Рішення № 64126570, 11.01.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 року Справа № 915/1336/16

м. Миколаїв

За позовом: Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект",

(54018, м. Миколаїв, пр.-т. Жовтневий ,42-а).

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

(АДРЕСА_1).

про: стягнення заборгованості в сумі 143 338,95 грн.

Суддя С.М.Коваль

Представники:

Від позивача: Наріжна К.С., довіреність № 17/1-9421 від 04.11.2016 р..

Від відповідача: не присутній

СУТЬ СПОРУ : про стягнення 143 338,95 грн.

Позов поданий Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 143 338,95 грн., у тому числі:

- 89227 грн. 52 коп. - сума основного боргу (аванс);

- 18568 грн. 21 коп. - п'ятнадцять відсотків річних від суми коштів сплачених покупцем за загальний період з 17.06.2015 р. по 24.10.2016 року;

- 23544 грн. 15 коп. - пеня за загальний період з 17.07.2015 року по 11.04.2016 року;

- 6245 грн. 93 коп. - штрафу.

- 1437 грн. 42 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року;

- 93543 грн. 20 коп. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року.

Позовні вимоги обґрунтовуються неналежним виконанням зобов'язань по договору № 400 від 20.04.2016 року в частині поставлення товару за авансовим платежем.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справу розглянуто відповідно до статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріа-лами.

Згідно ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.01.2016 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Обставини справи.

20.04.2015 року між Державним підприємством "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 400 (далі-Договір).

Згідно п. 1.1. Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, передбачених даним Договором, поставити Покупцю запасні частини до обладнання (далі - Товар), зазначений в Специфікації № 1 (Специфікаціях), а Покупець зобов'язується прийняти й оплатити Товар в порядку та строки передбачені даним Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору загальна кількість Товару, що підлягає поставці, визначається Специфікацією № 1 та іншими Специфікаціями, які в подальшому, при виробничій необхідності, можуть бути оформлені та підписані Сторонами.

Так, Сторонами погоджені та підписані: Специфікації № 1 від 20.04.2015, Специфікація № 2 від 14.05.2015, Специфікація № 3 від 02.06.2015.

За Специфікацією № 1 від 20.04.2015 Відповідач, зобов'язався поставити Товар на суму 69681,54грн. (в т.ч. ПДВ 11613,59грн.).

Пунктом 5.2. Договору № 400 від 20.04.2015, передбачено, що передоплата за Специфікацією № 1 від 20.04.2015 здійснюється у розмірі 100% від суми Специфікації протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку Постачальника на оплату.

Передоплата на суму 69681,54 грн. за Специфікацією № 1 від 20.04.2015 Покупцем здійснена 17.06.2015 (платіжне доручення №630 від 17.06.2015).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що Товар поставляється протягом 30 календарних днів з моменту передоплати, згідно п.5.2. Договору.

Тобто, в період з 17.06.2015 по 16.07.2015 на виконання п.3.4. Договору у Відповідача виникло зобов'язання поставити Товар Покупцю.

Всупереч умовам Договору, в обумовлені строки Відповідач поставку Товару за Специфікацією № 1 від 20.04.2015 не здійснив, кошти сплачені Позивачем не повернув.

За Специфікацією № 2 від 14.05.2015 Відповідач зобов'язався поставити Товар на суму 66581,28 грн. (в т.ч. ПДВ 11096,88 грн.).

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково поставив Товар (специфікації № 2) на суму 1428,00грн. (в т.ч. ПДВ 238,00грн.), що підтверджується прибутковим ордером № 540078 від 22.07.2015.

Пунктом 5.2. Договору з урахуванням Додаткової угоди № 1 від 14.05.2015 передбачено, що оплата за Специфікацією № 2 від 14.05.2015 здійснюється наступним чином:

Передоплата у розмірі 30% від суми Специфікації здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку Постачальника на оплату. Остаточний розрахунок в розмірі 70 % від суми Специфікації здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів від дати поставки Товару на склад Покупця. Відповідно до п.3.4. Договору №400 від 20.04.2015 Товар поставляється протягом 30 календарних днів з моменту передоплати, згідно п.5.2. Договору.

Передоплата за Специфікацією №2 від 14.05.2015 на суму 19545,98 грн. Позивачем здійснена 14.07.2015 (платіжне доручення №5472 від 14.07.2015).

Втім, всупереч умовам Договору, в обумовлені строки Відповідач поставку Товару за Специфікацією № 2 від 14.05.2015 на суму 65153,28грн. не здійснив частково, кошти сплачені Позивачем не повернув.

За Специфікацією № 3 від 02.06.2015 Відповідач зобов'язався поставити Товар на суму 6 840,00грн. (в т.ч. ПДВ 1 140,00грн.).

Пунктом 5.2. в редакції Додаткової угоди №2 від 02.06.2015 передбачено, що оплата за Специфікацією №3 здійснюється наступним чином:

- Передоплата у розмірі 50% від суми Специфікації № 3 від 02.06.2015 здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів від дати отримання рахунку Постачальника на оплату;

- Остаточний розрахунок в розмірі 50 % від суми Специфікації № 3 від 02.06.2015 здійснюється Покупцем протягом 10 банківських днів від дати поставки Товару на склад Покупця.

Відповідно до п.3.4. Договору Товар поставляється протягом 30 календарних днів з моменту передоплати, згідно п.5.2. Договору.

На виконання умов договору та Специфікації № 3 від 02.06.2015 позивпчем здійсненна передоплата за на суму 3420,00 грн. (платіжне доручення № 5262 від 09.07.2015).

