Ухвала суду № 64128345, 17.01.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1003/2966/2012

6/357/15/17

Категорія

У Х В А Л А

17 січня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Дмитренко А. М. ,

при секретарі Боженко Т. В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Білій Церкві залі суду № 1 подання державного виконавця Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон ,-

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшло подання головного державного виконавця районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Київській області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон ОСОБА_2, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки на примусовому виконанні у районному відділі ДВС перебуває виконавчий лист Білоцерківського міськрайонного суду про стягнення з боржника на користь ПАТ КБ «Надра» боргу в сумі 223663,43 грн., по даний час заборгованість не погашена, майно, на яке можна звернути стягнення, у боржника відсутнє, від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням суду, боржник ухиляється.

В судове засідання державний виконавець не зявився, в поданні викладено письмове клопотання щодо розгляду даної справи без участі державного виконавця.

Оглянувши подання, додані до нього документи, матеріали цивільної справи № 1003/2966/2012 2/1003/1499/2012, суд дійшов висновку, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що за рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09.04.2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов було задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 222 550 грн.68 коп. та судовий збір в сумі по 1112 грн.75 коп. з кожного, дане рішення суду набрало законної сили.

28.01.2013 року стягувачу Білоцерківським міськрайонним судом видано виконавчий лист по даній справі про стягнення боргу з боржника ОСОБА_4, з копії виконавчого листа вбачається, що його декілька разів було повернуто стягувачу.

29.06.2016 року державним виконавцем районного відділу ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаного вище виконавчого листа, боржнику надано строк для самостійного виконання судового рішення в 7-денний строк.

07.07.2016 року державним виконавцем також винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, відповідно до якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику, у межах суми звернення стягнення.

Відповідно до ст.3 Закону України Про виконавче провадження /в редакції від 02.06.2016 року/ підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: в т.ч. виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно з п.19 ч.3 ст. 18 цього Закону, державний виконавець має право у процесі здійснення виконавчого провадження у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі ст.6 Закону України "Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України" громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби, військовими комісаріатами та консульською службою України.

Як передбачено ст.12 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, свобода пересування може бути обмежена у випадках, передбачених законом.

За ч.1 ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів /посадових осіб/ вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.2 цієї статті, суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Суд вважає, що ст.377-1 ЦПК України має застосовуватися на стадії виконання судових рішень, ухвалених незалежно від виду судочинства, та рішень інших органів /посадових осіб/, оскільки інші кодекси, в т.ч. КАС України, ГПК України не містять відповідних норм щодо процесуального порядку обмеження боржника на виїзд за межі України.

В обгрунтування подання державний виконавець посилається на те, що боржник ухиляється від виконання боргових зобовязань.

В листі Верховного Суду України «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» викладено правову позицію стосовно того, що на момент звернення до суду з таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути обєктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження; а поняття «ухилення від виконання зобовязань» варто розуміти як будь-які свідомі діяння /дії чи бездіяльність/ боржника, спрямовані на невиконання відповідного обовязку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обовязок повністю або частково у нього є реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього обєктивні обставини.

У звязку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обовязків, передбачених ч.5 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення, надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

З доданих до подання документів вбачається, що постанова про відкриття виконавчого провадження боржником не отримана, за ним зареєстровано право власності на обєкти нерухомого майна, які перебувають під арештом.

Державний виконавець посилається в обгрунтування подання на те, що боржник на неодноразові виклики до відділу ДВС не зявляється, але до подання не додано жодних матеріалів, які свідчать про те, що боржник дійсно ухиляється від явки на виклики державного виконавця.

Крім того, виконавчий лист судом було видано в січні 2013 року, в черговий раз він предявлений до виконання в червні 2016 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження 29.06.2016 року, але по даний час не перевірено, чи дійсно боржник зареєстрований за адресою, вказаною у виконавчому документі.

Тобто, достатніх доказів того, що боржник ухиляється від виконання зобовязань по сплаті боргу, маючи для цього реальні можливості, суду не надано.

Оскільки задоволення подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобовязання, а достатніх доказів щодо цього суду не надано, то суд вважає подання необґрунтованим.

Враховуючи все наведене та керуючись Законом України Про виконавче провадження, ст.377-1 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання державного виконавця Білоцерківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня постановлення ухвали.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_5