Рішення № 64126535, 17.01.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.01.2017р. Справа№ 914/2772/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗС», м. Добропілля Донецької області

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця», м. Львів

про: стягнення 9116,54 грн. вартості нестачі вантажу

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Зусько І.С.

За участю представників сторін: не з’явились

Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 17.01.2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗС» до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» про стягнення 9116,54 грн. вартості нестачі вантажу.

Ухвалою суду від 03.11.2016 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 22.11.2016 року. Ухвалою суду від 22.11.2016 року розгляд справи відкладено на 13.12.2016 року. Ухвалою суду від 13.12.2016 року строк розгляду спору продовжено, розгляд справи відкладено на 17.01.2017 року.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відповідно до заяви (вх.№49156/16 від 07.12.2016 року) просив суд розглянути дану справу без участі його представника.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проти задоволення позову заперечив повністю з підстав, наведених у відзиві (вх.№47151/16 від 22.11.2016 р.) на позовну заяву та доповненні (вх.№48599/16 від 05.12.2016 р.) до відзиву на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що відповідно до ч.2 п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах для вантажів завантажених у вологому стані. У комерційному акті немає відомостей щодо опису обставин про не збережене перевезення, вказано, що в технічному відношенні вагон справний. Згідно ст. 111 Статуту залізниць України передбачені випадки звільнення від відповідальності Залізниці, зокрема, у випадку коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без них, коли таке перевезення дозволено Правилами перевезення вантажів. На думку відповідача, вказані обставини свідчать про відсутність причинного зв’язку між дією перевізника і втратою або ушкодженням вантажу, а отже, про відсутність вини. Крім того, відповідач наголосив, що жодних доказів на підтвердження сплати вартості вугілля, яке було прийнято залізницею до перевезення, та є предметом договору №13-15/75-У від 31.12.2013 р., позивачем суду не надано та матеріали справи таких доказів не містять, позивачем проведення компенсації в розмірі 9116,54 грн. належними доказами не доведено, а відтак, не доведено факту завдання відповідачем реальних збитків.

03.01.2017 р. на адресу суду надійшло клопотання вх.№62/17, відповідно до якого відповідач просив суд розгляд справи здійснювати без участі його представника.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

31.12.2013р. між ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (Виконавець) та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Замовник) укладено Договір №13-15/75-У, відповідно до п.1.1. якого Замовник зобов’язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги Виконавця, пов’язані із збагаченням вугілля та прийняти Концентрат. Виконавець зобов’язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля Концентрат Замовнику, в строки та на умовах обумовлених вказаним Договором та/або Специфікаціями.

28.12.2015р. між ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» та ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» укладено Додаткову угоду до Договору №13-15/75-У від 31.12.2015р., відповідно до якої продовжено строк дії договору до 31.12.2016р.

Відповідно до п.5 Специфікації від 29.04.2016р. до Договору, поставка концентрату здійснюється на умовах «DDR, місце призначення» залізнодорожна станція «Ладижин» Одеської залізної дороги та/або залізнодорожна станція «Бурштин» Львівської залізної дороги та/або залізнодорожна станція «Енергодар» Придніпровської залізної дороги та/або залізнодорожна станція Добротвір» Львівської залізної дороги в редакції «ІНКОТЕРМС-2010», з врахуванням умов договору та Специфікації.

ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило 04.05.2016р. по накладній №53951091 вугілля кам’яне марки Г 0-100 у вагон №56324262 в кількості 69000 кг та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Згідно накладної навантаження на рівні бортів, поверхня вантажу маркована однією борозною катка ущільнювача.

Відповідно до вищевказаної накладної залізниця прийняла у позивача на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов’язалась доставити його на станцію Добротвір Львівської залізниці ДТЕК Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго», яка є структурною одиницею ПАТ «ДТЕК Західенерго».

