Постанова № 64133439, 18.01.2017, Волноваський районний суд Донецької області

221/5979/16-а

2-а/221/5/2017

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Волноваха 18 січня 2017 року

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Мохова Є.І.

при секретарі - Брідня О.Л.

за участю позивача, представників відповідача -Коваль Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу по адміністративному позові ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.2016 року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, вказуючи, що з 27.07.1987 року по 12.06.1989 року а потім з 17.06.1996 року по 12.01.2005 року він працював в органах прокуратури Донецької області. Наказом прокурора Донецької області № 16 від 12.01.2005 року був звільнений з посади старшого слідчого прокуратури Волноваського району Донецької області за власним бажанням у зв'язку виходом на пенсію. З того часу йому призначено пенсію за вислугу років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.Х1.1991р. №1789-ХП в розмірі до 90 відсотків від суми заробітної плати та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі. У березні 2016 року він отримав довідку прокуратури Донецької області № 18-57-319 від 11.03.2016 року про суму заробітної плати за посадою старшого слідчого для перерахунку пенсії. В жовтні 2016 року звернувся в УПФУ у Волноваському районі з вимогою провести перерахунок пенсій у встановленому законом порядку та розмірі, на що отримав відповідь - рішення № 2275 від 08.11.2016 року про відмову в перерахуванні йому пенсії і тоді дізнався, що відповідач неправильно проводить перерахунок його пенсії внаслідок невірного застосування Закону України «Про прокуратуру» та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». Вважає, що перерахунок його пенсії при черговому підвищенні заробітної плати робітникам прокуратури, повинен проводитися за тими ж правилами і відповідно до тих же норм права, що діяли на момент його звільнення у зв'язку з його виходом на пенсію за вислугою років, тобто відповідно до Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час призначення пенсії в 2005 році. Просить визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі про перерахунок його пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та скасувати рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати відповідача здійснити йому перерахунок та виплату пенсії у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» з розрахунку 90 відсотків фактичної заробітної плати відповідного робітника прокуратури починаючи з 01.01.2016 року.

Позивач в судовому засіданні на позовних вимогах наполягав.

Представники Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі позовні вимоги не визнали, надали суду заперечення проти позову, в яких зазначили, що позивач є одержувачем пенсії за вислугу років на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та перебуває на обліку в управлінні з 17.01.2005 року. Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII від 02.03.2015 року з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", «Про Прокуратуру», "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Положення частини 18 статті 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» № 1789-ХII від 05.Х1.1991 року втратили чинність з дня набрання чинності Закону України « Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року, а саме з 15 липня 2015 року, в якому відсутня норма, яка б визначала умови та порядок перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Пенсії в порядку та на умовах, визначених відповідно до вищезазначених законів, зокрема, Закону України «Про прокуратуру», не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. З червня 2015 року пенсії призначаються та перераховуються відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позивач помилково посилається на те, що дана норма регулює відносини лише порядку призначення, а не перерахунку раніше призначеної пенсії, тому вважають позов безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню. Крім тому, пенсія позивачу була призначена та виплачується у розмірі 80 відсотків суми заробітної плати, з урахуванням приписів ч.1 ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» та стажу роботи позивача на займаній посаді. Відповідно до статті 45 Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія перераховується з першого числі місяця, в якому пенсіонер звернувся з відповідною заявою у разі виникнення права на підвищення пенсії, якщо заява подана ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано після 15 числа. Тому вимога про перерахунок пенсії з 01.01.2016 року, у розмірі 90 відсотків суми заробітної плати безпідставна.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював в органах прокуратури Донецької області на посаді слідчого та старшого слідчого, наказом прокурора Донецької області № 16 від 12.01.2005 року його було звільнено з займаної посади старшого слідчого прокуратури Волноваського району за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугою років, зі стажем роботи 10 років 5 місяців 13 днів. З 17.01.2005 року він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Волноваському районі та отримує пенсію за вислугою років на підставі ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 80 відсотків місячної (чинної) заробітної плати (а.с.10).

Згідно довідки прокуратури Донецької області за № 18-57-319 від 11.03.2016 року, фактична заробітна плата для перерахування пенсії за посадою старшого слідчого складає 8608 грн. 44 коп. (а.с. 9).

31.10.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії відповідно до закону, який діяв на час призначення пенсії, але з урахуванням розміру заробітної плати, визначеної у довідці прокуратури Донецької області за №18-57-319 від 11.03.2016 року. За результатами розгляду заяви, рішенням відповідача № 2275 від 08.11.2016 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії, оскільки відсутні правові підстави для проведення такого перерахунку (а.с.10).

Пенсійне забезпечення прокурорів та слідчих прокуратури, до яких законодавцем віднесено позивача, встановлено приписами ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Згідно з ч. 1 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII від 05.11.1991 року ( в редакції, чинній на час призначення пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною 13 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) встановлено, що обчислення (перерахунок) пенсій проводиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більше як за 12 місяців. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

На підставі частини 18 статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції на час призначення пенсії) положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, за вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991р. № 1789-ХІІ втратив чинність з 15.07.2015 р. у зв'язку з набранням чинності нового Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII, із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів» від 28.12.2014 р. № 76-111, яким на сьогоднішній день регулюються питання пенсійного забезпечення працівників прокуратури України, які набули право на пенсію незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років з набранням чинності даного Закону від 14.10.2014 р. № 1697-VII та положеннями якого, зокрема визначено, що прокурори та слідчі мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення певної вислуги років, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами на умовах та порядку, визначених Кабінетом Міністрів України (стаття 86).

