Ухвала суду № 64124234, 12.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 року Справа № 876/9067/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Бруновської Н.В., Шавеля Р.М.,

за участі секретаря судового засідання Керод Х.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Щербатюка О.Д.,

від відповідача - Ковальової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра» до Головного Управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Терра» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного Управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 24 травня 2016 року № 0001301401, № 0001311401 та № 0001321403. Згодом збільшив заявлені позовні вимоги, просив також визнати протиправними та скасувати повністю податкові повідомлення-рішення від 26 травня 2016 року № 0001141912 та № 0001131912.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області №0001301401 від 24 травня 2016 року, №0001311401 від 24 травня 2016 року, №0001131912 від 26 травня 2016 року, №0001141912 від 26 травня 2016 року визнано протиправними та скасовано. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що судом при винесенні постанови неповністю з'ясовані обставини справи та не надано належної оцінки представленим податковим органом доказам, які мають суттєве значення для вирішення справи, просить таке рішення скасувати в частині задоволення позову та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача на підтримання вимог апеляційної скарги та представника позивача на її заперечення, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

В силу дії норми ч. 1 ст. 195 КАС України адміністративний суд апеляційної інстанції не переглядає рішення суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення - рішення від 24.05.2016 №0001321403 винесеного ГУ ДФС у Тернопільській області.

Як вбачається з матеріалів справи, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Терра» зареєстроване 20.09.2000 р. Підволочиською районною державною адміністрацією, Тернопільської області та 25.09.2000 р. взято на податковий облік в органах державної податкової служби.

На підставі наказу ГУ ДФС у Тернопільській області №339 від 13.04.2016 р. та направлення №706 від 22.04.2016 р. виданого ОСОБА_3, направлення №707 від 22.04.2016 р. виданого ОСОБА_4, направлення №708 від 22.04.2016 р. виданого ОСОБА_5, направлення №709 від 22.04.2016 р. виданого ОСОБА_6, направлення №710 від 22.04.2016 р. виданого ОСОБА_7, направлення №787 від 04.05.2016 р. виданого ОСОБА_8 ГУ ДФС у Тернопільській області проведено документальну планову виїзну перевірку СГ TOB «Терра»,

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки від 18.05.2016 №212/14-01/30915955 «Про результати документальної планової виїзної перевірки СГ TOB «Терра» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2015 р.», згідно якого встановлено порушення позивачем

- п.44.1 ст.44, п. 198.5 ст.198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого встановлено заниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню, залишається у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства всього в сумі 41050 грн. В результаті чого ГУ ДФС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0001311401. яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10262,5 грн.;

- п.4 Постанови КМУ від 12.01.2011 №11 «Про затвердження порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках» та п.209.2 ст.209 ПКУ, а саме, перераховано кошти зі спеціального рахунку ПДВ не за цільовим призначенням всього в сумі 135000 грн. В результаті чого ГУ ДФС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0001301401, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 135000 грн.;

- пп.2.11, 3.1, 7.41 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 №637, підприємство провело готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа) встановленої форми та змісту (згідно «Положення про форму та зміст розрахункових документів», затвердженого наказом ДПА України від 01.12.2000 №614) в бухгалтерію підприємства на загальну суму 1537 грн. В результаті чого ГУ ДФС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення від 24.05.2016 №0001321403, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1537 грн.;

- пп.266.7.5 п.266.7 ст.266 ПКУ - неподання до контролюючого органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст.46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально та не нарахування самостійно платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік (загальна площа об'єктів оподаткування 141,5 кв.м. * 12,18 грн. = 1723,47 грн.). В результаті чого ГУ ДФС у Тернопільській області винесене податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 №0001131912 на суму штрафних санкцій 170 грн. та №0001141912 на суму штрафних санкцій 430,87 грн.

Зокрема, податковим органом під час перевірки встановлено, що СГ TOB «Терра» здійснило списання аміачної селітри 30.11.2013 р. на суму 45 833,33 грн. без ПДВ. Дана селітра аміачна придбана у ТОВ «АТК» (код ЄДРПОУ 32826820) згідно видаткової накладної №150 від 31.05.2013 р. Сума ПДВ 9 167 грн. включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (спеціальної) за травень 2013 року.

СГ TOB «Терра» здійснило списання «Префект ЕС» 30.09.2015 р. на суму 156 916 грн. без ПДВ. Даний товар придбано у TOB "Трейд-Агрохім" (код ЄДРПОУ 31276010) згідно видаткової накладної №954 від 06.08.2015 р. Сума ПДВ 31 383 грн. включена до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ (спеціальної) за серпень 2015 року. В бухгалтерському обліку операція зі списання відображена проводкою Д-т 23 «Виробництво» К-т 201 «Сировина і матеріали».

Помилковим є твердження відповідача, що позивачем до перевірки не надано актів «про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин» (форма N ВЗСГ-3), затверджених Наказом Мінагрополітики України від 21 грудня 2007 року №929, а також жодних інших первинних документів, які б містили всі обов'язкові реквізити первинного документа, зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, оскільки чинним законодавством не передбачено форми та змісту актів про використання (списання) добрив та засобів захисту рослин, а відтак надані позивачем перевіряючим та суду акти на списання, які відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є достатнім доказом того, що вказана операція відбулась.

Відповідно до вимог п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з п.2 ст.9 цього Закону обов'язковими реквізитами первинного документа є: назва документа (форми); дата й місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст й обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 і зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі Положення №88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи та розпорядження адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 ПКУ, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податків.

З огляду на викладене не заслуговує на увагу посилання відповідача на те, що СГ TOB «Терра» в порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.5 ст.198 ПКУ, пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення №88, п.1, п.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» занизило податкові зобов'язання по податковій декларації з ПДВ (спеціальній) в результаті не застосування умовного продажу по операціях зі списання міндобрив та засобів захисту рослин, використання в господарській діяльності яких не підтверджено первинними документами всього в сумі 41050 грн., в тому числі за листопад 2013 року - 9667 грн., вересень 2015 року - 31383 грн.

З огляду на викладене прийняте ГУ ДФС у Тернопільській області податкове повідомлення - рішення від 24.05.2016 №0001311401, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 10262,5 грн. (25%) з посиланням на пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 ПК України є протиправне та таке, що підлягає скасуванню.

Що стосується податкового повідомлення - рішення від 24.05.2016 року №0001301401, то податковий орган помилково прийшов до аналогічного висновку при його винесенні, а відтак воно є протиправне та таке, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

СГ TOB «Терра» здійснило перерахування коштів зі спеціального рахунку в загальній сумі 135000 грн. на адресу постачальників за товари, які не є виробничими факторами чи виробничими цілями, оскільки наданими до перевірки документами не підтверджено їх використання в господарській діяльності, а саме: за аміачну селітру ТОВ «АТК» - 55000 грн., за товар згідно з договором від 02.07.15 ФОП ОСОБА_9 - 80000 грн. (без ПДВ).

Придбана у ТОВ «АТК» (код ЄДРПОУ 32826820) аміачна селітра згідно видаткової накладної №150 від 31.05.2013 року списана 30.11.2013. В бухгалтерському обліку дана операція відображена проводкою Д-т 23 «Виробництво» К-т 201 «Сировина і матеріали».

Придбаний у ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_6) товар, а саме засоби захисту рослин та міндобрива списаний 30.09.2015, 31.10.2015, 30.11.2015. В бухгалтерському обліку дана операція відображена проводкою Д-т 23 «Виробництво» К-т 201 «Сировина і матеріали».

Безпідставним є посилання апелянта на те, що до перевірки не надано актів «про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин» (форма N ВЗСГ-3), затверджених Наказом Мінагрополітики України від 21 грудня 2007 року №929, а також жодних інших первинних документів, які б містили зміст й обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Відповідно до п.209.2 ст.209 ПК України згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Помилковим є висновок податкового органу про те, що СГ TOB «Терра» використано кошти не за цільовим призначенням всього в сумі 135 000 грн.

На підставі акту перевірки від 18.05.2016 №212/14-01/30915955 ГУ ДФС у Тернопільській області неправомірно прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.05.2016 №0001301401, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 135000 грн. з посиланням на пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.2 ст.123 ПКУ.

Списання товарно-матеріальних цінностей проводилось згідно з актами на списання, складених з дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які надавались під час проведення перевірки ревізорам.

Зазначене відповідає фактичним обставинам справи, оскільки встановлені порушення не ґрунтуються на даних первинного обліку платника податків, крім цього не відповідають дійсності відомості в акті перевірки про те, що жодних первинних документів, які б містили зміст, обсяг, одиницю виміру господарської операції до перевірки не надано.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення - рішення від 24.05.2016 року №0001301401 ГУ ДФС у Тернопільській області є протиправне та таке, що підлягає скасуванню.

Що стосується прийнятих ГУ ДФС у Тернопільській області податкових повідомлень - рішень від 26.05.2016 №0001131912 та №0001141912, то судом також встановлено, що вони є протиправними, а тому підлягають до скасування, виходячи із наступних підстав.

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким було введено новий податок - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. А у «Прикінцевих положеннях» цього Закону міститься пряма норма щодо введення цього Закону у дію з 01 січня 2015 року, що зазвичай у Законах не робиться (як правило, Закони України набувають чинності після закінчення 10-денного строку з дня офіційного опублікування).

Ставки податку для об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПКУ).

Пунктом 33 підрозд.10 розд. XX Перехідних положень ПК України передбачено, що на 2015 рік ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, визначені цим підпунктом, не можуть перевищувати 1 % мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за 1 кв.м. для об'єктів нежитлової нерухомості.

При цьому, п.4 розд. II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами є офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п.12.5 ст.12 ПК України).

Згідно з ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Тобто, нові ставки та пільги, встановлені на 2015 рік рішеннями місцевих рад в межах наданих їм повноважень, застосовуються при обчисленні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з моменту їх оприлюднення.

Податкове законодавство України ґрунтується на принципах, визначених в ст. 4 ПК України, зокрема на принципі стабільності. Відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Відповідно до п. 12.3 ст. 12 ПК України сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Таким чином, безпосереднє встановлення місцевих податків, а відтак і транспортного податку, віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах повноважень.

Оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено податок на нерухоме майно, набрав чинності 01.01.2015 року, то сільська рада, як встановлювач місцевого податку відповідно до пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 та пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України може встановити такий податок не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 календарного року.

При цьому пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України передбачено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Оскільки Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» набрав чинності 01.01.2015 року, тобто пізніше як за шість місяців до початку бюджетного періоду 2015 календарного року, нарахування Тернопільською ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області податку на нерухоме майно не встановленого рішенням сільської ради на підставі норм ПК України можливе не раніше наступного бюджетного періоду, тобто з 2016 календарного року. Такий висновок відповідає принципу стабільності, встановленому пп. 4.1.9 п. 4.1 ст. 4 ПК України.

Виходячи з наведених вище норм податкового законодавства, податок нерухоме майно не може бути визнаний обов'язковим до сплати в 2015 році, оскільки місцеві ради не брали і не могли прийняти та офіційно оприлюднити до 15 липня минулого 2014 рішення про встановлення таких податків і зборів.

Безпідставним є посилання апелянта на те, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Тобто, на обов'язок щодо оприлюднення рішення у частині встановлення місцевими радами податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік існував законодавчий мораторій.

Рішенням Качанівської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області від 29.01.2015 року №326 встановлено такі ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 рік : для об'єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року, за 1 кв. метр бази оподаткування (у 2015 році 1218*1%= 12,18 грн); для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності юридичних осіб у розмірі 1% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року за 1 кв. метр бази оподаткування. (у 2015 році 1218 *1%=12,18 грн).

Згідно інформації про державну реєстрацію речових прав у власності СГ ТОВ «Терра» є об'єкти нежитлової нерухомості, які підлягають оподаткуванню: баня загальною площею 89,4 кв. м; колодязь (насосна) загальною площею 3,8 кв. м; майстерня по трудових процесах (кузня) загальною площею 17,4 кв. м; котельня загальною площею 23,4 кв. м; погріб загальною площею 7.5 кв. м.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

З огляду на викладене, застосування відповідачем положень Закону з метою оподаткування податком за нерухоме майно, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Таким чином, контролюючим органом неправомірно при перевірці СГ ТОВ «Терра» нараховано 1723,47 грн. податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (загальна площа об'єктів оподаткування 141,5 кв.м * 12,18грн. = 1723,47 грн.).

Розділом ж) пп.266.2.2. п.266.2 ст.266 ПК України визначено, що не є об'єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності.

Оскільки вищезазначені об'єкти нежитлової нерухомості використовуються СГ ТОВ «Терра» у сільськогосподарській діяльності, тому вони не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 N507 (далі - ДК 018-2000), будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» клас 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства».

Цей клас включає підкласи: 1271.1 «Будівлі для тваринництва» (зокрема, товарні та племінні ферми великої рогатої худоби, свиноферми та свинофабрики, вівцеферми, кролівничі та звірівницькі ферми, кінні заводи, собачі розплідники); 1271.2 «Будівлі для птахівництва» (зокрема, птахофабрики, та птахоферми, на підприємства по виробництву яєць та м'яса птиці, а також по вирощуванню гібридної птиці для товарних господарств і інкубаторно-птахівничі станції для виробництва добового молодняка птиці та інші); 1271.3 «Будівлі для зберігання зерна» (зокрема, зерносховища); 1271.4 «Будівлі силосні та сінажні» (зокрема, силоси); 1271.5 «Будівлі для садівництва, виноградарства та виноробства» (зокрема, підвали, винокурні, винні ємкості); 1271.6 «Будівлі тепличного господарства» (зокрема, теплиці, сільськогосподарські, парники, оранжереї, заводи кормових антибіотиків); 1271.7 «Будівлі рибного господарства» (зокрема, підприємства по переробці риби); 1271.8 «Будівлі підприємств лісівництва та звірівництва» (зокрема, підприємства по переробці відходів тваринництва); 1271.9 «Будівлі сільськогосподарського призначення інші» (зокрема, підприємства виробничо-технічного обслуговування, які включають: бази зберігання мінеральних добрив та пестицидів, сільськогосподарської техніки та запасних частин, підприємства по ремонту сільськогосподарських машин та транспорту, станції біологічного захисту рослин).

Помилковим є висновок податкового органу про те, що у власності СГ TOB «Терра» є об'єкти нежитлової нерухомості, які підлягають оподаткуванню, не підпадають під визначення класу 1271 «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» та є об'єктами, які підлягають оподаткуванню податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

При цьому неправомірним є висновок відповідача про те, що СГ TOB «Терра» не подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на 2015 рік та занижено податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2015 рік на суму 1 723,47 гривні.

На підставі акту перевірки від 18.05.2016 №212/14-01/30915955 ГУ ДФС у Тернопільській області безпідставно прийнято податкові повідомлення - рішення від 26.05.2016 №0001131912 про застосування штрафної санкції за неподання декларації в розмірі 170 грн. та №0001141912 про збільшення грошового зобов'язання з податку на нерухоме майно в сумі 2154,34 грн., в т.ч. основного платежу в розмірі 1723,47 грн. та штрафної санкції 430,87 грн. (25%).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Тернопільській області №0001301401 від 24 травня 2016 року, №0001311401 від 24 травня 2016 року, №0001131912 від 26 травня 2016 року, №0001141912 від 26 травня 2016 року слід визнати протиправними та скасувати, частково задовольнивши позовні вимоги сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Терра».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного Управління Державної фіскальної служби України в Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2016 року у справі № 819/921/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя Н.В. Бруновська

суддя Р.М. Шавель

повний текст ухвали виготовлений 17.01.2017