Ухвала суду № 64142327, 11.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 р.Справа № 818/1340/16

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Присяжнюк О.В., Курило Л.О.

при секретарі Дудка О.А.

за участю:

представників позивача ? Линник І.М., Шанкаренко О.В.

представника відповідача ? Король М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Держпраці у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16

за позовом Відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області

до Управління Держпраці у Сумській області

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправними та скасувати постанови начальника управління Держпраці у Сумській області Семенога Ю.Д. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 26.09.2016 р. №185/477 та від 26.09.2016 р. № 186/477 на Відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16 позовні вимоги задоволено.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, де наполягає на законності судового рішення та просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї та заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29.03.2016 р. ОСОБА_5 уклала контракт про проходження військової служби у Збройних силах України на посадах осіб рядового складу (а.с. 22), а 20.04.2016 р. відділом культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області прийнято наказ №2 5-ОД про припинення виплати заробітної плати бухгалтеру ІІ категорії ОСОБА_5 (а.с. 24).

В подальшому, 20.07.2016 р. відділом культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області прийнято наказ про звільнення бухгалтера ІІ категорії ОСОБА_5 у зв'язку з вступом на військову службу за контрактом (а.с. 28).

В свою чергу, 26.08.2016 р. ОСОБА_5 звернулася із заявою до управління Держпраці у Сумській області про проведення перевірки відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області щодо припиненням її виплати заробітної плати та її звільнення (а.с. 41) і з 08.09.2016 р. по 12.09.2016 р. посадовими особами відповідача проведено перевірку додержання відділом культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт № 477 (а.с. 10-17), яким встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме: при звільненні працівниці ОСОБА_5 за п. 3 ст. 36 КЗпП: звільнення працівника відбулося при відсутності підстав для звільнення, та порушення ч. 3 ст. 119 КЗпП: за працівником, прийнятим на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду не зберігається місце роботи, посада і середній заробіток.

На підставі зазначеного акту управлінням Держпраці у Сумській області прийнято постанову від 26.09.2016 р. № 185/477 (а.с. 19-20) про накладення на відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області штрафу у розмірі 1450,00 грн. (а.с. 19-20) та постанову від 26.09.2016 р. № 186/477 про накладення на відділ культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 14500,00 грн. (а.с. 21).

Не погодившись з прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про їх обґрунтованість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для накладення на позивача штрафу слугував висновок відповідача про те, що відділом культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області порушено законодавство про працю щодо працівника ? ОСОБА_5

Висновок відповідача обґрунтований тим, що з огляду на зміст заходів мобілізації та демобілізації, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з 17.03.2014 р. і по теперішній час (слід розуміти на момент розгляду справи в суді першої інстанції) незважаючи на те, що у 2016 році рішення про проведення мобілізації не оголошувалося, воєнний стан не вводився, Збройні Сили України функціонують в умовах особливого періоду, а тому, відповідач вважає, що силу приписів ст. ч. 3 ст. 119 КЗпП у позивача були відсутні підстави для звільнення ОСОБА_5 з роботи.

Колегія суддів зазначає, що визначення «особливого періоду» міститься в абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 р. № 1932-ХІІ, у якому передбачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. № 3543-ХІІ особливий період - це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

При цьому, мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною, або частковою та проводиться відкрито чи приховано (абз. 4 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).

В свою чергу, демобілізація - це комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.

За змістом наведених вище норм права, особливий період настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, а в разі оголошення стану війни - воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій, а тому, в умовах відсутності рішення про оголошення війни або мобілізації, чи закінчення строків, встановлених для проведення мобілізації, особливий період не діє.

Колегія суддів зазначає, що протягом 2014-2015 років в.о. Президента України та Президентом України видавалися укази «Про часткову мобілізацію», які затверджувалися Верховною Радою України. В цих указах вказувався конкретний час мобілізації: в трьох - 45 діб, в четвертому - 210 діб. Відповідно до останнього Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» особливий період тривав з 20.01.2015 р. по 22.08.2015 р., що свідчить про те, що станом на 29.03.2016 р. (на момент укладення контракту) особливого періоду не було.

При цьому, судом першої інстанції правомірно встановлено, що в розглянутому періоді в Україні не оголошено воєнний час, отже й відсутні підстави для вирішення питання про переведення економіки, органів влади, юридичних осіб та військових формувань в умови мирного стану (часу), а саме - демобілізації.

Що стосується посилання апелянта на листи Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних сил України від 18.10.2016 р. №322/2/6917 «Щодо наявності в Україні кризової ситуації», відділу правового забезпечення генерального штабу Збройних сил України від 20.10.2016 р. № 316/1/906 «Щодо дії особливого періоду», Державної служби України з питань праці від 16.11.2016 р. № 11407/4.3/4.1-ДП-16 «Про військову службу за контрактом», то вони не є нормативно-правовими актами, і за своєю природою мають інформаційний, рекомендаційний та необов'язковий характер.

Наведене свідчить про те, що доводи апелянта з приводу того, що закінчення особливого періоду має здійснюватись шляхом оголошення Указу Президента України «Про демобілізацію», у зв'язку із чим особливий період не закінчується періодами, визначеними Указами Президента України «Про часткову мобілізацію», та триває по сьогоднішній день є помилковими, оскільки чинне законодавство України не містить прямої норми, яка пов'язує закінчення особливого періоду виключно із демобілізацією.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16 прийнята з дотриманням норм матеріального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу управління Держпраці у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16 - залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.11.2016р. по справі № 818/1340/16 за позовом відділу культури і туризму Конотопської міської ради Сумської області до Управління Держпраці у Сумській області про визнання протиправними та скасування постанов - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)Бартош Н.С.Судді(підпис) (підпис) Присяжнюк О.В. Курило Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 16.01.2017 року.