Ухвала суду № 64130195, 16.01.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1266/16-ц Номер провадження 22-ц/786/209/17Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Пікуля В.П.

За участю секретаря : Кальник А.М.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання дитини,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зміну розміру стягнення аліментів на утримання дитинизадоволено.

Змінено розмір аліментів, які стягуються згідно рішення Зіньківського районного суду від 31.10.2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно починаючи з 19.11.2007 року і до досягнення сином повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з часу набрання рішенням чинності і до досягнення сином повноліття.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову. Зокрема вказує на те, що позивач не має права на стягнення аліментів на свою користь на утримання дитини, оскільки остання не проживає разом з матір'ю, при цьому сама матір дитину матеріально не утримує. Одночасно посилається на наявність в нього тяжких захворювань, на лікування яких він змушений витрачати значні кошти.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, згідно до свідоцтва про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітнього ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дитина знаходиться на утриманні матері.

Рішенням Зіньківського районного суду від 31.10.2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання сина ОСОБА_5 аліменти в розмірі 30% прожиткового мінімуму доходів громадян на дитину відповідного віку з 19.11.2007 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного рішення Зіньківським районним судом видано 05.11.2007 року виконавчий лист.

Звертаючись до суду з позовом ОСОБА_3 зазначала, що відповідач маючи постійне місце роботи, стабільну заробітну плату, не надає матеріальної допомоги на утримання дитини, стягнуті за рішенням суду аліменти не покривають витрат, пов'язаних з утриманням дитини, тому обґрунтовуючи свої вимоги положеннями ст.ст. 180 та 192 СК України, просила змінити розмір стягуваних аліментів до ? частини всіх видів щомісячного заробітку відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції на підставі наданих доказів та з урахуванням норм права, що регулюють спірні правовідносини, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог та збільшив розмір стягнутих аліментів з 30% прожиткового мінімуму доходів громадян до ? частини всіх видів заробітку.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Частиною 1 ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку за винятком ст. 184 СК України.

Згідно ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Аналогічні норми містяться в п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що впродовж 9 років з моменту ухвалення Зіньківським районним судом рішення про стягнення з відповідача аліментів в самому найменшому розмірі і до часу звернення ОСОБА_3 з позовом про збільшення розміру аліментів, значно зросли ціни на всі споживчі товари та послуги, внаслідок чого отримувані позивачем аліменти в мінімальному розмірі, встановленому законодавством України, не забезпечують право дитини на повноцінний розвиток, харчування та навчання, а відтак наявні підстави для збільшення розміру аліментів до ?.

При цьому суд встановив, що згідно довідок про доходи ОСОБА_2, останній працює в філії «УГВ-Сервіс» ПАТ «Укргазвидобування» на посаді бурильника капітального ремонту свердловин та має розмір нарахованої середньої заробітної плати в сумі 12535 грн.

Так, з довідки про доходи №1211 від 07.10 2016 р. вбачається, що за червень-вересень 2016 року відповідачу нарахована заробітна плата в розмірі 50140,69 грн., з якої 9025,32 грн. складає податок з доходів фізичних осіб. .

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги стан здоров'я відповідача, відсутність на його утриманні непрацездатних осіб, постійне місце роботи, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду щодо необхідності збільшити розмір аліментів до 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу).

Доводи апеляційної скарги не місять нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Зокрема, не заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що дитина не проживає з матір'ю та не знаходиться на її утриманні. Так, з довідки Опішнянської селищної ради Зінківського району вбачається, що ОСОБА_3 та двоє її дітей - ОСОБА_5 та ОСОБА_7 зареєстровані спільно з нею в АДРЕСА_1 діти перебувають на її повному утриманні.

На період навчання ОСОБА_8 проживає в будинку своєї бабусі ОСОБА_9 в с. Малі Будища Зінківського району, оскільки навчається в Малобудищанській загальноосвітній школі, а на вихідні дні та в період канікул проживає спільно з матір'ю. Згідно довідки про навчання та виховання учня ОСОБА_5, навчанням дитини та її забезпеченням опікується його матір, батько дитини ОСОБА_8 участі у вихованні дитини не приймає, до класного керівника з приводу навчання та поведінки сина не звертався. Сама позивач ОСОБА_3 фактично проживає в с. Попівка Зінківського району, не працює.

Щодо доводів апеляційної скарги про стан здоров'я відповідача, колегія суддів зауважує, що при вирішенні питання про збільшення розміру аліментів до ? частини всіх видів заробітку (доходу) боржника, судом дотримано вимоги ст. 182 СК України та враховано наявність захворювання, яке не позбавляє відповідача працездатності та можливості отримувати стабільну оплату праці.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку по відсутність підстав для скасування судового рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 листопада 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Обідіна О.І.