Постанова № 64126894, 11.01.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" січня 2017 р.Справа № 914/1885/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Малех І.Б., Мирутенко О.Л.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представника приватного акціонерного товариства Галичина ОСОБА_1

у відкритому судовому засіданні розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт на ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина до товариства з обмеженою відповідальністю Люс-Три та до товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт про стягнення 624518,1 грн.

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Львівської області (суддя Цікало А.І.) ухвалою від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 задовольнив заяву приватного акціонерного товариства Галичина про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами, скасував ухвалу Господарського суду Львівської області від 13липня 2015 року у справі №914/1885/15 в частині заміни позивача приватного акціонерного товариства Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина; у цій частині прийняв нову ухвалу - відмовив у задоволені заяви приватного акціонерного товариства Галичина про заміну позивача приватного акціонерного товариства Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина.

Суд першої інстанції виходив з приписів ст. 112 ГПК України, розяснень п.п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами і вказав, що оскільки договір про відступлення права вимоги № 1 від 30 червня 2015 року, відповідно до вимог ст. 236 ЦК України, є недійсним з моменту його вчинення, то така обставина існувала і на час винесення Господарським судом Львівської області ухвали від 13 липня 2015 року у цій справі №914/1885/15. Недійсність зазначеного договору фактично встановлено у день набрання законної сили рішенням Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15. Отже, така обставина, з огляду на презумпцію правомірності правочину та момент встановлення факту недійсності договору про відступлення права вимоги на підставі судового рішення, не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

Беручи до уваги, що Господарський суд Львівської області ухвалою від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15 замінив позивача приватне акціонерне товариство Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина саме на підставі договору №1 відступлення права вимоги від 30 червня 2015 року, який у подальшому Господарський суд Львівської області рішенням від 26 січня 2016 року у справі № 914/4144/15 визнав недійсним і це рішення суду набрало законної сили 29 лютого 2016 року, - суд першої інстанції визнав цю обставину нововиявленою і дійшов висновку про задоволення заяви приватного акціонерного товариства Галичина.

В апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт покликається на приписи п.1 ч.2 ст.112 ГПК України, розяснення п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 №17 і вважає ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 незаконною, прийнятою з порушенням норм процесуального права та всупереч практиці вищих судових інстанцій. Стверджує, що приватне акціонерне товариство Галичина, як сторона договору купівлі-продажу №23/03-15 від 23 березня 2015 року, повинне було знати про зміст п.9.4. цього договору, згідно з яким відступлення права вимоги та/або переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього з іншою стороною. Відтак на момент розгляду справи заявник розумів факт недійсності відступлення ним права вимоги третій особі. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 та відмовити приватному акціонерному товариству Галичина у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15.

Про розгляд справи учасникам процесу повідомлено належним чином. Суд не визнавав обовязковою участь у судовому засіданні представників сторін.

Приватне акціонерне товариство Галичина надало відзив, просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 залишити без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина, товариство з обмеженою відповідальністю Люс-Три і товариство з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт відзивів, заяв чи клопотань не подали.

З огляду на визначені частиною другою статті 102 строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, дату постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження (19 грудня 2016 року), суд апеляційної інстанції ухвалив розглядати справу.

У судовому засіданні представник приватного акціонерного товариства Галичина апеляційну скаргу заперечив, пояснив, що суд першої інстанції уже переглянув за нововиявленими обставинами рішення від 25 серпня 2015 року у справі №914/1885/15, про що 25 квітня 2016 року постановив рішення. При цьому підставою перегляду рішення за нововиявленими обставинами слугувала заява товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт, а нововиявленою обставиною рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15, яке набрало законної сили. Цим рішенням суд визнав недійсним договір №1 про відступлення права вимоги, укладений 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу, матеріали справи і вважає, що ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 слід залишити без змін з огляду на наступне.

У червні 2015 року приватне акціонерне товариство Галичина подало Господарському суду Львівської області позовну заяву до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю Люс-Три і товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт про стягнення коштів за невиконання зобовязань за договором купівлі-продажу №23/03-15, укладеним 23 березня 2015року, яку суд ухвалою від 15 червня 2015 року прийняв і порушив провадження у справі №914/1885/15.

01 липня 2015 року приватне акціонерне товариство Галичина (позивач) звернулось до суду із заявою замінити позивача його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина на підставаі ст. 25 ГПК України у звязку із укладенням 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина (новий кредитор) договору про відступлення права вимоги № 1.

Господарський суд Львівської області ухвалою від 13 липня 2015 року керуючись ст.25 ГПК України замінив позивача приватне акціонерне товариство Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина. Ухвала у цій частині обґрунтована договором про відступлення права вимоги № 1, укладеним 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина (новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Білогір'я Молокопродукт, належне йому за договором купівлі-продажу №23/03-15, укладеним 23 березня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт.

Надалі Господарський суд Львівської області розглянув позов і рішенням від 25 серпня 2015 року у справі №914/1885/15, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2015 року, стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт на користь товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. 3% річних, 19300,60 грн. інфляційних втрат та 1972,80 грн. судового збору.

10 березня 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд рішення від 25 серпня 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами, яку суд (суддя Щигельська О.І.) ухвалою від 18 березня 2016 року прийняв до розгляду.

