Ухвала суду № 64127528, 16.01.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/12388/16-ц

Категорія 2

2-з/295/9/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

З участю секретаря Савіної Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Компанії КВІККОМ ЛІМІТЕД та ОСОБА_2, треті особи Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Публічне акціонерне товариство «ВіЕйБі Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» ОСОБА_3 про захист прав споживачів, стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просить стягнути в солідарному порядку із Компанії КВІККОМ ЛІМІТЕД та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1046712, 57 грн.

12.10.2016 року було відкрито провадження по справі та призначено до судового розгляду.

13.01.2017 року ОСОБА_1 було подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно, майнові права та кошти, які належать відповідачам в межах заявлених вимог в розмірі 1046712,57 грн. В обґрунтування заяви зазначає, що невжиття вказаних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною першою статті 152 ЦПК України передбачені види забезпечення позову, а частиною третьою цієї статті визначено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року за №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Позивачем не конкретизовані обєкти рухомого та нерухомого майна на які слід накласти арешт, їхню вартість (розміри), місце знаходження, інші дані, що є необхідними для накладення арешту на майно. Крім того, позивачем не вказано на які саме майнові права та грошові кошти необхідно накласти арешт, в якій установі вони відкриті, що унеможливить виконання ухвали про забезпечення позову.

ОСОБА_1 не надав жодних доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, що відповідачі мають намір відчужити чи знищити майно.

За таких обставин заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Житомирської області протягом 5 днів, починаючи з дня її проголошення, шляхом подання через Богунський районний суд м. Житомира апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.М. Чішман