Постанова № 64126805, 12.01.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р.Справа № 916/2622/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мишкіної М.А.

суддів Будішевської Л.О., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» - не зявився;

від ТОВ «ДОМЕНАНТ» - ОСОБА_1 за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО»

на рішення господарського суду Одеської області від 21 листопада 2016 року

по справі №916/2622/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЕНАНТ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО»

про стягнення 109828,50грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 12.01.17р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

встановив:

23.09.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОМЕНАНТ» (надалі позивач, ТОВ «ДОМЕНАНТ») звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО» (надалі відповідач, ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО»), в якому просило суд стягнути з відповідача на свою користь основний борг 52861,50грн., 8689грн. пені, 48278грн. штрафу та покласти на відповідача судові витрати 1657,97грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 10.02.2016р. між ним (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір №9 купівлі-продажу (надалі Договір купівлі-продажу №9), згідно із п.1.1 якого продавець зобовязався в порядку та на умовах, визначеним Договором, поставити товар (бензин), а покупець прийняти товар і оплатити його вартість. На виконання умов Договору купівлі-продажу №9 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 343792,30грн.; відповідач розрахувався за отриманий товар частково сплатив 286930,80грн. Станом на 10.06.2016р. у ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» перед ТОВ «ДОМЕНАНТ» наявна заборгованість за отриманий товар 56861,50грн., на які позивачем відповідачу були нараховані 8689грн. пені, та 1% штрафу - 48278грн.

З посиланням на норми ч.1 ст.655, ч.ч.1,2 ст.693, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526 ЦК України, ч.1 ст.175, ст.193 ГК України ТОВ «ДОМЕНАНТ» просило суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

14.11.2016р. позивач подав суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог (зменшення), в якій зазначив про часткову сплату відповідачем основного боргу (6000грн.) та просив стягнути з відповідача на свою користь 46861,50грн. основної заборгованості, 8689грн. пені, 48278грн. штрафу та 1657,97грн. судового збору.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. (суддя Гуляк Г.І.) позов задоволено - стягнуто з ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» на користь ТОВ «ДОМЕНАНТ» заборгованість у сумі 46861,50грн., пеню в сумі 8689грн., штраф в сумі 48278грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1657,97грн.

Рішення суду обґрунтовано посиланням на норми ст.ст.509, 11, ч.1 ст.626, ч.1 ст.628, ст.629, ч.ч.1,2 ст.712, ст.ст.525,526,610, 611 (п.4 ч.1), ч.3 ст.549 ЦК України, ч.1 ст.177, ст.ст.175,193,230 ГК України та вмотивовано тим, що матеріалами справи підтверджується наявність заборгованість відповідача перед позивачем за Договором купівлі-продажу №9 у розмірі 46861,50грн., а отже в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню. Пунктом 9.2. Договору купівлі-продажу №9 передбачено, що покупець (відповідач) за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку платежу сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Окрім пені, покупець у разі прострочення розрахунків за цим договором більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 1 (один) процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочки платежу. Таким чином правомірним є нарахування позивачем пені в сумі 8689грн. та штрафу у розмірі 48278грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Не погодившись з рішенням суду від 21.11.2016р., ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити оскаржене рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу в розмірі 48272грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив, що при постановленні оскаржуваного рішення допущене неправильне застосування норм матеріального права з огляду наступного. Встановлений умовами Договору (п.9.2) штраф, який нараховуються за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання, за своєю правовою природою підпадає під визначення пені, яка вже нарахована за цей самий період за аналогічне порушення, тому нарахування ще одних процентів за цей самий період за аналогічне порушення суперечить статті 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», яка обмежує нарахування такої пені подвійною обліковою ставкою. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 24.12.2013р. по справі № 3-37гс13. Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187). За п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України №01-06/767/2013 від 29.04.2013 року, за прострочення платежу за договором може бути стягнуто пеню, сума якої не може перевищувати встановлений законом граничний розмір, тобто пеню, обчислену на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Отже умовами договору передбачено, а судом здійснено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (постанова Верховного суду України від 24.12.2013р. по справі № 3-37гс13).

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.12.2016р. прийнято апеляційну скаргу ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» до провадження та призначено її до розгляду.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги з підстав обґрунтованості оскаржуваного рішення.

ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» свого представника в засідання суду апеляційної інстанції не направило.

Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення виходячи із наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10.02.2016р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОМЕНАНТ» (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО» (Покупець) був укладений договір №9 купівлі-продажу (надалі Договір №9), відповідно п.1.1 якого продавець зобовязався в порядку та на умовах, визначеним Договором, поставити Товар, а покупець прийняти Товар і оплатити його вартість.

Найменування Товару: Нафтопродукти. Документи (товарно-транспортна накладна, податкова накладна, видаткова накладна, сертифікат відповідності, паспорт якості) на Товар, які Продавець повинен передати Покупцю додаються до даного договору, і є невідємною частиною цього договору ( пункти 1.2, 1.3 Договору №9).

Згідно із пунктами 2.1, 2.2 Договору №9 одиниці виміру Товару: літри. Загальна кількість Товару: вказується в бухгалтерських накладних, товарно-транспортній накладній.

Відповідно до пунктів 5.1-5.4 Договору №9 оплата товару, що вказана в рахунку на постачання товару, має бути перерахована продавцю протягом 7-ми робочих днів з моменту надання рахунку. Вид розрахунків: безготівковий. Форма розрахунків: через розрахунковий рахунок. Покупець повинен повідомити Продавця про платіж на протязі одного дня з моменту здійснення платежу.

Згідно із пунктами 9.1-9.2 Договору №9 за порушення умов даного договору винна сторона відшкодовує спричинені збитки, у тому числі не отриманий прибуток і неустойку у порядку передбаченому чинним законодавством і цим договором. Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку платежу сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Окрім пені, покупець у разі прострочення розрахунків за цим договором більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 1 (один) процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочки платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ДОМЕНАНТ» виконало умови договору у повному обсязі - здійснило поставку товару на загальну суму 343792,30 грн., що підтверджується видатковими накладними: - №28 від 11.02.2016р. на суму 162030,80грн. (бензин А-95 НОМЕР_1, 13067л.);

- №40 від 24.02.2016р. на суму 149544грн. (бензин А-95 НОМЕР_1, 12060л.; бензин автомобільний А-95 Євро НОМЕР_2 160л.);

- №42 від 24.02.2016р. на суму 30233,50грн. (бензин А-92 Форсаж НОМЕР_3, 13067л.).

ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» частково сплатило кошти за отриманий бензин, у сумі 290930,80грн. що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких наявні у матеріалах справи (а.с.16-45).

Як вбачається з довідки бухгалтерії ТОВ «ДОМЕНАНТ» №109-/16 від 31.08.2016р., станом на 31.08.2016р. дебіторська заборгованість ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» по Договору №9 від 10.02.2016р. за поставлений товар згідно Видаткових накладних №28 від 11.02.2016р., №40 від 24.02.2016р. та №42 від 24.02.2016р. становить 52861,50грн.

Крім того, на виконання умов Договору №9 сплатило позивачу 20.09.2016р. 5000грн. та 10.10.2016р. 5000грн., отже заборгованість ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» перед ТОВ «ДОМЕНАНТ» станом на день ухвалення оскаржуваного рішення складала 42861,50грн., про що позивач і зазначив в заяві про уточнення позовних вимог (а.с.66).

Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ДОМЕНАНТ» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) зазначило про те, що крім основної заборгованості 42861,50грн. ним через неналежне виконання відповідачем своїх обовязків за Договором №9 нараховано відповідачу пеню у сумі 8689грн. та 48278грн. штраф 1%.

Згідно із ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч.2 ст.509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ч.ч.1,2 ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із п.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч.ч.1-2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору ТОВ «ДОМЕНАНТ» поставило ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» товар на загальну суму 343792,30 гривень, про що було складено та скріплено підписами обох сторін відповідні видаткові накладні за №28 від 11.02.2016р. на суму 162030,80грн., №40 від 24.02.2016р. на суму 149544грн., №42 від 24.02.2016р. 30233,50грн., що разом становить 343792,30грн.

ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» в свою чергу на виконання умов Договору №9 здійснило часткову оплату в сумі 296930,80грн., що підтверджується банківськими виписками наявними у матеріалах справи.

Отже заборгованість ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» перед ТОВ «ДОМЕНАНТ» складає 46861,50грн.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «ДОМЕНАНТ» до ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» в частині стягнення основної заборгованості за Договором №9 у сумі 46861,50грн є обґрунтованими та суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги в цій частині.

Щодо обґрунтованості стягнення пені колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У пункті 9.2. Договору №9 сторони визначили, що Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку платежу сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Окрім пені, покупець у разі прострочення розрахунків за цим договором більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 1 (один) процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочки платежу.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання.

Згідно із ст.ст.1, 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до розяснень, які містяться у пунктах 1.11-1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 віл 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» пеня та інші нарахування у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань визначаються позивачем у твердій сумі на час подання позову і включаються в ціну останнього, з якої сплачується судовий збір у встановленому законом розмірі. Розрахунок відповідної суми може бути викладений у позовній заяві або доданий до неї; в останньому випадку він підписується особою, яка його склала, або особою, яка підписала позовну заяву. З огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).

