Ухвала суду № 64137343, 18.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/1073/16-ц 18.01.2017 18.01.2017 18.01.2017

Провадження №22-ц/784/227/17

Справа 467/1073/16-ц

Провадження 22ц-/784/227/17 Головуючий по 1 інстанції Кологрива Т.М.

Категорія 48 Доповідач апеляційного суду Колосовський С.Ю.

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

18 січня 2017р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Колосовського С.Ю.,

суддів: Локтіонової О.В., Ямкової О.О.,

з участю: секретаря судового засідання Горенко Ю.В., позивача ОСОБА_2, представника позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представника відповідача ОСОБА_5, представника третьої особи ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016р.

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про відібрання дитини, визначення місця проживання дитини

за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Арбузинська районна державна адміністрація Миколаївської області, про визначення місця проживання дитини,

встановила:

У травні 2016р. ОСОБА_2 пред'явила позов до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про відібрання сина - ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 та визначення місця його проживання з нею у зв'язку з тим, що після розірвання шлюбу відповідачі, які є відповідно колишнім чоловіком та свекрухою наполягли на тому щоб вона виїхала з їх помешкання без дитини, а на даний час вона має всі умови для повноцінного утримання і виховання дитини.

У серпні 2016р. ОСОБА_4 пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_2 про визначення місця проживання їх малолітнього сина - ОСОБА_8 з ним, оскільки відповідач з липня 2014р. не приймає участі у його вихованні, а він має можливість створити умови для повноцінного розвитку і виховання дитини.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016р. первісний позов задоволено частково. Постановлено визначити місце проживання ОСОБА_8 разом з матір'ю ОСОБА_2 У задоволенні решти вимог первісного позову, а також зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на незаконність рішення суду в частині задоволених вимог первісного позову та зустрічного позову, просив його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його вимог.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_2 з 19 лютого 2011р. перебували у шлюбі і є батьками малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Після фактичного припинення шлюбних відносин у серпні 2014р. сторони проживають окремо, а саме ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, а ОСОБА_4 - по АДРЕСА_2.

Рішенням Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 05 жовтня 2015р. шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано.

На час вирішення спору малолітній син сторін мешкав з батьком, якому останнім створені належні житлово-побутові умови. Дитина розвинена згідно свого віку, відвідує дитячий садок і має все необхідне для повноцінного розвитку.

Матір дитини під час проживання останньої з батьком не втрачала з нею зв'язок, на даний час забезпечена житлом в якому для дитини є окрема належно обладнана кімната для навчання і відпочинку. За місцем проживання матері у дитини також буде можливість відвідувати дошкільний заклад.

Батьки дитини незважаючи на неприязні стосунки є психічно і фізично здоровими людьми, мають постійне місце роботи і стабільний дохід, за місцем проживання і роботи характеризуються позитивно.

Органи опіки і піклування за місцем проживання сторін зробили висновки на користь кожного з них відповідно про доцільність визначення місця проживання дитини.

Врахувавши як інтереси дитини з огляду на її малолітній вік так і відсутність негативних факторів пов'язаних з особою первісного позивача, суд дійшов до вірного висновку про наявність підстав, передбачених ст.161 СК для визначення місця проживання дитини разом з матір'ю.

Посилання апелянта щодо недопустимості висновку виконавчого комітету Вознесенської міської ради не можна визнати обґрунтованим, тому що його було здійснено уповноваженим органом опіки і піклування (ст.56 ЦК). Наявність декількох висновків органів опіки і піклування зі спірного питання не тільки не суперечить ст.19 СК, а навпаки сприяє більш повному з'ясуванню обставин справи, так як фахівцями даних органів до прийняття відповідних рішень вчиняються дії по вивченню даних про батьків дитини та умов їх проживання.

Що ж стосується психологічного обстеження дитини, то цьому доказу суд дав оцінку у відповідності з вимогами ст.212 ЦПК врахувавши, що висновки які в ньому містяться більше стосуються рекомендацій батькам по належному спілкуванню між собою і з дитиною та не заперечують можливості визначення місця проживання дитини з матір'ю.

Наявність права на проживання в житловому будинку по АДРЕСА_1 підтверджуються даними про реєстрацію ОСОБА_2 в цьому помешканні з 24 листопада 2008р., а також актом обстеження органу опіки і піклування під час якого було з'ясовано, що цей будинок належав покійному діду позивача.

Оскільки суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, то апеляційна скарга в силу ч.1 ст.308 ЦПК підлягає відхиленню.

Рішення суду в частині відхилених вимог первісного позову про відібрання дитини не є предметом перевірки на його законність і обґрунтованість в апеляційному порядку відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК.

Керуючись ст.ст.303,307,308,315 ЦПК, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08 грудня 2016р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: