Ухвала суду № 64124264, 12.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 р. № 876/8732/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Гуляка В.В., Макарика В.Я.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся в суд з позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад", якою просив стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 123 517, 66 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідачем неналежно сплачувались фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з 01.12.2014 по 01.03.2015, в зв'язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 55218, 16 грн, за списом №2 за період з 01.12.2014 по 01.03.2015, в зв'язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 45185,76 грн, та наукових пенсій за період з 01.12.2014 по 01.03.2015, в зв'язку з чим виникла заборгованість до бюджету Пенсійного фонду в сумі 3113,74 грн. Добровільно в строки, встановлені законодавством, борг відповідачем не сплачено, а тому територіальний орган скористався правом звернутися до адміністративного суду для стягнення заборгованості.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську 123 517 (сто двадцять три тисячі пятсот сімнадцять) гривень 66 копійок невідшкодованих витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.12.2014 по 01.03.2015.

Постанова мотивована тим, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових роботах, під час роботи в ПАТ «Івано-Франківський завод «Промприлад». Заборгованість відповідача перед Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та пенсій науковим працівникам підтверджується дослідженими в судовому засіданні розрахунками сум заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій за період з 01.12.2014 по 01.03.2015. Оскільки у встановлений строк відповідач не сплатив позивачу зазначені в розрахунках суми, за ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" утворилася заборгованість у розмірі 123 517, 66 грн, яка підлягає до відшкодування.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що долучені Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську розрахунки не підтверджують факт призначення працівникам підприємства пенсій на пільгових умовах за списками №1 та №2 та понесення позивачем витрат з виплати та доставки пільгових пенсій. Крім того вказує, що нарахування заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку наукових пенсій є безпідставним, оскільки положення ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", на думку відповідача, поширюються виключно на державні підприємства. Зазначає, що товариство не є державним підприємством і не був таким у період нарахування спірної суми.

В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.

Виключно Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV визначаються принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно ст. 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад" відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 2 Перехідних положень цього Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до п. п. "б"-"з" цієї статті.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України" від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування Законом України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яким передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. пп. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Правові відносини щодо призначення пенсій науковим працівникам врегульовані Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 13.12.1991 № 1977-ХІІ (далі - Закон № 1977-ХІІ), що діяв на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 24 Закону № 1977-ХІІ держава для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, виплачує пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Статтею 81 цього Закону передбачено, що призначення пенсій, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду.

При цьому відповідно до абзацу 2 п. 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується відповідно до умов, передбачених Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність.

Так, відповідно до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, затверджено "Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", розроблену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією (в редакції, яка діяла на час нарахування спірних виплат), зокрема, встановлено обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.7 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обов'язок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає лише після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Так, судом першої інстанції достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що працівники набули трудового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, під час роботи у ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад".

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську у встановленому законом порядку та у визначені строки направляло ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам підприємства за період з 01.12.2014 по 01.03.2015. Факт надсилання позивачем зазначених розрахунків та факт їх отримання відповідачем підтверджується наданими позивачем копіями даних розрахунків та копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.

Згідно досліджених в якості письмових доказів по справі розрахунків, складених управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та пенсій науковим працівникам, які підлягають до стягнення з Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" за період з 01.12.2014 року по 01.03.2015 року, становить 123 517, 66 грн.

У зв'язку з несплатою ПАТ "Івано-Франківський завод "Промприлад" зазначених коштів у відповідача за вказаний вище період утворилась заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах: за списком №1 - 55 218, 16 грн, за списком №2 - 65 185, 76 грн та наукових пенсій - 3 113, 74 грн.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 123 517, 66 грн підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом. В свою чергу будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав та заперечив факт існування у нього обов'язку відшкодовувати зазначені витрати з огляду на те, що відповідач не є державним підприємством і не був таким у період нарахування спірної суми.

Водночас слід зазначити, що відповідно до пункту 5 Порядку перетворення в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 7 грудня 1992 року № 686, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви державного підприємства приймаються товариством. Товариство є правонаступником прав і обов'язків підприємства, що приватизується.

Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що у випадках, коли відбувається перетворення в процесі приватизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, до правонаступника переходять права і обов'язки державного підприємства, що приватизується, у тому числі й обов'язок зі сплати різниці між сумами пенсій, призначених на пільгових умовах (за списками № 1, №2) та відповідно до Закону № 1977-ХІІ, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів.

Разом з тим колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача щодо відсутності доказів призначення працівникам підприємства пенсій на пільгових умовах за списками №1 та №2, оскільки факт призначення та виплати пенсій за віком на пільгових умовах особам, які набули стаж під час роботи на підприємстві, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківський завод "Промприлад", підтверджується, зокрема, наданими позивачем розрахунками, які є належними та достатніми доказами для підтвердження цих обставин.

Таким чином, при вирішенні даного спору слід керуватися п.2 ч.9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Враховуючи наведене, а також те, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, а також різниці між сумами пенсій наукових працівників у загальній сумі 123517,66 грн відповідачем на час розгляду справи не сплачена, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківський завод "Промприлад" залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2016 року у справі № 809/2151/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя І. В. Глушко

Судді В.В. Гуляк

В.Я. Макарик

Ухвала складена в повному обсязі 17.01.2017.