Ухвала суду № 64123734, 18.01.2017, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Мазур М.В.

Суддя-доповідач - Сухарьок М.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року справа №423/1828/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 липня 2016 року в справі № 423/1828/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання до перерахунку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області щодо відмови в проведенні перерахунку пенсії неправомірними та зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію з 05.05.2011 в розмірі 80 відсотків від заробітної плати з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та суми індексації грошових доходів громадян, що не були включені при розрахунку пенсії.

Постановою Попаснянського районного суду Луганської області від 15 липня 2016 року адміністративний позов задоволено частково, внаслідок чого скасовано рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 27.05.2016 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 пенсії з 01.06.2016 у розмірі 80 % заробітної плати з урахуванням надбавок, сум матеріальної допомоги на оздоровлення, а також суми індексації грошових доходів громадян, які не були включені при розрахунку пенсії позивача під час її призначення.

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що здійснити перерахунок пенсії позивачу немає жодних законних підстав, оскільки згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції від 01.01.2015) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, особам, які під час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, у розмірі 70% заробітної плати працюючого державного службовця відповідно до посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» № 76-VІІІ від 28.12.2014 статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено в новій редакцій, а саме: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».

Також апелянт наголошує, що відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ з 01.06.2015 пенсії в порядку та на умовах, визначених, зокрема, Законами України «Про державну службу» не призначаються, раніше призначені не перераховуються. Пенсію позивачу призначено на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу». Перерахунок раніше призначених пенсій здійснюється на підставі ст. 37-1 цього Закону, яка на даний час є скасованою на підставі Закону України № 213-VІІІ від 02.03.2015.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області надало до суду клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, а постанову суду залишити без змін з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 (далі - позивач) перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - відповідач) та з 05 травня 2011 року отримує пенсію за віком у розмірі 80 % заробітної плати, призначену відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. Під час визначення розміру пенсії відповідачем не було враховано суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

20 травня 2016 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії та включення до її розміру зазначених виплат.

У відповідь на заяву ОСОБА_2 Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області рішенням від 27 травня 2016 року № 7068/03-01 відмовило в проведенні перерахунку з мотивів не передбачення ст. 33 Закону України «Про державну службу» таких складових заробітної плати як індексація доходу, матеріальна допомога на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

З вказаним рішенням позивач не погодився, внаслідок чого був змушений звернутися до суду із позовом, в якому зазначає, що відповідач всупереч вимогам чинного законодавства відмовив у включенні до розміру заробітної плати, з якої обчислено пенсію, усіх виплат, з яких сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно зі ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII (в редакції на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80% від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Частиною першою статті 1 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, який зазначив, що індексація заробітної плати, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входить до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Довідками від 18 травня 2016 року № 25/12-09-05/20 та № 25/12-09-05/20, наданими Державною фіскальною службою України підтверджено, що на всі виплати (тобто, в тому числі і на «інші виплати») ОСОБА_2 нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Такої позиції дійшов і Верховний Суд України в постанові від 20.02.2012 у справі № 21-430а11.

Крім того, суд зазначає, що в 2016 році позивач звернувся до відповідача не за новим перерахунком розміру пенсії в розумінні ст. 37-1 Закону України № 3723-ХІІ, а за відновленням своїх прав, порушених при призначенні пенсії, під час якого при обчисленні розміру заробітної плати для призначення пенсії були враховані не всі її складові.

Враховуючи те, що позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії 20.05.2016 та надав довідки про складові заробітної плати від 18.05.2016, то перерахунок пенсії з урахуванням приписів ч. 4 ст. 45 Закону № 1058-IV має бути здійснений з 01.06.2016.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 липня 2016 року в справі № 423/1828/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання дій посадових осіб неправомірними та зобов'язання до перерахунку пенсії - залишити без задоволення.

Постанову Попаснянського районного суду Луганської області від 15 липня 2016 року в справі № 423/1828/16-а - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів М. Г. Сухарьок

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук