Постанова № 64137601, 18.01.2017, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 500/4154/14-к

Провадження № 1/500/3/17

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

________________

ПОСТАНОВА

про задоволення заяви про відвід судді

18 січня 2017 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді Яковенка І.І.,

за участю: секретаря судового засідання Наконечної В.А.,

прокурора Дидигіної В.О.,

підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

потерпілої та

цивільного позивача ОСОБА_4,

представника потерпілих ОСОБА_5,

представника цивільного

відповідача

АРК «Придунайська Нива» ОСОБА_6,

розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву про відвід судді у кримінальній справі за обвинуваченням

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_5 року, уродженця с. Багате Ізмаїльського району Одеської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_6 року, уродженця с. Матково Курганської області Варгашинського району Росії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 органами досудового слідства обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України.

У судовому засіданні потерпіла та цивільний позивач ОСОБА_4 заявила відвід судді Яковенку І.І., пославшись на те, що є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді. Так, потерпіла ОСОБА_4 зазначила, що сумнів в об'єктивності судді викликають строки розгляду цієї справи, оскільки після розподілу справи судді 19.05.2016 р. за вісім місяців судовий розгляд так і не розпочатий. Суддя двічі безпідставно відкладав судові засідання. Крім того, потерпіла ОСОБА_4 послалася на те, що в березні 2017 року у судді закінчуються повноваження, і очевидно, що розгляд справи цим складом суду завершений не буде та будуть втрачені як мінімум два місяців строків, строк притягнення обвинувачених спливає в червні місяці, тобто, на думку потерпілої ОСОБА_4, продовження розгляду справи суддею Янковенком І.І. буде повністю на користь обвинувачених, які таким чином не будуть притягнуті до кримінальної відповідальності.

Представник потерпілої ОСОБА_5 підтримав заяву про відвід судді, прокурор Дидигіна В.О. послалася на розсуд суду, підсудні ОСОБА_1, ОСОБА_2, захисник ОСОБА_3 та представник цивільного відповідача ОСОБА_6 заперечували проти задоволення заяви про відвід судді, при цьому захисник ОСОБА_3 зазначив, що розгляд справи завжди відкладався з поважних причин, у зв'язку з хворобою підсудного, неявкою захисників, а також у зв'язку з неявкою самої потерпілої, тому відкладення судового розгляду з поважних причин не може викликати сумнів в об'єктивності судді, такий сумнів також не може викликати і закінчення повноважень судді.

Захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явилися, звернулися з клопотаннями про початок судового розгляду за їх відсутності, інші потерпілі також до суду не з'явилися.

Суд, розглянувши заяву про відвід, заслухавши думки учасників процесу, що з'явились до суду, дійшов до такого.

Так, підстави для відводу судді передбачені ст. ст. 54, 55 КПК 1960 р., за правилами якого здійснюється розгляд цієї кримінальної справи. Пунктом 4 ч. 1 ст. 54 КПК 1960 р. встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді кримінальної справи при наявності інших обставин, які викликають сумнів в об'єктивності судді.

Посилання потерпілої ОСОБА_4 на те, що є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності судді з тих підстав, що за вісім місяців судовий розгляд так і не було розпочато є безпідставними з огляду на таке.

Так, ця справа для розгляду була розподілена судді Яковенку І.І. 19.05.2016 р. після закінчення повноважень у судді ОСОБА_9 При цьому слід зазначити, що наявна справа була передана судді Яковенку І.І. із зупиненим провадженням, у зв'язку з хворобою підсудного ОСОБА_2, згідно ухвали суду від 29.03.2016 р. У період до 08.08.2016р. судом вживалися заходи щодо перевірки та встановлення обставин хвороби підсудного з метою вирішення питання про відновлення провадження у справі. За наслідками цих дій 11.08.2016 р. судом була отримана повна інформація з КУ «Ізмаїльський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про стан здоров'я підсудного ОСОБА_2, але з 08.08.2016 р. до 12.09.2016 р. суддя Яковенко І.І. перебував у черговій щорічній відпустці, тому відразу ж по виходу з неї, на підставі отриманої інформації про стан здоров'я підсудного 13.09.2016 р. була винесена постанова про відновлення провадження у цій кримінальній справі, судове засідання було призначене на 03.10.2016 р. Однак 03.10.2016 р. судове засідання не відбулося, у зв'язку з хворобою судді. Далі, 31.10.2016 р. та 21.11.2016 р. судові засідання були відкладені, у зв'язку з хворобою підсудного ОСОБА_2, що було підтверджено відповідними медичними довідками, 16.12.2016 р. судове засідання було відкладено за заявою захисника ОСОБА_3, який просив відкласти судове засідання, у зв'язку з хворобою. Після цього судовий розгляд справи було призначено на 18.01.2017 р., коли було вирішено почати судовий розгляд у відсутності захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які звернулися до суду із заявами про початок судового розгляду за їх відсутності, про що не заперечували їх підзахисні.

Таким чином, як вбачається з вищенаведеного, підстави відкладення судових засідань були поважними, оскільки судовий розгляд у відсутності підсудного чи його захисника, як учасника судового процесу, який при цьому повідомив про поважну причину своєї неявки та який просив відкласти судове засідання з цих підстав, за правилами ст. ст. 288, 289 КПК 1960 р. є недопустимим. Тому посилання потерпілої ОСОБА_4 на обставини тривалого часу не початку судового розгляду без поважних причин є безпідставними та вони не можуть свідчити про наявність обставин, що викликають сумнів в об'єктивності судді, оскільки, як було вище наведено, судовий розгляд відкладався виключно з об'єктивних причин, які не залежали від волі та бажання судді.

Суд, оцінюючи посилання потерпілої ОСОБА_4 як на підставу для відводу судді закінчення повноважень останнього у березні 2017 року, звертає увагу, що прямою підставою для відводу судді, згідно ст. ст. 54, 55 КПК 1960 р., вони безперечно не є.

Але разом з цим, з обережністю підходячи до вирішення цього питання, приймаючи до уваги мотиви, з яких саме заявлений відвід та цілі, що ставляться при цьому, слід звернути уваги на таке.

Згідно ст. 2 КПК 1960 р. завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Відповідно до ст. 5 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22.02.2013 р., незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою дії принципу верховенства права та невід'ємною складовою справедливого суду.

А згідно до цінності 1 принципу «Незалежність» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді.

Крім того, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. №3477-IV, в даному випадку слід також застосувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та усталену практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв незалежності: суб'єктивний та об'єктивний.

Так, згідно п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішенні у справі ««Агрокомплекс» проти України» (п. 126., рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив таке: «Що стосується питання «незалежності» для цілей п. 1 статті 6, то судовою практикою Суду вже давно було встановлено, що у цієї вимоги є два аспекти - суб'єктивний та об'єктивний. По-перше, суд має бути суб'єктивно незалежним, тобто у жодного із членів трибуналу не має бути персональних упереджень або необ'єктивності. Персональна неупередженість презюмується, якщо немає доказів протилежного. По-друге, трибунал має також бути неупередженим з об'єктивної точки зору, тобто ним мають надаватися достатні гарантії відсутності будь-яких обґрунтованих сумнівів у цьому відношенні (див. рішення у справі «Кііскінен проти Фінляндії» (Kiiskinen v. Finland) (dec.), заява № 26323/95, ECHR 1999/V (витяги)). Згідно з об'єктивним критерієм, особливо необхідно визначити, поза межами особистої поведінки суддів, чи немає підтверджених фактів, які могли б спричинити сумніви щодо неупередженості суддів (див. рішення у справі «Клейн та інші проти Нідерландів» (Kleyn and Others v. the Netherlands) [GC], заяви №№ 39343/98 et seq., § 191, ECHR 2003-VІ)».

Далі у цьому ж рішенні ЄСПЛ зазначив: «137. … незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним від неналежного впливу, причому не тільки зовнішнього, але й з боку самої судової системи…».

Повертаючись до справи, що розглядається, слід зазначити, що, враховуючи норми національного та міжнародного права, а також того, що на даний час в України втілюється судова реформа, під час якої невідомо на який час затягнеться розгляд питання про продовження повноважень суддів, у яких найближчим часом закінчуються повноваження, то конкретно в цьому випадку у потерпілої ОСОБА_4 є об'єктивні підстави побоюватися, що судовий розгляд не буде проведено швидко, до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Тому у ситуації, яка склалась, суд, залишаючись незалежним та неупередженим у суб'єктивному аспекті, з точки зору стороннього спостерігача не буде незалежним у об'єктивному аспекті, оскільки менш ніж за два місяці у судді закінчуються повноваження та до вирішення питання про їх продовження він об'єктивно буде позбавлений можливості здійснювати судовий розгляд, а, на думку потерпілої ОСОБА_4, об'єктивно судовий розгляд не може бути завершений у найближчі два місяці, тому ці два місяці будуть марно витрачені.

Таким чином, зазначене дає підстави вважати, що вказані об'єктивні обставини перешкоджають судді бути незалежним від ситуації, що склалась. А, за усталено практикою ЄСПЛ, критерії «незалежність» та «неупередженість (безсторонність)» нерозривно пов'язані між собою, а тому, якщо з точки зору стороннього спостерігача є сумніви у незалежності судді у об'єктивному аспекті, то суд погоджується з потерпілою ОСОБА_4, що у неї є об'єктивні підстави сумніватися і в неупередженості судді, а тому на підставі п. 4 ч. 1 ст. 54 КПК 1960 р. з урахуванням ситуації, що склалася, її заява про відвід судді підлягає задоволенню в цій частині.

Керуючись п. 11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України,

ст. ст. 54 - 57, 273 КПК України 1960 р., суд -

постановив:

Заяву потерпілої ОСОБА_4 про відвід судді Яковенка І.І. задовольнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 271 КК України направити до канцелярії Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 16-2 КПК 1960 р.

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду І.І. Яковенко