29 березня 2016 року приватне акціонерне товариство Галичина звернулось до Господарського суду Львівської області із заявою про перегляд ухвали 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами, питання про прийняття якої суд (суддя Цікало А.І.) 05 квітня 2016 року ухвалив вирішувати після завершення розгляду уже прийнятої заяви товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт про перегляд рішення від 25 серпня 2015 року у справі № 914/1885/15 за нововиявленими обставинами.

Слід зазначити, що у поданих суду заявах і товариство з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт, і приватне акціонерне товариство Галичина нововиявленою обставиною називають рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15, яким суд визнав недійсним договір №1 про відступлення права вимоги, укладений 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина. Рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 набрало законної сили.

За результатами розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт Господарський суд Львівської області 25 квітня 2016 року у справі №914/1885/15 постановив рішення, яким задовольнив заяву товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами; скасував рішення Господарського суду Львівської області від 25 серпня 2015 року у справі №914/1885/15 в частині задоволення зменшених позовних вимог і в цій частині прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт на користь товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина 75561,15 грн. пені, 3778,06 грн. трьох відсотків річних та 19300,60 грн. інфляційних втрат. При цьому суд констатував, що рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 є нововиявленою обставиною в розумінні статті 112 ГПК України. Цим рішенням суд визнав недійсним договір №1 про відступлення права вимоги, укладений 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина (новий кредитор), за умовами якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Білогір'я Молокопродукт, належне йому за договором купівлі-продажу №23/03-15, укладеним 23 березня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина з товариством з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт. Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 13 липня 2016 року залишив без змін рішення Господарський суд Львівської області 25 квітня 2016 року у справі №914/1885/15, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина без задоволення.

Після повернення матеріалів справи Господарський суд Львівської області (суддя Цікало А.І.) ухвалою від 19 вересня 2016 року прийняв до розгляду заяву приватного акціонерного товариства Галичина про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами. А ухвалою від 17 листопада 2016 року суд задовольнив заяву приватного акціонерного товариства Галичина про перегляд ухвали Господарського суду Львівської області від 13 липня 2015 року у справі №914/1885/15 за нововиявленими обставинами скасував ухвалу Господарського суду Львівської області від 13липня 2015 року у справі №914/1885/15 в частині заміни позивача приватного акціонерного товариства Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина; у цій частині прийняв нову ухвалу - відмовив у задоволені заяви приватного акціонерного товариства Галичина про заміну позивача приватного акціонерного товариства Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина.

Суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 є законною і обгрунтованою.

Згідно з ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Однією з підстав для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Порядок перегляду судових рішень за ново виявленими обставинами урегульовано статтею 114 ГПК України.

Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26 грудня 2011 року №17 Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами розяснив, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Як зазначено вище, підставою прийняття Господарським судом Львівської області ухвали від 13 липня 2015 року у справі № 914/1885/15 слугував договір №1 про відступлення права вимоги, укладений 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина (новий кредитор). За цим договором первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю Білогір'я Молокопродукт, належне йому за договором купівлі-продажу №23/03-15, укладеним 23 березня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина (первісний кредитор) з товариством з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт. Саме названий договір купівлі-продажу №23/03-15 зазначений підставою позовних вимог у цій справі №914/1885/15.

Проте Господарський суд Львівської області рішенням від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 задовольнив позов товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт до приватного акціонерного товариства Галичина і до товариства з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина - визнав недійсним договір №1 про відступлення права вимоги, укладений 30 червня 2015 року приватним акціонерним товариством Галичина з товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 29 лютого 2016 року залишив без змін рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15.

Отже, з 29 лютого 2016 року рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 набрало законної сили.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до вимог частин другої і третьої статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з частиною першою статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 ЦК України).

Рішення Господарського суду Львівської області від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 є нововиявленою обставиною, оскільки:

1. Договір №1 про відступлення права вимоги існував на час розгляду справи №914/1885/15, однак з огляду на презумпцію правомірності правочину та момент встановлення судом недійсності договору, не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.

2. Приватне акціонерне товариство Галичина, звертаючись 01 липня 2015 року із заявою про заміну позивача у справі №914/1885/15, не могло знати про те, що у грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт звернеться до суду із позовом про визнання недійсним договору №1 про відступлення права вимоги від 30 червня 2015 року, який Господарський суд Львівської області рішенням від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15 задовольнить. Сама по собі обізнаність заявника із змістом п. 9.4. договору купівлі-продажу №23/03-15 від 23 березня 2015 року про можливість уступки права вимоги виключно за умови письмового погодження цього з іншою стороною не встановлює недійсність договору №1 про відступлення права вимоги від 30 червня 2015 року. Недійсним цей договір визнав Господарський суд Львівської області рішенням від 26 січня 2016 року у справі №914/4144/15, яке набрало законної сили 29 лютого 2016 року. Ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

3. Встановлена судом недійсність договору №1 про відступлення права вимоги від 30 червня 2015 року є істотною при вирішенні питання процесуального правонаступництва, оскільки відсутні законні підстави заміни позивача приватного акціонерного товариства Галичина його правонаступником товариством з обмеженою відповідальністю Молочна компанія Галичина.

Виходячи із викладених обставин справи і приписів закону ухвала Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 є законною і обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Тому суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу Господарського суду Львівської області від 17 листопада 2016 року у справі №914/1885/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Білогіря молокопродукт без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Головуючий суддяГриців В.М.

суддяМалех І.Б.

суддяМирутенко О.Л.