Будь-які зміни до статті 86 вказаного Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII щодо відсутності (скасування) права працівників прокуратури України на звернення до державних органів Пенсійного фонду України на призначення, перерахування та виплату пенсії за вислугу років законодавцем, Верховною Радою України, на сьогоднішній день не внесені.

Отже, приписи Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. № 1697-VII стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії, а відтак не врегульовують дані правовідносини щодо наявного права позивача на перерахунок раніше призначеної пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України порядку та умов перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не може бути підставою для відмови у перерахунку пенсії.

02.03.2015 р. Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VIII, що набрав чинності із 01.04.2015 р., згідно із пунктом 5 розділу III прикінцевих та перехідних положень визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року взагалі скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «;Про прокуратуру», «;Про судоустрій і статус суддів», «;Про статус народного депутата України», «;Про Кабінет України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «;Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Наведена норма свідчить про те, що з 01.06.2015 року не здійснюється призначення пенсій відповідно до спеціального законодавства, зокрема Закону України «Про прокуратуру», оскільки норми, які регулюють питання пенсійного забезпечення тієї категорії осіб, на яких поширюється дія цих законів скасовані.

Посилання відповідача на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015р. № 213-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», як на підставу відмови у перерахунку пенсії є неприйнятним, оскільки відповідач застосував нові положення Закону до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, внесені зміни стосуються саме призначення пенсії, а не її перерахунку.

Відмова відповідача у перерахунку раніше призначеної пенсії саме за вище вказаних підстав є недопустимим, враховуючи і вимоги частини 1 статті 58 Конституції України, згідно якої передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність та є ознакою того, що у такий спосіб відповідач, як суб'єкт владних повноважень діяв протиправно, в супереч вимог частини 2 статті 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини 1 статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Окрім того, статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, статтею 64 Конституції України також передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Отже, статтями 22 та 64 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, гарантують право на пенсійне забезпечення відповідних категорій громадян, встановлене законами України, в тому числі Законом України «Про прокуратуру», яке є такими, що не підлягають звуженню та обмеженню.

У розумінні статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов'язки громадянина.

Конституційний Суд України розглядав проблеми, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно якої Конституція України та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави в тому числі і призначення пенсії за спеціальними законами. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Окрім того, у Рішенні Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 зазначено, що зупинення пільг, компенсацій і гарантій для військовослужбовців та працівників правоохоронних органів без відповідної матеріальної компенсації є порушенням гарантованого державою права на їх соціальний захист та членів їхніх сімей. У рішенні Конституційного Суду України від 03 червня 2013р., ухваленого у справі №1-2/2013р. зокрема також вказано, що Україна є правовою державою, в якій визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони приймаються на її основі і повинні відповідати їй. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 6, частина друга статті 19 Основного Закону України).

За правової позиції Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування. Бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.

Суд зазначає, що відсутність нормативного документу, який регулює умови та порядок перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, не може бути підставою для відмови у перерахунку, оскільки встановлене та наявне право на перерахунок призначених працівникам прокуратури пенсій у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, не може бути знівельоване в зв'язку із тим, що органи влади України не встановили порядку, за яким зазначена гарантія повинна бути дотримана та реалізована.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-348а13 та від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.

Підвищення заробітної плати працівників прокуратури відбулося згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про впорядкування структури та умов праці працівників органів прокуратури».

Підставою чергового перерахунку, раніше призначеної пенсії, є Постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», згідно із якою затверджено нові схеми посадових окладів працівників органів прокуратури, відповідно до яких відбулося підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників, яка набрала чинності із 01 грудня 2015 року, та яка дає позивачу право на перерахунок пенсії.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на перерахунок пенсії в зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим робітникам прокуратури, а відтак відповідач безпідставно відмовив позивачу у перерахунку пенсії відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХII від 05.11.1991 року ( в редакції, чинній на час призначення пенсії), відповідні дії відповідача є протиправними, а рішення №2275 від 08.11.2016 року про відмову у перерахунку пенсії незаконним, відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії відповідно до зазначеного Закону, позовні вимоги у цій частині є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 року у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку, на думку суду, вони підлягають задоволенню частково, оскільки позивач має право на перерахунок пенсії у розмірі 80 відсотків, починаючи з 01.11.2016 року, з урахуванням, що стаж роботи позивача на відповідній посаді слідчого (старшого слідчого) складає повних 10 років, право на перерахунок пенсії він реалізував тільки 31.10.2016 року, коли звернувся до відповідача з відповідною заявою.

Керуючись Законом України «Про прокуратуру» № 1789-ХII від 05.11.1991 року, в редакції Закону України № 2663-III від 12.07.2001 року «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру», Конституцією України, статтями 6-10, 161-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання дій протиправними, скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо відмови ОСОБА_2 у проведенні перерахунку пенсії, та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області № 2275 від 08.11.2016 року про відмову у перерахунку пенсії.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області провести ОСОБА_2 перерахунок пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України « Про прокуратуру» в редакції, чинної на час призначення пенсії, із розрахунку 80 відсотків фактичної заробітної плати відповідного робітника прокуратури, згідно довідки прокуратури Донецької області від 11.03.2016 року № 18-57-319, та виплати різницю у розмірі пенсії за минулий час, починаючи з 01 листопада 2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Волноваський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова надрукована в нарадчій кімнаті в одному примірнику, знаходиться в матеріалах справи № 221/5979/16-а (№ 2-а/221/5/2017) в архіві райсуду.

Суддя: Є.І.Мохов