Ухвала суду № 64124046, 17.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6610/16 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

17 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М., Пилипенко О.Є.

При секретарі судового засідання: Кравченко Л.А.

За участі:

представника позивача: ОСОБА_2;

представника відповідача-1: ОСОБА_3;

третьої особи-2: ОСОБА_4;

представника третьої особи-2: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.16р. у справі №826/6610/16 за позовом ОСОБА_7 до Головного управління Державної міграційної служби в м. Києві, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

у с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом про визнання протиправною реєстрацію малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання відповідача-1 вчинити дії щодо скасування проведеної 17 березня 2015 року реєстрації місця проживання.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.16р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби в місті Києві щодо реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язано Святошинську районну в місті Києві державну адміністрацію вчинити дії щодо скасування проведеної 17.03.15р. реєстрації місця проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з вказаною постановою, третя особа-2 в своїх інтересах та в інтересах своєї малолітньої доньки подала апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дій - закрити, в іншій частині позовних вимог - відмовити.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи та не враховано, що реєстрація її неповнолітньої доньки у квартирі вчинена за заявою наймача - батька дитини ОСОБА_9 , у відповідності до вимог закону.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін у справі, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу третьої особи-2, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що реєстрація місця проживання малолітньої ОСОБА_6, що мала місце 17.03.2015 року за адресою: АДРЕСА_1 відбулась з порушенням вимог законодавства та під час заборони на вчинення таких дій, визначеної ухвалою суду про вжиття заходів забезпечення позову від 13.03.2015 року; як наслідок, належним захистом порушеного права позивача є зобов'язання суб'єкта владних повноважень вжити заходів щодо відновлення порушеного права шляхом скасування незаконно проведеної реєстрації місця проживання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу на праві спільної часткової власності належить ? частина квартири за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло №5032 від 15.12.97р. (а/с 9).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки від 23.09.15р. №1211, виданої філією №801-804 КП «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва», у вказаній вище квартирі проживають та зареєстровані 2 (дві) особи: ОСОБА_7, яка є власником ? квартири з 10 лютого 1984 року та ОСОБА_6, племінниця, з 17 березня 2015 року (без пред'явлення свідоцтва про народження).

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.15р. у справі №759/3689/15-ц встановлено, що у вищевказаній квартирі 06.04.04р. за письмовою згодою позивача до квартири був прописаний її брат - ОСОБА_9, при наданні дозволу на реєстрацію ОСОБА_9 та вселення була укладено усна домовленість про те, що він буде безоплатно проживати та користуватися квартирою тимчасово, та в разі необхідності на вимогу звільнить квартиру негайно. Втім, в порушення укладеної домовленості ОСОБА_9 відмовлявся звільнити квартиру та вселив свою дружину ОСОБА_4 та дітей ОСОБА_6, ОСОБА_10

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 28.09.15р. у справі №759/3689/15-ц позов ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до ОСОБА_4, що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_6, ОСОБА_10, треті особи: Служба у справах дітей Святошинської РДА м. Києва, Святошинський районний відділ ГУ ДМС у м. Києві задоволено частково: усунено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перешкоди у користуванні належної їм на праві власності квартири АДРЕСА_1 шляхом виселення з вказаної квартири ОСОБА_4 та ОСОБА_10; вселено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у квартиру АДРЕСА_1.

Рішення набрало законної сили - 17.11.15р. згідно ухвали Апеляційного суду м. Києва (а/с 97).

У рамках вказаної цивільної справи, судом було вжито заходи забезпечення позову згідно з ухвалою від 13.03.2015 року шляхом заборони реєстрації осіб до вказаної квартири до вирішення справи по суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Одним з видів забезпечення позову у цивільному процесі є заборона вчиняти певні дії (п.2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України). Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору.

Частиною 5 ст. 153 ЦПК України передбачено, що про вжиття заходів забезпечення позову суд постановляє ухвалу, в якій зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, порядок виконання, розмір застави, якщо така призначена. Копія ухвали надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення.

Відповідно до ч. 9 вказаної статті, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно витребуваних апеляційним судом додаткових доказів, а саме: довідки Святошинського РВ в місті Києві ГУ ДМС України в місті Києві від 14.06.16р. № 9/1331 убачається, що ухвала Святошинського районного суду м. Києва від 13.03.2015 року про заборону реєстрації осіб до вказаної квартири надійшла до Святошинського РВ ГУ ДМС України 17.03.15р. та зареєстрована у журналі обліку вхідних несекретних документів за №1331.

Наведені обставини спростовують доводи апелянта про необізнаність відповідача щодо вказаної ухвали на час вчинення реєстраційної дії.

Проте, не зважаючи на вказану вище обставину, відповідачем 17 березня 2015 року проведена реєстрація місця проживання ОСОБА_6 в квартирі АДРЕСА_1.

Представник відповідача-1 з цього приводу пояснень не надав, вказавши, що посадова особа, якою проведена реєстрація на даний час не працює у райвідділі.

Разом з тим, при розгляді даної справи судом першої інстанції не було встановлено на підставі яких документів була здійснена така реєстрація.

Принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Так, відповідно до ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Задля вжиття належних заходів із метою встановлення обставин щодо реєстрації ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1, ухвалою апеляційного суду від 06.12.16р. було витребувано від ГУ ДМС в м. Києві, Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації реєстраційну справу з реєстрації місця проживання малолітньої дитини.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 06.12.16р., відповідачем-1 подано разом з супровідним листом від 12.12.16р. №1-13/вх11418-16 заяву про реєстрацію місця проживання, квитанцію про сплату державного мита та довідку Житлово-експлуатаційної контори №304 від 06.03.15р. №49/11.

З поданих документів вбачається, що реєстрацію проведено 17.03.15р. за заявою ОСОБА_9 від 13.03.2015 року. При цьому, підстави для реєстрації (ордер, свідоцтво про право власності, договір найму, піднайму або інші документи) у заяві не зазначені, як і не зазначено про надання згоди власника/співвласників житла або їх уповноважених органів, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання.

Тобто матеріали реєстраційної справи не містять жодних документів, на підставі яких проводилась реєстрація.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та додатково поданим документам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.03р. № 1382-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон № 1382-IV) реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.

Частиною 6 Закону № 1382-IV передбачено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Для реєстрації особа або її законний представник подає: письмову заяву; документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України; квитанцію про сплату державного мита або документ про звільнення від його сплати; талон зняття з реєстрації (у разі зміни місця проживання в межах України). Талон зняття з реєстрації не подається у разі оформлення реєстрації місця проживання з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання; документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації; військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

Згідно зі статті 11 Закону, реєстрація місця проживання та місця перебування осіб здійснюється органом реєстрації.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб, затверджує відповідно до закону порядок реєстрації місця проживання та місця перебування осіб в Україні, зразки документів, необхідних для реєстрації і зняття з реєстрації місця проживання та місця перебування.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.12р. №1077, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.12р. за №2109/22421, затверджено Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів (далі - Порядок).

Пунктом 1.3 Порядку встановлено, що реєстрація/зняття з реєстрації місця проживання/перебування здійснюється управліннями, відділами (секторами) Державної міграційної служби України (далі - ДМС України) в районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення (далі - територіальний підрозділ ДМС України) у день подання особою документів. Реєстрація місця проживання особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання.

Згідно п. 2.2 Порядку, для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подає до територіального підрозділу ДМС України, а після утворення центрів надання адміністративних послуг (далі - центр) - до відповідного центру, зокрема: документи, що підтверджують:

право на проживання в житлі - ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи. У разі відсутності зазначених документів реєстрація здійснюється за згодою власника/співвласників житла, наймача та членів його сім'ї на реєстрацію місця проживання. У разі реєстрації місця проживання у центрі договір оренди житлового приміщення може бути засвідчено адміністратором центру.

Поряд з цим, в порушення вказаних правових норм, реєстрація ОСОБА_6 у квартирі АДРЕСА_1 мала місце без документів, що підтверджують право ОСОБА_9 на проживання в житлі ( ордер, свідоцтво про право власності, договір найму (піднайму, оренди) або інших документів, а також за відсутності згоди на те позивача та третьої особи-1, тобто власників/співвласників квартири).

Як вбачається з довідки Житлово-експлуатаційної контори №304 від 06.03.15р. №49/11, мати дитини ОСОБА_4 прописана і проживає за іншою адресою: АДРЕСА_5.

Матеріали справи не містять документів, що підтверджують право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 батьків малолітньої дитини (ОСОБА_4 та ОСОБА_9). Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

За наведених обставин та правових норм, враховуючи, що реєстрація місця проживання була проведена без законних на те підстав: під час встановленої судом заборони та без документів, необхідних для вчинення реєстраційних дій, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання протиправними дій ГУ ДМС в м. Києві щодо реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Тобто, повнота захисту полягає в ефективності відновлення прав позивача, а тому для захисту порушеного права, суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії у порядку, визначеному Законом. Такий спосіб захисту порушеного права випливає з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи N R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, а також з вимог ст.ст. 2, 11,162 КАС України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити дії щодо скасування незаконно проведеної 17 березня 2015 року реєстрації місця проживання ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: АДРЕСА_1.

При цьому, колегія суддів зазначає про те, що згідно внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг» №888-VIII від 10.12.15р. змін, починаючи з 04.04.16р. повноваження щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб були передані виконавчим органам сільської, селищної або міської ради, а тому судом першої інстанції обґрунтовано змінено процесуальний статус Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації з третьої особи на другого відповідача у справі.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції при розгляді даної справи норм процесуального права не заслуговують на увагу, з огляду на те, що усі заявлені третьою особою-2 під час розгляду справи клопотання були вирішені судом шляхом постановлення ухвал, які відповідають вимогам КАС України.

Доводи апелянта про те, що даний спір не належить до адміністративної юрисдикції - помилкові, оскільки при вчиненні реєстраційних дій відповідач діє як суб'єкт владних повноважень, в межах та у спосіб, визначений законом. Даний спір не є спором про право, а випливає саме із вчинених суб'єктом владних повноважень владних (управлінських) функцій.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в:

апеляційну скаргу ОСОБА_4 у власних інтересах та інтересах малолітньої доньки - ОСОБА_6 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.16р. у справі №826/6610/16 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.16р. у справі №826/6610/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст постанови складений: 18.01.17р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Кузьмишина О.М.

Пилипенко О.Є.