Ухвала суду № 64123902, 12.01.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2282/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві, апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Національної поліції України, Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №6, Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону, Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №6 від 17.12.2015 щодо висновку в атестаційному листі ОСОБА_2 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». Визнано протиправним та скасовано рішення Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону від 14.01.2016 за результатом розгляду скарги ОСОБА_2 на рішення Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №6 від 17.12.2015 №6 щодо висновку в атестаційному листі ОСОБА_2 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність». Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції у м. Києві від 29.01.2016 №63 о/с в частині звільнення зі служби ОСОБА_2. Поновлено ОСОБА_2 на посаді начальника відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві. Стягнуто з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період вимушеного прогулу в сумі 60 253 (шістдесят тисяч двісті п'ятдесят три) грн. 02 грн.

Головне управління Національної поліції у місті Києві, не погоджуючись із зазначеною постановою, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 з 05.12.1991 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ України та поліції (а.с. 28 Том II).

У подальшому, наказом Головного управління Національної поліції України в м. Києві від 07.11.2015 №9 о/с відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» позивача призначено в порядку переатестування на посаду начальника відділу Подільського управління поліції, присвоївши спеціальне звання «підполковник поліції» (а.с. 24 Том I).

Національною поліцією України виданий наказ №210 від 20.11.2015, відповідно до якого з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією від 17.11.2015 №1465, було прийнято рішення про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві з 20.11.2015 (а.с. 106-107 Том I).

Наказом Головного управління Національної поліції України в м. Києві №11 від 15.12.2015, затверджений персональний склад Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції України в м. Києві (а.с. 108 Том I).

17 грудня 2015 року позивач пройшов тестування в Атестаційній комісії №6 ГУНП в м. Києві. За результатами атестації позивача складено атестаційний лист, з якого вбачається, що позивач отримав 32 балів з 60 за тестування загальних навичок та 41 з 60 балів за професійне тестування, при цьому позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність (а.с. 109 Том I).

У подальшому, вказане рішення оскаржено позивачем до Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону. Згідно протоколу засідання Апеляційної атестаційної комісії північного регіону 14.01.2016 комісією вивчено скаргу та матеріали ОСОБА_2 та відхилено скаргу поліцейського (а.с. 34 Том II).

Наказом Головного управління Національної поліції в м. Києві від 29.01.2016 №63 о/с за п. 5 частини першої ст. 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію» підполковника поліції ОСОБА_2, начальника відділу Подільського управління поліції звільнено зі служби в поліції з 29.01.2016. Підставою для звільнення позивача зі служби в поліції зазначено атестаційний лист з висновками від 17.12.2015 (а.с. 39 Том I).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідачів та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки атестацію позивача проведено безпідставно та протиправно, а рішення (висновок) Атестаційної комісії №6 щодо невідповідності позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оформлене протоколом від 17 грудня 2015 року, прийняте без повного врахування обставин, за встановленими Інструкцією критеріями, щодо: професійних якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки позивача, висновок не підтверджується належними доказами, а тому є необґрунтованим, при цьому оскільки наказ від 29.01.2016 №63 о/с прийнято на підставі зазначеного вище висновку, який прийнято протиправно, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон №580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до п.8 розділу ХI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII з дня його опублікування всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Пунктом 9 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №580-VIII передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.

З матеріалів справи вбачається, що наказом Головного управління Національної поліції в м. Києві від 07.11.2015 № 9 о/с, відповідно до пунктів 9 та 12 розділу XI Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_2 присвоєно спеціальне звання підполковника поліції та призначено на посаду начальника відділу Подільського управління поліції.

Вказаний наказ свідчить про те, що, по-перше, позивач відповідає вимогам до поліцейських, визначених Законом України «Про Національну поліцію»; по-друге, його призначення відбулось в порядку, визначеному Законом України «Про Національну поліцію».

При цьому, зміст наказу Головного управління Національної поліції у м. Києві № 9 о/с від 07.11.2015 не дозволяє здійснювати будь-яке подвійне трактування підстав для його прийняття. Пославшись на приписи пунктів 9 та 12 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію», видавник цього наказу прийняв на себе відповідальність за його достовірність, а саме, як було зазначено вище, за відповідність позивача вимогам до поліцейських та за його призначення в порядку визначеному цим Законом.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що п. 9 розділу XI «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про Національну поліцію» не передбачає проведення атестування чи переатестування працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції.