Всупереч умов Договору, Відповідач здійснив 09.09.2015 року часткову поставку Товару за Специфікацією № 3 від 02.06.2015.

Отже, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконав.

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність відповідно до умов договору та згідно з чинним законодавством України.

Згідно 7.3 Договору за порушення строків та/або обсягів поставки відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару, за кожен день прострочення поставки, а за прострочення поставки понад 30 календарних днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання відбувається протягом усього періоду порушення та припиняється моментом виконання такого зобов'язання у повному обсязі (п. 7.4 Договору).

Згідно п.7.5. Договору у випадку порушення відповідачем строків поставки Товару, за який позивачем внесена повна або часткова попередня оплата, відповідач за користування коштами зобов'язаний сплатити позивачу 15% річних від суми коштів, сплачених позивачем, за період від дня оплати і до дня фактичної поставки Товару або дня повернення коштів.

Позивачем відповідачу 08.09.2015 року, 22.12.2015 та 01.04.2016 року були направлені претензії за вих. № 17/1-8072, № 17/1-12014 та 17/1-2761 про відмову від Товару та повернення оплаченого за нього суму, а також сплатити штрафні санкції, нараховані за порушення зобов'язання за Спеціфікаціями, які залишено без відповіді та задоволення.

Станом на дату розгляду даної справи сума боргу (авансу) відповідачем повернута не була.

Позивач просить стягнути з відповідача 143 338,95 грн., у тому числі:

- 89227 грн. 52 коп. - сума основного боргу (аванс);

- 18568 грн. 21 коп. - п'ятнадцять відсотків річних від суми коштів сплачених покупцем за загальний період з 17.06.2015 р. по 24.10.2016 року;

- 23544 грн. 15 коп. - пеня за загальний період з 17.07.2015 року по 11.04.2016 року;

- 6245 грн. 93 коп. - штрафу.

- 1437 грн. 42 коп. - три відсотки річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року;

- 93543 грн. 20 коп. - сума, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за загальний період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року.

В обґрунтування позову позивач посилається на статті 549 - 550, 610 -612, 625, 642, 663, 664, 665, 693 Цивільного кодексу України, статті 193, 230, 265, 712 Господарського кодексу України.

Відповідач, як вже вище вказано, свого представника у судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -поста-чальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобо-в'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сто-ронами.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (поста-чальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановле-ний строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем доведено, що він свої зобовязання за договором поставки товарів від 20.04.2015 року № 400 виконав повністю, товар оплатив: перерахував відповідачеві грошові кошти в якості попередньої оплати, але відповідач оплачений товар не поставив. В подальшому претензією у відповідності до п. 6.8 Договору від поставки товару відмовився (а.с. 56).

Згідно ч.2 ст. 693 ЦК України, в разі, якщо покупець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене, вимога про стягнення попередньої оплати у сумі 89227 грн. 52 коп. (за специфікаціями № 1, 2) обґрунтована та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у від-сотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день простро-чення виконання.

Згідно 7.3 Договору за порушення строків та/або обсягів поставки відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого Товару, за кожен день прострочення поставки, а за прострочення поставки понад 30 календарних днів відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару.

Позивачем нарахована пеню в сумі 23544 грн. 15 коп. - за загальний період з 17.07.2015 року по 11.04.2016 року (за порушення строків поставки) та 7% штрафу в сумі 6245 грн. 93 коп. (за прострочення поставки понад 30 днів).

Отже, позовні вимоги щодо стягнення пені та 7% штрафу є обґрунтованими, а тому підлягає задоволенню.

Згідно п.7.5. Договору у випадку порушення відповідачем строків поставки Товару, за який позивачем внесена повна або часткова попередня оплата, відповідач за користування коштами зобов'язаний сплатити позивачу 15% річних від суми коштів, сплачених позивачем, за період від дня оплати і до дня фактичної поставки Товару або дня повернення коштів.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив строки поставки Товару за який позивачем внесена попередня оплата у сумі 89227 грн. 52 коп. (за специфікаціями № 1 № 2).

Отже, позовна вимога щодо стягнення п'ятнадцяти процентів річних за користування коштами у сумі 18568 грн. 21 коп. за період з 17.06.2015 р. по 24.10.2016 року є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

В частині позову щодо стягнення 1437 грн. 42 коп. - трьох відсотків річних від суми простроченого платежу за загальний період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року та 93543 грн. 20 коп. - суми, на яку збільшився борг в наслідок інфляційних процесів за період нарахування з 12.04.2016 року по 24.10.2016 року господарський суд відмовляє з наступного.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних від простроченої суми за весь час прострочення, якщо договором або законом не встановлений інший розмір процентів.

Отже вказаною статтею передбачена можливість стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

Натомість, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 ЦК України. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного суду України № 3-30гс13 від 15.10.2013, № 3-357гс15 від 01.07.2015 року.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44,49,82,84,85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування" "Зоря" - "Машпроект" (54018, м. Миколаїв, пр.-т. Жовтневий ,42-а, ідентифікаційний код 31821381) 89227 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті двадцять сім) грн. 52 коп. - сума авансу; 18568 (вісімнадцять тисяч п'ятсот шістдесят вісім) грн. 21 коп. - п'ятнадцять відсотків річних за користування коштами; 23544 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 15 коп. - пеня; 6245 (шість тисяч двісті сорок п'ять) грн. 93 коп. - штрафу, а також 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн.78 коп. судового збору.

3. В інші частині позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст складено та підписано 16.01.2017 року.

Суддя С.М.Коваль