Ухвала суду № 64124232, 17.01.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

17 січня 2017 р.Справа № 820/10778/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Донець Л.О. , Бенедик А.П.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року по справі № 820/10778/15

за адміністративним позовом Державного підприємства завод «Електроважмаш»

до Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС

про стягнення пені,-

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року задоволено позов Державного підприємства завод «Електроважмаш» до Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС (далі по тексту СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС) про стягнення пені.

15.12.2016 року на зазначену постанову суду СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС подано апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку апелянтом зазначено про своєчасне подання апеляційної скарги 28.12.2015 року. Викладено обставини щодо повернення поданої апеляційної скарги у зв'язку з несплатою судового збору. Відзначено, що СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС є державною установою та її фінансування здійснюється з Державного бюджету України. На час первинного подання апеляційної скарги СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС не могла здійснити оплату судового збору, у зв'язку з відсутністю коштів, призначених на цю мету, однак при отриманні коштів контролюючим органом виконані всі вимоги передбачені Законом України «Про судовий збір». З посиланням на положення ст. 129 Конституції України, пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1ст. 19-1 Податкового кодексу України, зазначає, що залишення апеляційної скарги без розгляду з підстав ненадання доказів сплати судового збору є прямим порушенням конституційного права на апеляційне оскарження рішень судів, оскільки, причини несплати судового збору є такими, що не залежать від СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС. Неможливість подальшого оскарження судових рішень призведе до неякісного виконання покладених на контролюючі органи функцій, що у свою чергу призведе до безпідставних витрат з дохідної частини бюджету. В обґрунтування своєї позиції посилається на практику Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод згідно якої жодна особа не може бути позбавлена права на справедливий суд, зокрема внаслідок майнового стану.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

З матеріалів справи вбачається, що копію постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року отримано заявником 28.12.2015 року (а.с. 72).

28.12.2015 року, тобто в межах строку апеляційного оскарження, встановленого ч. 2 ст. 186 КАС України, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС на вказану постанову подано апеляційну скаргу (а.с. 74).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2016 року, у зв'язку з невідповідністю поданої апеляційної скарги ч. 6 ст. 187 КАС України, апеляційна скарга СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС залишена без руху. Скаржнику надано строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до Харківського апеляційного адміністративного суду оригіналу документу про сплату судового збору (а.с. 76).

На виконання вимог ухвали від 18.01.2016 року СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС до суду подано клопотання про звільнення від сплати судового збору (а.с. 78).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року в задоволенні клопотання СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС про звільнення від сплати судового відмовлено. Вирішено повторно направити ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2016 року з встановленням нового строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року апеляційну скаргу СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС повернуто (а.с. 89).

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За приписами ч. 6 ст. 108 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів не заперечує права відповідача повторно звернутись до суду з апеляційною скаргою, однак з дотриманням вимог ст. 186-187 КАС України.

Повторно з апеляційною скаргою відповідач звернувся лише 15.12.2016 року, тобто через дев'ять місяців після повернення апеляційної скарги.

Подаючи апеляційну скаргу повторно, відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження, мотивуючи свою заяву фактично тим, що на час первинного звернення до апеляційного суду він не мав можливості сплати судовий збір через відсутністю коштів призначених для сплати судового збору.

На думку колегії суддів, наведені скаржником у заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстави не можуть бути визнані поважними, з огляду на таке.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Частина 1 ст. 185 КАС України надає право сторонам та іншим, зазначеним у ній суб'єктам, оскаржити в апеляційному порядку судові рішення суду першої інстанції.

Частиною 2 ст. 186 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленим судовим рішенням суду першої інстанції, можуть скористатися правом його оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.

Частина друга статті 49 КАС України покладає на осіб, які беруть участь у справі, обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 КАС України процесуальний строк може бути поновлений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі у разі його пропущення з поважних причин.

Отже, особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

В контексті наведеної норми поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», на момент первинного подання апеляційної скарги суб'єкти владних повноважень зобов'язані сплачувати судовий збір.

Зі змісту заяви відповідача не вбачається, що наведені підстави є достатніми для її задоволення. Невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Як зазначено вище, СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС всупереч вимогам ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснило сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі при зверненні до суду з апеляційною скаргою вперше.

При цьому, контролюючий орган не надав доказів відсутності на його рахунках коштів та вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України з моменту звернення до суду з апеляційною скаргою вперше.

Вищевикладене свідчить лише про відсутність у відповідача наміру своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження.

Крім того, після отримання ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року про повернення апеляційної скарги, апелянт мав можливість одразу подати апеляційну скаргу разом із клопотанням про відстрочення/розстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Вказаним правом відповідач не скористався, що свідчить про невжиття СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС всіх можливих заходів для своєчасного подання апеляційної скарги з дотриманням строку, передбаченого ч. 2 ст. 186 КАС України.

При обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження судового рішення скаржником не підтверджено об'єктивно непереборних та незалежних від волі контролюючого органу обставин, які б завадили відповідачеві, як суб'єкту владних повноважень, подати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року до 15.12.2016 року.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що згідно платіжного доручення № 710, доданого скаржником до клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, вбачається, що фактична сплата судового збору була здійснена 18.10.2016 року, а апеляційна скарга подана лише 15.12.2016 року.

Пояснень щодо поважності обставин, які перешкоджали СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС подати апеляційну скаргу невідкладно після оплати судового збору заявником не надано.

Таким чином, враховуючи викладене, наведені у заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави пропуску такого строку не є поважними.

Колегія суддів зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені відповідачем причини значного пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

У даному випадку не вбачається обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання належним чином оформленої апеляційної скарги протягом установленого законодавством терміну чи подати клопотання про поновлення такого строку із зазначенням поважних причин, підтверджених доказами, для поновлення строку.

Колегія суддів вважає, що посилання заявника в обґрунтування свого клопотання на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі», згідно з яким сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, у даному випадку не є доречним. Так, принцип доступності до правосуддя передбачає реальну можливість оскаржити дію, що порушує право. Разом з тим, право позивача на звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів, які, на думку позивача, порушуються відповідачем по справі, забезпечено. За поданим ним позовом відкрито провадження, справу розглянуто судом першої інстанції. Апеляційна скарга подана не позивачем, який звернувся до суду за захистом своїх прав, а суб'єктом владних повноважень, який є відповідачем по справі, дії якого оскаржуються, тому посилання апелянта на забезпечення доступу до правосуддя не є підставою для поновлення пропущено строку апеляційного оскарження.

З огляду на зазначене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви СДПІ ОВП у м. Харкові МГУ ДФС та поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 41 ч. 1, 100-102, 167, 186 ч. 2, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального Головного управління ДФС про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2015 року по справі № 820/10778/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис)Донець Л.О. Бенедик А.П.