Згідно з частиною першою ст. 57 Закону №580-VIII атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до частин третьої-п'ятої цієї ж статті встановлено, що атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

Відповідно до п.2 висновків Пленуму Вищого адміністративного суду України, викладених Постанові від 29.09.2016 №11 «Про судову практику оскарження рішень атестаційних комісій органів (закладів, установ) Національної поліції України про звільнення працівників поліції внаслідок непроходження ними атестації» положення частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що закріплений у ній перелік підстав атестування поліцейських є вичерпним. Положення частини четвертої статті 57 Закону про те, що рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами, у взаємозв'язку з положенням частини другої статті 57 Закону необхідно розуміти таким чином, що у відповідному наказі керівника органу поліції щодо заходів із підготовки та проведення атестування повинно бути зазначено: ім'я поліцейського (перелік імен поліцейських), які підлягають атестуванню; необхідність та підстава атестування щодо кожного поліцейського, який включений до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

Таким чином, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, підлягають включенню лише ті поліцейські, відносно яких наявні підстави для проведення атестації, що передбачені частиною другою ст. 57 Закону № 580-VIII.

При цьому, статтею 58 Закону № 580-VIII передбачено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків.

Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

У свою чергу, відомостей щодо застереження про тимчасовість призначення ОСОБА_2 на посаду Головним управлінням Національної поліції в м. Києві суду не надано.

За таких обстави, колегія суддів дійшла висновку, що, у відповідності до пункту 9 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII, видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

При цьому, вказаний пункт Закону № 580-VIII не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, як під час прийняття, так і після такого прийняття та під час подальшого проходження служби в поліції.

Як вже зазначалось вище, відповідно до наказу Національної поліції України від 20.11.2015 № 210 «Про організацію проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві» з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкцією від 17.11.2015 №1465, прийнято рішення про проведення атестування поліцейських апарату Національної поліції України, головних управлінь Національної поліції в Київській області та м. Києві з 20.11.2015.

У свою чергу, зі змісту вказаного наказу Національної поліції України від 20.11.2015 № 210 вбачається, що цей наказ не містить посилань на підстави для атестування кожного поліцейського, передбачені частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Як вірно встановлено судом першої інстанції підставою проведення атестування ОСОБА_2 не було призначення його на вищу посаду чи переміщення на нижчу посаду, не було обставин, які б свідчили про невідповідність позивача займаній посаді, зокрема, в силу фізичного стану, хвороби, неналежної професійної підготовки, порушення порядку і правил несення служби тощо.

При цьому, іншого наказу Національної поліції України, який би передбачав, що позивач підлягає атестуванню із зазначенням підстав, передбачених частиною 2 статті 57 Закону № 580-VIII, для проведення атестування щодо позивача відповідачами не надано.

Однак, Закон № 580-VIII не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною другою статті 57 Закону № 580-VIII.

Таким чином, атестацію позивача проведено безпідставно та протиправно.

Надаючи правовий аналіз рішенню Атестаційної комісії Головного управління Національної поліції у м. Києві №6 від 17.12.2015, щодо висновку в атестаційному листі ОСОБА_2 «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність», колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.

Згідно з частиною п'ятою ст. 57 Закону №580-VIII порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

На виконання вимог частини п'ятої ст. 57 Закону України №580-VIII наказом Міністра внутрішніх справ України затверджена Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських від 17 листопада 2015 року №1465 (далі - Інструкція №1465).

У відповідності до п.1 Розділу I Інструкції № 1465 - ця Інструкція, розроблена відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», визначає порядок атестування поліцейських, яке проводиться в апараті Національної поліції України, територіальних (міжрегіональних) органах (закладах, установах) Національної поліції України (далі - органи поліції) з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

У відповідності до п.1 розділу ІV Інструкції №1465 організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають:

1) створення атестаційних комісій;

2) складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню;

3) визначення дати, часу і місця проведення засідання комісії;

4) розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідних органів поліції оголошень про набір до атестаційної комісії;

5) доведення до поліцейських інформації про проведення атестування, у тому числі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції інформації про час та місце проведення атестування.

За приписами п.3 розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні листи на поліцейських складають безпосередні керівники.

Безпосередній керівник складає атестаційний лист на підлеглого за умови спільної служби в одному підрозділі з ним не менше 3 місяців. Якщо на час складання атестаційного листа керівник не має тримісячного строку спільної служби з поліцейським, який атестується, то такий лист складається заступником керівника або прямим керівником, який має строк спільної служби понад 3 місяці.

