Ухвала суду № 64124043, 16.01.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 р. № 876/9806/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Ільчишин Н.В.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/5169/15 за позовом Державної служби геології та надр України до Спільного Українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень Компанія» про анулювання спеціального дозволу на користування надрами,-

ВСТАНОВИВ:

26.08.2015 Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) звернулась в суд з позовом до Спільного Українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень Компанія» (далі - Товариство), просила винести рішення про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4737 від 22.10.2008 Спільного Українсько-американського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Кисень Компанія» з метою видобування пісків в якості сировини для виробництва ніздрюватих бетонів, гідротехнічних споруд підводної та внутрішньої зон, компонента в'яжучого щільних силікатних бетонів, дорожнього будівництва.

10.11.2015 представником Товариства заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (т.1 а.с.68-69) у зв'язку з пропуском 15-денного строку звернення до позивачем суду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 позовну заяву Державної служби геології та надр України залишено без розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Держгеонадра подало апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2016 та направити справу для продовження розгляду. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що при подання адміністративного позову позивач застосовував загальні строки звернення до суду - шість місяців. При цьому, позивач не зазначав в адміністративному позові таку вимогу як застосування заходів реагування щодо дозвільної системи у сфері господарської діяльності. Право на подачу позову відраховується з моменту відправлення листа від 17.04.2015 №4071/13/14-15 та відповідно до ст.99 КАС України до 17.10.2015. Також зазначає, що листом від 28.04.2015 №348 Товариство повідомило Держгеонадра України про незгоду на припинення Державною службою геології та надр України права користування надрами у судовому порядку. Судом першої інстанції не враховано, що позивач не має підстав для припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу самостійно, оскільки відсутня згода Товариства на припинення користування надрами, а тому наявні всі підстави для припинення права користування надрами відповідно до п. 4, 5, 6 ст.26 Кодексу України про надра, на підставі яких припиняється право користування надрами тільки у судовому порядку. Вказує, що шестимісячний строк звернення до суду пропущено не було.

Представником позивача подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, відповідач повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на те, що предмет адміністративного позову Держгеонадра стосується дозвільної системи у сфері господарської діяльності, строк звернення до суду позивача з даним позовом становить 15 днів з моменту, коли Держгеонадра виявила відповідні підстави. Судом першої інстанції з'ясовано, що Товариство 28.04.2015 надало лист-відповідь №348, згідно з журналом вихідної кореспонденції, який отримано Держгеонадра згідно з відміткою 07.05.2015. Отримавши таку відмову, позивач звернувся до суду з даним позовом 26.08.2015, згідно з відбитком поштового штемпеля, тобто з пропуском 15-денного строку звернення до суду з позовом даної категорії, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.

Суд апеляційної інстанції з таким висновком суду першої інстанції погоджується з огляду на наступне.

Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності затверджено Законом України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 №3392-VI, у п.133 якого вказано спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок.

Відповідно до ст.16 Кодексу України про надра від 27.07.1994 №132/94-ВР спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Статтею 11 Кодексу України про надра передбачено, що державне управління у галузі геологічного вивчення, використання і охорони надр здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, органи влади Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади, інші державні органи та органи місцевого самоврядування відповідно до законодавства України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 №391/2011 державна служба геології та надр України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Підпунктом 18 пункту 4 Положення встановлено, що Держгеонадра України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним використанням надр України.

Аналогічні положення закріплено пунктами 1 та 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174.

З матеріалів справи встановлено, що Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Спільному Українсько-американському підприємстві - товариству з обмеженою відповідальністю «Кисень Компанія» надано спеціальний дозвіл на користування надрами №4737 від 22.10.2008 - видобування піску, та укладено з Товариством Угоду про умови користування надрами від 22.10.2008 (т.1 а.с.10-11).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегулювано Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615 (далі - Порядок №615).

Згідно з підпунктами 9 та 10 пункту 23 Порядку № 615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк; припинення без поважних причин робіт, передбачених дозволом, більш як на два роки, а у разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, - більш як на 180 днів. Припинення права користування надрами здійснюється шляхом прийняття Держгеонадрами наказу.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, самостійно або у судовому порядку. У разі відсутності спору відповідач має право у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 3, 7 частини першої статті 26 Кодексу України про надра, самостійно припиняти право користування надрами, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 статті 26 Кодексу України про надра, у разі незгоди користувачів це право припиняється у судовому порядку.

Як це вбачається з матеріалів справи, у відповідь на запит Державної служби геології та надр України щодо переліку надання переліку суб'єктів господарювання, власників спеціальних дозволів на користування надрами, які з 2011 року не видобувають корисні копалини Державним науково-виробничим підприємством «Державний інформаційний геологічний фонд України» листом від 20.06.2014 за вх. №03/303-2149 надано перелік родовищ з спеціальними дозволами на видобування, на яких з 2011 року по 2013 рік не було видобутку, серед яких вказано й відповідача (т.1 а.с.20-22).

10.07.2014 Державною службою геології та надр України видано Наказ №221, яким встановлено терміни для усунення порушень законодавства про надра, згідно з переліком, наведеним у додатку до цього наказу, зокрема, Товариству надано 10 календарних днів з моменту відправлення повідомлення для усунення порушень (т.1 а.с.23-24).

Листом від 24.07.2014 вх.№10590/02/14-14 відповідача повідомлено про необхідність надання пояснень щодо причин припинення робіт, передбачених Дозволом, більш як на два роки, та повідомлено, що у разі ненадання інформації у вказаний строк Держгеонадрами України буде ініційовано припинення права користування надрами у судовому порядку (т.1 а.с.22).

Наказом Державної служби геології та надр України №288 від 09.09.2014 про анулювання, зупинення та поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень, наказано зупинити дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу, зокрема і дію спецдозволу відповідача на підставі підпункту 1 пункту 22 Постанови КМУ від 30.05.2011 №615 та надано Товариству 30 календарних днів для усунення порушень ст. 24 Кодексу України про надра (т.1 а.с.28-29).

Листом №13018/02/4-14 від 18.09.2014 Товариство повідомлено про вказаний наказ та необхідність усунути порушення впродовж 30 календарних днів з моменту відправлення повідомлення та надати відповідну інформацію Західному міжрегіональному територіальному відділу Державної служби геології та надр України (т.1 а.с.30).

Згідно з службовою запискою Директора Департаменту Державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України №25-14/02 від 20.03.2015 Західним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю повідомлено, що за період з 09.09.2014 по 20.03.2015 у відділ не надходило жодних листів від надрокористувача СП українсько-американське ТзОВ«Кисень Компанія», а також відсутня інформація щодо усунення порушень вимог законодавства, які стали підставою для зупинення дії спеціального дозволу (т.1 а.с.31).

Відповідно до службової записки головного спеціаліста відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр Департаменту державного геологічного контролю запропоновано директору Департаменту державного геологічного контролю на підставі пп. 9 ст. 23 Порядку №615 у зв'язку із невжиттям заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлений строк пропонується винести питання щодо анулювання спеціального дозволу на користування надрами №4737 від 22.10.2008 року на розгляд Робочої групи Держгеонадр України (т.1 а.с.32).

Листом від 17.04.2015 №407/13/14-15 Товариство повідомлено про те, що у зв'язку з не усуненням причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами №4737 від 22.10.2008, з метою видобування піску родовища Кобилецьке, розглянуто питання щодо подальшої дії зазначеного спеціального дозволу. право користування надрами припиняється органом який надав надра у користування, а у випадках передбачених цієї статті, у разі незгоди користувачів - у судовому порядку. Враховуючи вимоги пунктів 4, 5, 6 ч.2 ст.26 Кодексу України про надра, Товариству запропоновано надати до Держгеонадр України у 15-денний строк з моменту відправлення цього листа власну позицію (згоду/незгоду) на припинення користування надрами Кобилецького родовища, згідно з спеціальним дозволом №4737 від 22.10.2008 року (т.1 а.с.33).

З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що листом від 28.04.2015 вих.№348 Товариство повідомило Держгеонадра, що через відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, зазначену у спеціальному дозволі, промислова розробка будівельних пісків не здійснювалась, та що Товариством поновлено клопотання (подання) матеріалів Кабінету Міністрів України на вилучення земельної ділянки, а тому просить відтермінувати призупинку дії дозволу на спеціальне користування надрами та продовжити програму робіт на промислову розробку згідно укладеної Угоди про умови користування надрами від 22.10.2008 №4737 (т.1 а.с.70-71).

Згідно з журналом вихідної кореспонденції Товариства відправлено 28.04.2015 та відповідно до штампу вказаний лист позивачем отримано 07.05.2015 вх.№5615/13/1415.

Як це встановлено судом першої інстанції зі змісту листа від 28.04.2015 вих.№348 та пояснень представника відповідача, надані в судовому засіданні, Товариство фактично не надало згоду на припинення користування надрами. Окрім того, звернення позивача із позовом до суду вказує на те, що зазначений лист позивачем враховано саме як відмову відповідача у добровільному припиненні права користування надрами, оскільки у разі незгоди користувачів з анулюванням спеціального дозволу на користування надрами припинення такого права здійснюється у судовому порядку.

Так, згідно з підпунктом 2 абзацу 5 частини 7 статті 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 №2806-IV дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру за наявності хоча б однієї з таких підстав: здійснення суб'єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Вказана норма викладена у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 №1193-VII.

Відповідно до положень ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень щодо справ, зазначених у пункті 5 частини першої статті 183-2 цього Кодексу, встановлюється 15-денний строк, який обчислюється з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.

Згідно з п.5 ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності, якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням.

Пункт 5 частини 1 ст.183-2 КАС України змінено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» від 09.04.2014 №1193-VII, а саме словосполучення «заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю)» замінено словосполученням «заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), дозвільної системи у сфері господарської діяльності».

Відповідно до ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, суд апеляційної інстанції приходить висновку, що за відсутності згоди Товариства на припинення права користування надрами таке припиняється у судовому порядку шляхом звернення Державної служби геології та надр України як дозвільного органу, що видав документ дозвільного характеру, до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у спосіб анулювання документа дозвільного характеру, тому строк звернення до суду із таким позовом становить 15 днів з дня виявлення суб'єктом владних повноважень підстав для звернення до адміністративного суду.

Оскільки лист-відповідь від 28.04.2015 отримано позивачем 07.05.2015, тоді як позов згідно з відбитком поштового штемпеля подано до суду 26.08.2015, а тому суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції, що Державна служба геології та надр України пропустила встановлений ч.2 ст.99 КАС України строк звернення до суду для даної категорії справ.

Слід зауважити, що згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

У своїй практиці Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на звернення до суду не є абсолютним та може бути піддане допустимим обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії», справа «МПП «Голуб» проти України»).

Так у справі «МПП «Голуб» проти України» (Заява №6778/05) від 18.10.2005 Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без розгляду, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 41, 99, 100, 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №813/5169/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді М.А. Пліш

Н.В. Ільчишин

Повний текст Ухвали складено 17.01.2017р.