Звертаючись до суду з позовом, в додатки до позовної заяви ТОВ «ДОМЕНАНТ» надано розрахунок пені та штрафу до позовної заяви про стягнення боргу з ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО», відповідно до якого сума пені становить 8689грн.

Суд першої інстанції, перевіривши вищезазначений розрахунок в частині нарахування пені, визнав його правильним та таким, що відповідає умовам договору та чинному законодавству, з чим колегія суддів погоджується, оскільки ані обставина наявності боргу, ані прострочення оплати в порушення умов договору відповідачем не спростовані належними та допустимими доказами та фактично не заперечуються.

Разом з цим, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу в сумі 48278грн., допустивши неправильне застосування та порушення норм матеріального права.

Згідно із ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.1 ст.218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч.2 ст.217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Умовами Договору №9, а саме пунктом 9.2 сторони визначили, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за прострочку платежу сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ річних від простроченої суми за кожен день прострочки платежу. Окрім пені, покупець у разі прострочення розрахунків за цим договором більше ніж 30 (тридцять) календарних днів, додатково сплачує продавцю штраф у розмірі 1 (один) процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, встановлений умовами Договору №9 штраф, який нараховується за кожен день прострочення невиконаного зобовязання, за своєю правовою природою підпадає під визначення пені, яка вже нарахована за цей самий період за аналогічне правопорушення, що слушно наголошує у своїй скарзі ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО».

Відповідно ж до ст.3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно із ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

За таких обставин, за наявності факту нарахування відповідачу пені за несвоєчасне виконання умов Договору №9, нарахування та стягнення штрафу у розмірі один процент від простроченої суми розрахунку за кожен день прострочки платежу по суті призводить до подвійного стягнення пені за несвоєчасне виконання зобовязання за Договором, що суперечить приписам ст.61 Конституції України.

Відповідно до ч.1 ст.111-28 ГПК України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111 16 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Верховний суд України, у своїй постанові від 24.12.2013р. по справі №8/5025/1402/12/13-37гг13 зазначив, що вважаючи правильним стягнення з покупця суми процентів за користування чужими грошовими коштами (58225,91 грн.), нарахованих на підставі пункту 6.6 договору за кожен день прострочення невиконаного зобов'язання, Вищий господарський суд України не звернув уваги на те, що за своєю правовою природою ці проценти підпадають під визначення пені. Разом з тим судом уже стягнуто з відповідача 4658,00 грн. пені, нарахованої за цей самий період на підставі пункту 6.4 договору, яким сторони передбачили нарахування пені. Зазначене дає можливість дійти висновку про те, що умовами договору передбачено, а судом здійснено подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання покупцем, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. За таких обставин висновок Вищого господарського суду України про правомірність заявлених позивачем вимог у частині стягнення з відповідача 58225,91 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами є безпідставним.

Отже позиція Верховного суду України полягає в тому, що не може бути застосована відповідальність за невиконання грошового зобовязання шляхом подвійного нарахування сум (пені, 3% річних) за кожен день прострочення на одну й ту ж саму суму заборгованості, та ця правова позиція має бути врахована господарським судом, або суд може відступити від цієї правової позиції, навівши при цьому відповідні мотиви.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції скасовує рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. у справі №916/2622/15 в частині стягнення штрафу у сумі 48278грн. та стягнення 1657,97грн. судового збору; відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу, залишаючи при цьому рішення в іншій частині без змін.

Витрати по сплаті судового збору в суді першої інстанції (845,56грн.) покладаються на ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО» з їх відшкодуванням ТОВ «ДОМЕНАНТ» на підставі ст.ст.49,105 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог (задоволено 51 процент від суми, що була заявлена до стягнення).

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги (1823,77грн.)на підставі ч.2 ст.49 ГПК України покладаються на ТОВ «ДОМЕНАНТ» з їх відшкодуванням ТОВ «АРЕГВА ТЕХНО».

Керуючись ст.ст.49,99,101-105 ГПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 21.11.2016р. у справі №916/2622/16 скасувати в частині стягнення штрафу у сумі 48278грн. та стягнення 1657,97грн. судового збору.

У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

«Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЕНАНТ» 46861,50грн. заборгованості, 8689грн. пені, 845,56грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОМЕНАНТ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АРЕГВА ТЕХНО» 1823,77грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням необхідних реквізитів згідно із ЗУ «Про виконавче провадження».

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 17.01.2017р.

Головуючий суддя Мишкіна М.А.

Суддя Будішевська Л.О.

Суддя Таран С.В.