За змістом пунктів 7-9 Розділу ІV Інструкції №1465 керівники, які складають атестаційний лист, зобов'язані: 1) ознайомитися з вимогами цієї Інструкції; 2) проаналізувати проходження служби, професійну та спеціальну підготовку, а також конкретні показники служби поліцейського; 3) вивчити матеріали (характеристики) на осіб, які відряджені до державних (міждержавних) органів, установ та організацій із залишенням на службі в поліції; 4) на підставі всебічного вивчення особистих, професійних та ділових якостей поліцейського, який атестується, заповнити атестаційний лист за формою, визначеною в додатку 1 до цієї Інструкції.

В атестаційному листі зазначаються такі відомості про поліцейського, який атестується: 1) результати службової діяльності згідно з функціональними обов'язками; 2) дисциплінованість, принциповість у вирішенні службових питань, уміння будувати свої стосунки з громадянами та колегами по службі, здатність працювати над усуненням особистих недоліків, авторитет у колективі та серед населення; 3) прагнення до вдосконалення службової діяльності, почуття особистої відповідальності, стійкість моральних принципів, сміливість, рішучість, організованість, здатність контролювати власні емоції, поведінка поза службою; 4) володіння іноземними мовами; 5) культура в службі та ставлення до підвищення свого освітнього та культурного рівнів; 6) стан здоров'я та фізична підготовленість, уміння володіти табельною вогнепальною зброєю, прийомами рукопашного бою, спеціальними засобами індивідуального захисту та активної оборони, здатність переносити психофізичні навантаження та труднощі служби; 7) основні найбільш характерні та істотні недоліки в службовій діяльності та особистій поведінці; 8) інші дані, які, на думку керівника, заслуговують на увагу для більш повної характеристики підлеглого; 9) результати проходження підвищення кваліфікації.

Прямі керівники зобов'язані всебічно розглянути зміст атестаційного листа, з'ясувати відповідність викладених у ньому даних дійсному стану справ у службовій діяльності поліцейського, який атестується, та внести до відповідного розділу атестаційного листа один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Атестаційний лист після розгляду прямими керівниками передається на розгляд до атестаційної комісії.

Відповідно до пунктів 10-12 Розділу ІV Інструкції №1465 з метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест), та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийнятті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

Пунктом 15 Розділу ІV Інструкції №1465 передбачено, що атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

При цьому, відповідно до пункту 16 Розділу ІV Інструкції №1465 атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Наведені норми Інструкції свідчать, що висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційного листа; матеріалів співбесіди; документів, що надійшли на запити атестаційної комісії, результатів тестування на поліграфі та матеріалів особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

Слід також зазначити, що статтею 61 Закону України «Про Національну поліцію» визначені обмеження, пов'язані зі службою в поліції. Не може бути поліцейським: 1) особа, визнана недієздатною або обмежено дієздатною особою; 2) особа, засуджена за умисне вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, у тому числі судимість якої погашена чи знята у визначеному законом порядку; 3) особа, яка має непогашену або не зняту судимість за вчинення злочину, крім реабілітованої; 4) особа, щодо якої було припинено кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав; 5) особа, до якої були застосовані заходи адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією; 6) особа, яка відмовляється від процедури спеціальної перевірки під час прийняття на службу в поліції або від процедури оформлення допуску до державної таємниці, якщо для виконання нею службових обов'язків потрібен такий допуск; 7) особа, яка має захворювання, що перешкоджає проходженню служби в поліції. Перелік захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції, затверджується Міністерством внутрішніх справ України спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я; 8) особа, яка втратила громадянство України та/або має громадянство (підданство) іноземної держави, або особа без громадянства; 9) особа, яка надала завідомо неправдиву інформацію під час прийняття на службу в поліції.

Матеріали атестування не містять даних, наявність яких виключає можливість проходження позивачем служби в поліції.

Закріплену у частині першій статті 57 Закону №580-VІІІ мету атестування відповідач необґрунтовано розцінив як самостійну і достатню підставу для проведення атестування поліцейських, серед яких був і позивач, з ціллю визначення можливості їх звільнення через службову невідповідність, хоча наявності конкретних передумов (порушення порядку і правил несення служби тощо) для призначення атестування у такому контексті відповідач не довів.

Звільнення зі служби через службову невідповідність передбачено пунктом 5 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Так, матеріали справи свідчать, що позивача звільнено з поліції через «службову невідповідність». Проте, поняття «службова невідповідність» і звільнення за цією підставою є більш широким і таким, що охоплюється поняттям «звільнення у порядку дисциплінарного стягнення».

Правова позиція по даному питанню висловлена Верховним Судом України у постанові від 11.03.2014 (справа №21-13а14), прийнятій у відповідності до глави 3 КАС України та яка відповідно до ст. 244-2 КАС України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права.

Тому, у разі, якщо атестування приймалось з метою подальшого звільнення позивача зі служби, відповідач повинен був встановити фактичні обставини, що передували звільненню, та, за наявності підстав для звільнення в порядку дисциплінарного стягнення, дослідити інші дані про особу.

Натомість з атестаційного листа та інших матеріалів, які були предметом дослідження атестаційної комісії, вбачається, що позивач характеризується позитивно, безпосередній керівник позивача вважає його таким, що відповідає займаній посаді (а.с. 109 Том I). За результатами тестування: застосування загальних навичок 32 бали; професійне тестування 41 бал. Всього за результатами тестування позивач набрав 63 бали, тобто пройшов мінімальний бар'єр, передбачений пунктом 10 розділу IV Інструкції №1465.

При цьому, позивач має статус учасника бойових дій (АТО), неодноразово заохочувався під час проходження служби у міліції, не має не погашених стягнень.

Як вбачається з матеріалів справи, склад Атестаційної комісії №6 затверджено наказом від 30.12.2015 №11, відповідно до якого до складу атестаційної комісії №6 входили: голова комісії - ОСОБА_4, члени комісії: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7, секретар Гарбар В.В.

Зі змісту протоколу від 17.12.2015 вбачається, що присутніми на засіданні атестаційної комісії були голова комісії ОСОБА_8, члени комісії ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, секретар комісії ОСОБА_10

Однак, ОСОБА_8, як голова Атестаційної комісії №6, був оголошений у розшук Деснянським управлінням поліції ГУ Національної поліції у м. Києві та затриманий дільничним інспектором Деснянського управлінням поліції ГУ Національної поліції у м. Києві. В подальшому, ОСОБА_8 вироком Деснянського районного суду м. Києва від 15.05.2015 був звільнений від кримінальної відповідальності за п. «е» ст. 1 Закону України «Про амністію».

Відповідно до п. 11 ст. 51 Закону №580-VІІІ член поліцейської комісії повинен бути відведений, якщо є інформація про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності. Якщо такі обставини існують, член поліцейської комісії повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену комісії можуть заявити особи, щодо яких або за зверненням яких поліцейська комісія може прийняти рішення.

Враховуючи, зазначені обставини, суд вважає сумнівною можливість участі такої особи у складі комісії через невирішене питання щодо наявності у останнього конфлікту інтересів та відсутності сумніву у його безсторонності.

У свою чергу, як зазначалося вище, висновок атестаційної комісії про відповідність чи не відповідність поліцейського займаній посаді приймається за результатами розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, у тому числі: результати тестування за професійним тестом та тестом на загальні здібності та навички; атестаційний лист; матеріали співбесіди; документи, що надійшли на запити атестаційної комісії, результати тестування на поліграфі та матеріали особової справи поліцейського, з яких можна встановити повноту виконання функціональних обов'язків, показники службової діяльності, наявність заохочень та дисциплінарних стягнень.

У свою чергу, оскільки негативне рішення атестаційної комісії тягне за собою правові наслідки у вигляді звільнення особи зі служби через службову невідповідність шляхом видання відповідного наказу, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Крім того, відповідно до правил п. 28 Розділу IV Інструкції №1465 висновок атестаційної комісії є обов'язковим для керівника, що наділений повноваженнями на звільнення працівника поліції.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що висновок Атестаційної комісії №6 ГУНП в м. Києві та рішення Апеляційної атестаційної комісії Північного регіону, про те, що позивач не відповідає займаній посаді та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність не ґрунтується на нормах, передбачених Інструкцією №1465.

Таким чином, враховуючи те, що підставою прийняття оспорюваного наказу є рішення Атестаційної комісії №6 Головного управління Національної поліції в м. Києві, яке, як встановлено вище, прийнято протиправно, відтак суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в м. Києві від 29.01.2016 № 63 о/с в частині звільнення ОСОБА_2 29.01.2016 зі служби у поліції, згідно пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», через службову невідповідність, поновлення позивача на посаді начальника відділу Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та стягнення з Головного управління Національної поліції в м. Києві на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

З урахуванням викладеного, після детального з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права до спірних правовідносин, тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно із частиною першою ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права, при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Н.М.Троян

Судді: Н.П.Бужак,

Є.О. Сорочко

Головуючий суддя Троян Н.М.

Судді: Сорочко Є.О.

Бужак Н.П.