Ухвала суду № 64136364, 05.01.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 461/7501/15-к

пр.№ 1-кп/464/27/17

У Х В А Л А

05.01.2017 року колегія суддів Сихівського районного суду м.Львова в складі:

головуючого-судді Чорна С.З.

суддів Дулебко Н.І., Теслюк Д.Ю.

секретар судового засідання Довгун Л.А.

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сороківського М.П.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження №12014140000000713 від 23.12.2014 про обвинувачення ОСОБА_6 та ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_1,-

в с т а н о в и в :

На розгляді Сихівського районного суду м.Львова перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, яке внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014140000000713 від 23.12.2014, про обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,

Під час судового розгляду прокурор заявив клопотання про призначення стаціонарної судово-психіатричної експертизи обвинуваченому ОСОБА_1, на вирішення експерта просить поставити питання чи хворіє ОСОБА_1 психічним захворюванням в даний час і чи позбавляє його ця хвороба можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. В обгрунтування клопотання покликається на те, що на даний час обвинувачений ОСОБА_1 проходить курс лікування, неодноразово під час розгляду справи стан його здоров'я погіршувався. Наявні висновки експертиз, які підтверджують його захворювання. Так, згідно Акту № 153 стаціонарної судової-психіатричної експертизи від 04.07.2012р. ОСОБА_1 психічними захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У даний час ОСОБА_1 страждає тимчасовим хворобливим психічним розладом у вигляді важкого депресивного епізоду, психогенно обумовленого і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом. Згідно Акту судово-психіатричного експерта № 167 від 15.10.2014р. ОСОБА_1 переніс затяжний змішаний дисоціативний розлад з якого повністю вийшов. На даний час він психічним захворюванням не страждає та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_1 може стати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує. Враховуючи наведене вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 експертизу.

Обвинувачений ОСОБА_1 проти задоволення клопотання заперечив та пояснив, що на даний час він проходить амбулаторне лікування у дільничого лікаря-психіатра, окрім того, перебуває у психотерапевта психотерапивтичного центру КЗ ЛОКПЛ, отримує регулярну психотерапію, стан його здоров'я покращився. Призначення експертизи у даний час погіршить, а саме загострить його стан здоров'я, оскільки при проведені експертизи вживання ліків заборонено.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - ОСОБА_3 у задоволенні клопотання прокурора просить відмовити, вважає його безпідставним.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_4 клопотання підтримали, вважають, що з метою повного, об'єктивного розгляду справи для з'ясування усіх обставин справи таке слід задоволити.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо клопотання прокурора про призначення психіатричної експертизи, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.

Згідно положень ст.332 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування проводились стаціонарні судово-психіатричні експертизи, зокрема:

Акт судово-психіатричної експертизи № 153 від 04.07.2012 року, згідно якої в період інкримінованих дій ОСОБА_1 психічним захворюванням не страждав і не виявляв будь-яких тимчасових чи інших хворобливих розладів психічної діяльності і міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. У даний час (2012 рік) ОСОБА_1 страждає тимчасовим хворобливим психічним розладом у вигляді важкого депресивного епізоду, психогенно обумовленого і не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. До виходу із хворобливого стану потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Акт судово-психіатричної експертизи № 167 від 15.10.2014 року, згідно якої ОСОБА_1 переніс затяжний змішаний дисоціативний розлад з якого повністю вийшов. На даний час (2014 рік) він психічним захворюванням не страждає та може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. Питання осудності не входить до компетенції судово-психіатричної експертизи. За своїм психічним станом ОСОБА_1 може стати перед судом. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Як вбачається з виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 06570-16 від 04.11.2016, ОСОБА_1 на даний час виявляє стійкі зміни особистості після перенесеного психічного розладу, знаходиться в стані субкомпенсації ситуаціоно зумовленими тривожними проявами. За психічним станом на даний час може бути виписаний для продовження лікування в амбулаторних умовах у райпсихіатра за місцем проживання та психотерапевтичного лікування в ПТЦ консультативної поліклініки КЗ ЛОКПЛ. 04.11.2016 пацієнт в задовільному психічному та соматичному станах, згідно поданого письмового прохання, виписаний з відділення додому.

Допитаний у судовому засіданні лікар ОСОБА_9 пояснив, що обвинувачений ОСОБА_1 у період часу з 19.10.2016 до 04.11.2016 знаходився на лікуванні, у задовільному стані виписаний для продовження амбулаторного лікування.

Згідно довідки № 331 від 23.12.2016р. адміністрація Пустомитівської центральної районної лікарні повідомила, що ОСОБА_1 перебуває на консультативному обліку в лікаря - психіатра з 26.01.2015р. Вперше був на прийомі в лікаря - психіатра 26.01.2015р. В подальшому чотири рази брав скерування в КЗ ЛОКПЛ. Періодично з'являється на прийом до лікаря - психіатра для виписки ліків. Хворий має право вибір лікаря згідно чинного законодавства. Вказати терміни лікування неможливо.

Згідно інформації від 26.12.2016р. № 2252/0143 КЗ «ЛОКПЛ» вбачається, що ОСОБА_1 по рекомендації кафедри психіатрії та психотерапії ФПДО ЛНМУ консультований психотерапевтом психотерапевтичного центру КЗ ЛОКПЛ 24.05.2016р. та 30.06.2016р., а з 05.10.2016р. по даний час отримує регулярну підтримуючу психотерапію амбулаторно з приводу нервово-психічного розладу. Амбулаторна підтримуюча психотерапія не потребує звільнення пацієнта від роботи та інших активностей.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про призначення судово-психіатричної експертизи для визначення стану осудності обвинуваченого ОСОБА_1 не підлягає до задоволення, оскільки наявна у матеріалах справи медична документація, пояснення допитаного у судовому засіданні спеціаліста-лікуючого лікаря обвинуваченого ОСОБА_1, повно та об'єктивно відображає його задовільний психічний та соматичний стан, продовження його лікування виключно в амбулаторних умовах за місцем проживання, а тому призначення на даний час експертизи та виключення медикаментозного лікування обвинуваченого ОСОБА_1 може спричинити загострення стану здоров'я.

Керуючись ст.ст. 242, 350, КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

у задоволенні клопотання прокурора про призначення судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Чорна С. З.

Судді: