Ухвала суду № 64129572, 18.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 362/1351/16-ц Головуючий у І інстанції Ковбель М. М.Провадження № 22-ц/780/423/17 Доповідач у 2 інстанції Ігнатченко Н. В.Категорія 9 18.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді : Ігнатченко Н.В.,

суддів : Кашперської Т.Ц., Сушко Л.П.,

за участю секретаря : Волинець Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересовані особи - відділ реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

у с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6, з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах. Він є спадкоємцем четвертої черги за законом, оскільки проживав з померлою однією сім'єю без шлюбу з грудня 2006 року по день її смерті. Проте заявник не має змоги реалізувати свої спадкові права, у зв'язку з чим просив суд встановити факт проживання зі спадкодавцем у вказаний період та факт постійного проживання на час відкриття спадщини.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2016 року заяву задоволено.

Встановлено факт проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з грудня 2006 року по день смерті останньої - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Встановлено факт постійного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_3.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та постановити ухвалу про залишення заяви без розгляду.

ОСОБА_4 приєднався до апеляційної скарги, надіславши до апеляційного суду письмову заяву відповідно до вимог ст. 299 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості доводів заявника про те, що він проживав зі спадкодавцем однією сім'єю як чоловік та жінка без шлюбу, вів з нею спільне господарство та здійснив її поховання після смерті.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком, оскільки суд в достатньому обсязі не визначився із характером спірних правовідносин та правовою нормою, що підлягає застосуванню до них.

Судом встановлено, що після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 Одинадцятою Київською державною нотаріальною конторою відкрита спадкова справа № 609/13, яка містить заяву ОСОБА_5 від 25 травня 2013 року про прийняття спадщини за законом (а.с. 17), заяву ОСОБА_4 від 4 червня 2013 року про фактичне прийняття ним спадщини на підставі ст. 1264 ЦК України (а.с. 21), та заяву ОСОБА_3 від 19 лютого 2016 року, в якій останній просив видати йому свідоцтво про право на спадщину як спадкоємцю четвертої черги за законом (а.с. 24).

При цьому, постановою державного нотаріуса Одинадцятої Київської державної нотаріальної контори від 3 березня 2016 року ОСОБА_3 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до ст. 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно із роз'ясненнями, які містяться у п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу. Таке право можуть мати й інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки.

Разом із тим, відповідно до п. 2 вищевказаної постанови справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення та можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб, та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, за відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення суд розглядає в порядку окремого провадження.

Якщо ж під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (ч. 6 ст. 235 ЦПК України).

Аналогічне міститься й у ст. 256 ЦПК України.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчому судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в порядку окремого провадження відповідно до вимог п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Установлено, що вимоги заяви безпосередньо пов'язані з наступним вирішенням питання про право заявника на спадкування майна, що залишилося після смерті ОСОБА_6, і до участі у справі залучено заінтересованих осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які також претендують на спадщину.

Отже, під час розгляду даної справи виник спір про право заявника на спадкування, і це право оспорюється іншими особами, а відтак суд першої інстанції мав залишити заяву без розгляду, оскільки ухваливши рішення про задоволення заяви в порядку окремого провадження, порушив вимоги ч. 6 ст. 235 ЦПК України.

Крім того в судовому засіданні апеляційного суду встановлено, що за життя, а саме 4 травня 2012 року ОСОБА_6 подарувала свою квартиру АДРЕСА_2 ОСОБА_7., а той у свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 9 грудня 2013 року відчужив її ОСОБА_2

У п. 5 постанові Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суд зобов'язаний провести з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Залежно від мети встановлення фактів заінтересованими особами в цих справах можуть бути, зокрема, інші спадкоємці - у справах про встановлення факту прийняття спадщини.

В порушення вимог ч. 4 ст. 10, ст. 235 ЦПК України суд першої інстанції не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та не повністю визначився зі складом осіб, які повинні брати участь у справі, не вирішив питання про залучення ОСОБА_2 до участі у справі, оскільки порушуються його майнові права.

Окремо слід зазначити, що всупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України висновки суду щодо постійного проживання заявника зі спадкодавцем з грудня 2006 року по день її смерті не ґрунтуються на доказах.

Суд визнав установленими ті обставини, які не підтверджені належними та допустимими доказами у справі.

Враховуючи те, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, рішення суду про задоволення заяви підлягає скасуванню із залишенням заяви без розгляду з підстав, передбачених ч. 6 ст. 235, ч. 1 ст. 310 ЦПК України.

Водночас апеляційний суд роз'яснює заявнику ОСОБА_3, що залишення без розгляду його заяви не позбавляє його права звернутися до суду для вирішення цього питання в порядку позовного провадження.

Керуючись ст. ст. 303, 310, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 до якої приєднався ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2016 року скасувати.

Заяву ОСОБА_3 про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заінтересовані особи - відділ реєстрації актів цивільного стану Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без розгляду.

Роз'яснити ОСОБА_3 право на звернення до суду в порядку позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Т.Ц. Кашперська

Л.П. Сушко