Постанова № 64124293, 12.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 р. Справа № 548/1747/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: Чалого І.С. , П'янової Я.В.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016р. по справі № 548/1747/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області

про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

07.11.2016 року ОСОБА_1 звернулася до Хорольського районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області щодо безпідставної відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з розміру 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 (у редакції чинній на час призначення пенсії - 21.12.2001 року), виплатити різницю за минулий час між отриманою пенсією та належною пенсією відповідно до законодавства на час розгляду справи в суді, з урахуванням фактично отриманих сум;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області судовий збір у розмірі 551, 20 грн. (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області щодо безпідставної відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01 листопада 2016 року, виходячи з розміру 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області від 08.09.2016 року № 18-508/вих16, на підставі ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789 (у редакції, чинній на час призначення їй пенсії - (21.12.2001 року) та виплатити різницю за минулий час між отриманою пенсією та належною пенсією відповідно до законодавства, на час розгляду справи в суді, з урахуванням фактично отриманих позивачем сум.

Стягнуто на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в Хорольському районі Полтавської області судовий збір у розмірі 551,20 гривень (п'ятсот п'ятдесят одну гривню 20 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1, позивач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року по справі №548/1747/16-а в частині часткового задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги, в тому числі зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок та виплати пенсії з 01 січня 2016 року. В іншій частині постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року по справі №548/1747/16-а залишити без змін. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області судовий збір у розмірі 606, 32 грн.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції в окремих частинах, чим порушено його права та інтереси.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання 12.01.2017 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 21 грудня 2001 року позивач набув право на пенсію за вислугою років, згідно статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", в розмірі 90% від заробітку.

У зв'язку з підвищенням працівникам прокуратури заробітної плати позивач 18.10.2016 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної їй пенсії на підставі виданої 08.09.2016 року прокуратурою Полтавської області довідки №18-508/вих.16.

Листом відповідача від 20.10.2016 року за вих. № 12/Б-03, позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії у зв'язку з тим, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VIII з 01.06.2015 року скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким, зокрема, призначалася пенсія відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв у порушення ст.19 Конституції України та наведених норм права, що встановлюють порядок обрахування пенсії працівнику прокуратури.

Колегія суддів частково погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Крім того виходячи з положень статті 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.02р. № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг отриманих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, в тому числі щодо розміру раніше призначеної пенсії.

Приймаючи до уваги, що позивачу з 21 грудня 2001 року призначено пенсію у розмірі 90 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати за відповідною посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, її розмір у відсотковому відношенні до чинної заробітної плати відповідної категорії осіб, що працюють в органах прокуратури, не може бути зменшено.

Колегія суддів зазначає, що на час призначення позивачу пенсії чинною була норма Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91р., а саме ст. 50-1 в редакції Закону України від 12.07.01р. № 2663-ІІІ, яка надавала право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Крім того, відповідно до норм Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.91р., чинними на момент призначення пенсії позивачеві, граничний розмір пенсії обмежено не було.

Отже, на час призначення позивачу пенсії, його пенсійне забезпечення включало наявність у нього права на отримання пенсії у розмірі 90% без обмеження граничного розміру пенсії та право на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.15р. № 213, що у разі неприйняття до 01.06.15р. закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.15р., скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Разом з тим, з 15.07.15р. набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.14р., яким врегульовано питання пенсійного забезпечення та перерахунку пенсій працівників прокуратури, а саме статтею 86.

Таким чином, норми щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури за Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.14р. не могли бути скасовані пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", оскільки норми Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.14р., щодо пенсійного забезпечення працівників органів прокуратури набрали чинності 15.07.15р., тобто після 01.06.15р.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не довів правомірності прийнятого ним рішення, щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку пенсії позивача.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивача.

Разом з тим, відмовляючи у частині позовних вимог суд першої інстанції посилався на ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої перерахунок призначеної пенсії у разі виникнення права на підвищення пенсії провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

У зв'язку з чим суд першої інстанції, враховуючи, що позивачем заяву до відповідача про перерахунок пенсії подано 18.10.2016 р., дійшов висновку, що датою початку перерахунку його пенсії слід вважати саме 01.11.2016 року.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що при розгляді даної справи слід застосовувати положення спеціальних норм, а саме Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, відповідно до ч. 18 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Отже, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

З наведених обставин колегія суддів вважає, що положення ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не підлягають застосуванню до заявлених позовних вимог, натомість застосуванню підлягає частина вісімнадцята статті 50-1, оскільки у справі, що розглядається, право позивача на перерахунок пенсії відповідач не визнав, що і стало підставою звернення до суду.

Право на підвищення пенсії позивач по справі набув з 21.12.2001р., звернувся до Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області з заявою про перерахунок пенсії 18.10.2016р., а отже, у зв'язку з обмеженням терміну виплати нормами спеціального закону, а також приймаючи до уваги вимоги адміністративного позову, виплата має бути здійснена більш як за 12 місяців до дня звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії, а саме з 01.01.16р.

Такого ж висновку дійшов Верховний суд України, який викладено у постанові від 01.03.16р. по справі № 161/20170/14-а.

Відповідно до ч.1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції не ґрунтується на правильному застосуванні норм права, а тому постанова Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року по справі №548/1747/16-а підлягає скасуванню в частині відмови у задоволені позову про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.01.2016р. по 31.10.2016р., з прийняттям в цій частині нової постанови про задоволення позову.

З приводу розподілу судових витрат, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Згідно ч. 6 ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією № N0EXE52591 від 30 листопада 2016р.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача вищевказаної суми витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року по справі №548/1747/16-а скасувати в частині відмови у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з розміру 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 (у редакції чинній на час призначення пенсії - 21.12.2001 року), виплатити різницю за минулий час між отриманою пенсією та належною пенсією відповідно до законодавства на час розгляду справи в суді, з урахуванням фактично отриманих сум.

Прийняти нову постанову, якою в цій частині адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у Хорольському районі Полтавської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1, починаючи з 01 січня 2016 року, виходячи з розміру 90 (дев'яносто) відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати згідно довідки прокуратури Полтавської області на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789 (у редакції чинній на час призначення пенсії - 21.12.2001 року), виплатити різницю за минулий час між отриманою пенсією та належною пенсією відповідно до законодавства на час розгляду справи в суді, з урахуванням фактично отриманих сум.

В іншій частині постанову Хорольського районного суду Полтавської області від 21.11.2016 року по справі №548/1747/16-а - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду в Хорольському районі Полтавської області (37800, Полтавська обл., м. Хорол, вул. 1 Травня, 4, код ЄДРПОУ 22529646) на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Чалий І.С. Пянова Я.В. Повний текст постанови виготовлений 17.01.2017 р.