Ухвала суду № 64145599, 10.01.2017, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

10 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаГриціва М.І.,суддів:Волкова О.Ф., Кривенди О.В. - розглянувши заяву державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ) про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до ДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

ДПІ подала до Верховного Суду України заяву про перегляд з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2016 року, якою цей суд залишив без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 жовтня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 2 березня 2016 року про задоволення позовних вимог.

У заяві йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції у подібних правовідносинах норм матеріального права, що регулюють відносини формування платником податку податкового кредиту та податкових зобов'язань.

На підтвердження наведених у заяві доводів заявник надав ухвалу Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року (справа № К/800/30768/14).

За правилами пункту 1 частини першої статті 237 КАС одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмету спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

У рішенні суду касаційної інстанції, про перегляд якого подано заяву, та у рішенні, наданому для порівняння, йдеться про застосування одних й тих самих норм податкового законодавства, які регулюють відносини, пов'язані з визначенням і сплатою податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Зі змісту цих рішень випливає, що в основі того чи того правозастосування лежать відмінні між собою фактичні обставини (різна доказова база), які зумовили відповідне трактування і застосування зазначених норм права й ухвалення судових рішень, які за юридичним значенням не можна визнати неоднаковими.

Викладене дає підстави вважати, що рішення суду касаційної інстанції, додане на обґрунтування заяви, ухвалені цим судом за інших фактичних обставин справи, а отже не підтверджують наявність неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Керуючись пунктом 6 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів», статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України

ухвалила:

Відмовити у допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сателлит» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 25 серпня 2016 року.

Суддя-доповідачМ.І. Гриців

Судді:О.Ф Волков

О.В. Кривенда