачено, що в інвойсі повинні зазначатися спосіб оплати товару в тому разі, якщо оплата здійснюється на умовах відстрочки платежу.

Крім того, спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, відсутність цієї інформації в інвойсі не може свідчити про заниження митної вартості товару. Спосіб оплати товару визначений у Контракті, на який є посилання в інвойсі, а інвойс є наслідком Контракту та є розрахунково-платіжним документом, в якому виставляються суми до сплати покупцю, до того ж, в інвойсі міститься вся необхідна інформація для визначення митної вартості товару за ціною договору. Також, чинним законодавством не передбачено, що інвойс повинен містити спосіб оплати товару.

Щодо зазначення митницею в якості розбіжності ненадання декларантом додаткових угод до договорів з посиланням на пункти 6.3 Контракту від 07.09.2016 № XE/UBG-070916 та Контракту від 07.09.2016 № WLD/UBG-070916 суд зауважує, що пунктом 6.3 договорів передбачено, що оплата за товар здійснюється перерахуванням грошових коштів на рахунок продавця, або по іншим реквізитам, які будуть вказані в додаткових угодах до договору.

Пунктами 13 вказаних контрактів передбачені платіжні реквізити сторін, в тому числі банківські рахунки продавця товару.

Суд погоджується з поясненнями позивача стосовно того, що оскільки в даних випадках не було необхідним встановлення інших платіжних реквізитів, такі додаткові угоди не укладались, а отже і не надавались при митному оформленні товарів.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 27.10.2016 №100270001/2016/000443/2 в якості розбіжностей також зазначено про те, що у експортній декларації не зазначені дані про інвойс та контракт відповідно до яких відбувалась поставка, хоча такі графи у експортній декларації передбачені; в страхових документах відсутні дані про номери інвойсу за яким здійснювалось митне оформлення вантажу, що унеможливлює впевнитись відповідно до якої партії товару проведено страхування вантажу, хоча такі графи у страховому полісі передбачені.

Суд вважає такі висновки органу доходів і зборів необґрунтованими з огляду на наступне. Як експортна декларація № 6231801822 від 13.09.2016 так і страховий документ PYIE200844019330018701 від 13.09.2016 містять посилання на товаросупровідний документ, а саме: Коносамент (Bill of Lading) № ZIMUNGB9132414 від 13.09.2016. Згідно вказаного коносаменту у контейнері ZCSU9017323 розміщений для відправлення товар «Взуття» («shoes») загальною кількістю вантажних місць 1291 картонних короби. Вказану інформацію також містять інші товаросупровідні документи на товар, що переміщувався в контейнері ZCSU9017323, а саме: Міжнародна автомобільна накладна (СМR) 688, наряд № 688 від 19.10.2016. Отже, зазначені документи у сукупності прямо дозволяють ідентифікувати експортну операцію з конкретною поставкою товару. Крім того, зазначення або незазначення у експортній декларації та страховому полісі даних про інвойс та контракт не є ціноутворюючим фактором та не впливають на числове значення складових митної вартості товарів.

Стосовно посилання органу доходів і зборів на спрацювання системи аналізу ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, суд зауважує наступне.

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору,безліч чинників можуть впливати на формування ціни товару, зокрема, характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок, періоди поставки, наявності попиту та пропозиції тощо.

Відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають допоміжний інформаційний характер, а спрацювання цієї системи не є правовою підставою для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості чи її коригування.

Щодо встановлення митницею невідповідності заявленої митної вартості та вартості операцій з товарами з подібними характеристиками суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Таким чином, орган доходів і зборів не навів доказів того, що документи подані декларантом є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

В поданих при митному оформленні товарів за митними деклараціями № 100270001/2016/273582 від 24.10.2016, № 100270001/2016/273923 від 26.10.2016 документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Отже, митним органом безпідставно застосовано другорядний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів на підставі спірних Рішень про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 № 100270001/2016/000442/1 та від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2, оскільки надані декларантом документи підтверджували числове значення митної вартості товарів за ціною договору.

Відповідно до частини першої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналізуючи норми Митного кодексу України Верховний Суд України у постанові від 30.06.2015 року (справа №21-591а15) зазначив, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Суд, у відповідності до вимог ст. 244-2 КАС України застосовує ці висновки Верховного Суду України, що містяться у постанові з аналогічної справи.

Таким чином, в порушення ч.3 ст.53 Митного кодексу України у митного органу не було правових підстав для витребування додаткових документів, оскільки подані декларантом документи не містили розбіжності.

В результаті прийняття протиправних Рішень про коригування митної вартості товарів від 25.10.2016 № 100270001/2016/000442/1 та від 27.10.2016 № 100270001/2016/000443/2 ТОВ «Компанія «Укрбізнесгруп» надмірно сплатило до бюджету грошові кошти у вигляді фінансових гарантій у загальній сумі 1 543 423,17 грн (у т.ч. з ввізного мита - 483 742,06 грн, з ПДВ - 1 059 681,11 грн), а саме: за митною декларацією від 26.10.2016 № 100270001/2016/273906 на підставі Рішення № 100270001/2016/000442/1 надмірно сплачено до держбюджету 1 189 973,22 грн (у т.ч. з ввізного мита - 373 288,95 грн, з ПДВ - 816 684,27 грн); за митною декларацією від 27.10.2016 № 100270001/2016/274028 на підставі Рішення № 100270001/2016/000443/2 надмірно сплачено до держбюджету 353 449,95 грн (у т.ч. з ввізного мита - 110 453,11 грн, з ПДВ - 242 996,84 грн).

Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Жодних належних доказів на спростування правильності визначення позивачем митної вартості товарів за ціною договору, а також обґрунтованості прийняття спірних Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови відповідачем наведено та надано не було.

Статтею 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи та інтереси.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд погоджується з обраним позивачем способом захисту порушеного права у вигляді скасування протиправних Рішень про коригування митної вартості та Карток відмови.

Представник відповідача у письмових запереченнях проти позову від 05.01.2017 року №29/26-70-10-22 (а.с.101-106) не надав додаткових обгрунтувань чи посилань на відповідні факти, які б ставили під сумнів або спростовували правову позицію позивача, у цих запереченнях фактично була викладена фактична та правова позиції, що містяться у оскаржених картках відмови, в зв'язку із чим, відповідно до вищенаведеного не заслуговують на увагу.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи у сукупності надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що відповідач, приймаючи вищезазначені Рішення про коригування митної вартості товарів та видаючи відповідні Картки відмови у митному оформленні товарів, діяв не у відповідності та не у спосіб, передбачений вимогами чинного законодавства; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому оскаржувані Рішення про коригування митної вартості товарів та видані на його підставі Картки відмови у митному оформленні товарів є також протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача задоволенню на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрбізнесгруп» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування Рішень про коригування митної вартості товарів та Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

№ 100270001/2016/000442/1 від 25.10.2016.

3. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00647 від 25.10.2016.

4. Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці Державної фіскальної служби України

№ 100270001/2016/000443/2 від 27.10.2016.

5. Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської міської митниці Державної фіскальної служби України № 100270001/2016/00649 від 27.10.2016.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання повного тексту постанови.

Суддя Єфіменко К.С.