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 08.05.2016р. складений комерційний акт НА №001347/175, відповідно до якого при контрольному переважуванні вагону №56324262 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто – 84750 кг, тара – 22400 кг, нетто – 62350 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6650 кг. Навантаження вище бортів на 10 см, марковано за допомогою катка. Маються поглиблення вантажу: над 1-2 люками довжиною – 3,0 м, по ширині вагону, глибиною – 0,6м; над 5-7 люками довжиною – 4,0 м, по ширині вагону, глибиною – 0,6 м. В місцях поглиблень маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Течії вантажу немає. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні уміститися міг. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має.

У розділі «Є» вказаного акту зроблена відмітка станції призначення Добротвір Львівської залізниці, згідно з якою під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /3.

У відповідності до положень статті 133 Статуту залізниць України, відповідно до переуступного напису, зробленого на накладній №53951091 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ «ДТЕК Західенерго», право на пред’явлення позову передано ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».

В позовній заяві позивач вказує, що з врахуванням норми природної втрати під час перевезення, яка згідно п.27 Правил видачі вантажів для мінерального палива складає 1%, недостача вантажу становить (6650-690) 5960 кг або 5,96 т.

Відповідно до довідки відправника ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні №56324262 по накладній №53951091 становить 1529,62 грн. разом з ПДВ.

Вартість недостачі виявленої у вагоні №56324262, з урахуванням норми природної втрати, за розрахунками позивача, складає 9116,54 грн. із розрахунку: 5,96 т (нестача з врахуванням норми природної втрати 1%) х 1529,62 грн. (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Відповідач проти задоволення позову заперечив повністю, вказавши на недоведення позивачем факту завдання йому реальних збитків внаслідок нестачі вантажу та відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями перевізника та втратою або ушкодженням вантажу, а отже, відсутність його вини у факті нестачі вантажу.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов’язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов’язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Між сторонами у справі виникли договірні відносини на підставі Договору №13-15/75-У від 31.12.2013р.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства (ч. 2 ст. 307 ГК України).

Згідно ч. ч. 5, 6 ст. 306 ГК України, загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» відповідно до Технічних умов завантажило 04.05.2016р. по накладній №53951091 вугілля кам’яне марки Г 0-100 у вагон №56324262 в кількості 69000 кг та передало вказаний вантаж для перевезення Залізниці. Залізниця прийняла у позивача на станції Добропілля Донецької залізниці зазначене вугілля для перевезення і зобов’язалась доставити його на станцію Добротвір Львівської залізниці ДТЕК Добротвірська ТЕС ПАТ «ДТЕК Західенерго», яка є структурною одиницею ПАТ «ДТЕК Західенерго».

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 ЦК України).

Статтею 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт» залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Частиною 2 ст.23 Законом України «Про залізничний транспорт», а також статтею 113 Статуту залізниць України регламентуються аналогічні норми, відповідно до яких за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Згідно зі ст.110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

На станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці 08.05.2016р. складений комерційний акт НА №001347/175, відповідно до якого при контрольному переважуванні вагону №56324262 на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах виявилось брутто – 84750 кг, тара – 22400 кг, нетто – 62350 кг, що менше ваги вказаної в документі на 6650 кг. Навантаження вище бортів на 10 см, марковано за допомогою катка. Маються поглиблення вантажу: над 1-2 люками довжиною – 3,0 м, по ширині вагону, глибиною – 0,6м; над 5-7 люками довжиною – 4,0 м, по ширині вагону, глибиною – 0,6 м. В місцях поглиблень маркування відсутнє. В технічному відношенні вагон справний. Вагон без торцевих дверей, розвантажувальні люка з обох сторін закриті. Течії вантажу немає. При повторному зважуванні вагона вага підтвердилася. Вантаж якого бракує в вагоні уміститися міг. Зав. вантажним двором за штатним розкладом не має. У розділі «Є» вказаного акту зроблена відмітка станції призначення Добротвір Львівської залізниці, згідно з якою під час перевірки різниці проти цього акту не виявлено. До номеру акту доданий індекс /3.

Згідно ст.130 Статуту залізниць України право на пред'явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред'явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст. 133 Статуту залізниць України передача іншим організаціям або громадянам права на пред'явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені.

Передача права на пред'явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством.

Відповідно до переуступного напису, зробленого на накладній №53951091 за підписами генерального директора та головного бухгалтера ПАТ «ДТЕК Західенерго», право на пред’явлення позову передано ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ».

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення, встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст.24 Статуту залізниць України залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції відправлення вантаж був прийнятий до перевезення без зауважень, іншого відповідачем не доведено.

Крім того, залізницею не було зроблено будь-яких зауважень до стану вагонів та вантажу і на проміжних станціях.

Комерційний акт НА №001347/175 від 08.05.2016р. не містить відомостей про те, що вагон №56324262 має технічні несправності, які могли призвести до втрати вантажу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не доведено, що нестача вантажу виникла з незалежних від перевізника причин.

Втрата, нестача або пошкодження вантажу під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне виконання зобов’язань за договором перевезення та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності для залізниці.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що нестача вантажу виникла внаслідок незабезпечення залізницею вантажу на шляху слідування.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, зокрема у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до ст.114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

У графі 20 залізничної накладної №53951091 «Найменування вантажу» зазначено, що спірний вантаж (вугілля кам’яне, марки г-газовий, марка Г0-100) навантажено рівні борта з вологістю 7%.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, що здаються до перевезення у вологому стані, становить 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (п. 27 Правил видачі вантажів).

Перевіривши розрахунок вартості недостачі, здійснений позивачем, суд визнає його невірним, оскільки позивачем застосовано невірну величину недостачі спірного вантажу з урахуванням норми природної втрати вантажу.

Таким чином, при розрахунку суми збитків від втрати частини вантажу судом застосовано підп.3 п.27 Правил видачі вантажів, відповідно до якого норма природної втрати мінерального палива, до якого відноситься вугілля кам’яне, складає 2%, оскільки останнє було відвантажено у стані 7% вологості.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 04.08.2016 у справі №905/1021/16.

Відповідно до довідки ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ», підписаної генеральним директором та головним бухгалтером ПАТ «ДТЕК Західенерго», вартість 1 тони відвантаженого вугілля у вагоні №56324262 по накладній №53951091 становить 1274,68 грн., без врахування ПДВ, 1529,62 грн. з ПДВ.

Згідно Комерційного акту НА №001347/175/3 від 08.05.2016 р. вартість недостачі виявленої у вагоні №56324262, становить 6650 кг.

Відтак, враховуючи норму природної втрати 2% для мінерального палива під час перевезення, недостача вантажу за залізничною накладною №53951091 становить: 1,52962 грн. * (6650 кг - 69000 кг/100 * 2%) = 8061,10 грн.

Викладені відповідачем у відзиві заперечення не спростовують позовних вимог, оскільки відповідальність перевізника при перевезенні вантажу, в даному випадку залізниці, передбачена положеннями ст. 110 Статуту залізниць України, ч. 2 ст. 23 Законом України «Про залізничний транспорт», ст. 924 ЦК України, ст. 314 ГК України.

З огляду на викладене, з урахуванням змісту комерційного акту, суд дійшов висновку, що відповідач своїх зобов’язань за договором перевезення належним чином не виконав - не забезпечив збереження ввіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що позивач припустився помилки при здійсненні розрахунку вартості недостачі вантажу, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення на суму 8061,10 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень ст.49 ГПК України сплачений позивачем згідно платіжного доручення №2116645387 від 06.10.2016 р. судовий збір у розмірі 1378,00 грн. слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Львівська залізниця» (79000, м. Львів, вул. Гоголя, 1; код ЄДРПОУ 40081195) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (85003, Донецька область, м. Добропілля, вул. Київська, будинок 1; код ЄДРПОУ 00176472) 8061,10 грн. вартості недостачі вантажу та 1218,47 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1055,44 грн. вартості недостачі вантажу.

У відповідності до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.01.2017 р.

Суддя Кидисюк Р.А.