Постанова № 64123530, 17.01.2017, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2017 року письмове провадження № 826/2567/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд»

до Київської міської митниці ДФС

про визнання протиправним та скасування рішень

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» (далі також – позивач) з позовом до Київської міської митниці ДФС України (далі також – відповідач), в якому просить з урахуванням змінених позовних вимог :

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.12.2015 №100250001/2015/000069/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00170 від 08.12.2015, оформлену Київською міською митницею ДФС;

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.01.2016 №100250001/2016/000001/2;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00001 від 02.03.2016, оформлену Київською міською митницею ДФС.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ним було подано всі передбачені Митним кодексом України, документи, що підтверджують правомірність формування позивачем митної вартості за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, проте митним органом оскаржуваними рішеннями відкориговано митну вартість за іншим, а ніж основний методом. Просив суд розглядати справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув. В письмовому запереченні проти позову відповідач вказав про відповідність оскаржуваних рішень та карток відмови вимогам законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, приписи ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, встановив.

11 червня 2015 року між LAIWU MAJESTRY FOOD CO., LTD (Китай) (за контрактом - Продавець) та ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД» (за контрактом - Покупець) було укладено контракт № 11/06, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та продати покупцю товар (імбир маринований) у кількості, асортименті та за ціною у відповідності до інвойсів щодо кожної конкретної поставки.

02 грудня 2015 року в порядку електронного декларування було подано до Київської міжрегіональної митниці ДФС митну декларацію № 100250001/2015/016080 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом від 11 червня 2015 року № 11/06, а саме: імбир маринований з доданням оцту, рожевий, країна виробництва - СN. Торгівельна марка - JS. Виробник LAIWU MAJESTRY FOOD CO., LTD (Китай).

Одночасно, ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД» було подано до відповідача ряд товаросупровідних документів, що підтверджує заявлену митну вартість ввезеного товару:

міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №462;

контракт № 11/06 від 11.06.2015;

інвойс № WQ 15027;

коносамент;

сертифікат про походження товару;

копію митної декларації країни відправника;

банківській платіжний документ, що стосується товару;

банківській платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

пакувальний лист;

договір про надання послуг митного брокера;

контракт про перевезення;

сертифікат про походження товару форми А.

За наслідками опрацювання наданих ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД» документів у Київської міжрегіональної митниці ДФС спрацювала система ризиків щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів.

Крім того, митний орган зазначає, що декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме: 1) документів, що підтверджують вартість транспортних витрат, які є складовою митної вартості (для підтвердження вартості перевезення позивачем було надано договір на організацію перевезення та ТЕО № 040112-02 від 04.01.2012, коносамент SZZY 15100074 від 15.10.2015. Пунктом 4.2 договору на організацію перевезення та ТЕО № 040112-02 від 04.01.2012 передбачено, що послуги експедитора та інші платежі сплачуються клієнтом на умовах передплати, якщо інше не обумовлено сторонами та не відображено в заявці. Клієнт оплачує рахунки згідно рахунку експедитора за 5 згідно прибуття судна в порт.

У зв’язку із зазначеними обставинами, відповідно до ч.2 та ч. 3 статті 53 Митного кодексу України декларанту, шляхом надіслання електронного повідомлення, запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

- документи, що містять відомості про перевезення вантажу (передбачені пунктом 4.2 договору на організацію перевезення та ТЕО № 040112-02 від 04.01.2012) та у відповідності до наказу Мінфіну № 599 від 24.05.2012);

- виписку з бухгалтерської документації;

- експортну декларацію країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- інші документи за бажанням декларанта.

Позивачем на вимогу контролюючого органу було подано: документи, що містять відомості про перевезення вантажу, виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні), прайс-листи, каталоги, прейскуранти виробника товару; експертний висновок ТПП України; договори страхування.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2015 №100250001/2015/000069/2, у зв’язку з тим, що додатково надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, зокрема у наданому декларантом експертному висновку Київської торгово-промислової палати від 04.12.2015 № Ц-1809 розглядалась при експертному аналізі інформація, отримана від компанії продавця товару, але не було проведено аналізу цін фірми-виробника, аналогічного обладнання, інформації підприємств, що займаються продажем аналогічних товарів, реалізації на внутрішньому ринку України, аналізу даних спеціалізованих торгівельних площадок, мережі Інтернет. Також декларантом не було надано перекладу поданих документів (а саме митної декларації країни відправлення) необхідних для митного оформлення відповідно до ст.254 МКУ, яка передбачає подання документів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою митних союзів.

У зв’язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 08.12.2015 №100250001/2015/00170.

Також, 28 вересня 2015 року LAIWU MAJESTY FOOD CO., LTD (Китай) (за контрактом Продавець) та ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД» (за контрактом Покупець) було укладено контракт №28/09, відповідно до умов якого продавець зобов'язується поставити та продати покупцю товар (імбир маринований) у кількості, асортименті та за ціною у відповідності до інвойсів щодо кожної конкретної поставки.

04 січня 2016 року в порядку електронного декларування було подано до Київської міжрегіональної митниці ДФС митну декларацію № 100250001/2016/100048 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару за контрактом від 28 вересня 2015 року № 28/09, а саме: імбир маринований з доданням оцту, рожевий, країна виробництва СN, Торгівельна марка JS, Виробник LAIWU MAJESTY FOOD CO., LTD (Китай).

Одночасно, ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД» було подано до відповідача ряд документів, що підтверджують заявлену митну вартість ввезеного товару:

- міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №0764/5318;

- контракт ТОВ «МД ЄВРОТРЕЙД»;

- інвойс №WQ 15032;

- коносамент;

- сертифікат про походження товару;

- копію митної декларації країни відправника;

- банківській платіжний документ, що стосується товару;

- банківській платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення товару;

- пакувальний лист;

- договір про надання послуг митного брокера;

- контракт про перевезення;

- сертифікат про походження товару форми А.

За наслідками опрацювання наданих у Київської міжрегіональної митниці ДФС виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості товарів. Так, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості подібних за характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з'ясовано що вартість заявленого до митного оформлення товару є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України.

При цьому, за МД №100250001/2016/100048 спрацювали критерії автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Державної митної служби України за кодами: 101-1 витребування оригіналів документів, зазначених у митній декларації, або засвідчених у встановленому порядку їх копій, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів; 103-1 перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу ) та або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в САІС Держмитсдужби; 105-2 - контроль правильності визначення митної вартості товарів; 106-2 витребування документів, які підтверджують митну вартість товару; 107-3 - контроль правильності і класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, а декларантом не було надано банківські платіжні документи, які стосуються оцінюваного товару.

Враховуючи викладене, декларанту було запропоновано (електронним повідомленням) надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: якщо рахунок сплачено: банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару: інші платіжні документи та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (за наявності); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року № 984/21296); копію імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензування; каталоги, прайс-листи виробника товару; висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією: інформацію біржових організацій про вартість товару чи сировини; інші документи для підтвердження мінної вартості товару (за бажанням декларанта).

Позивачем на вимогу контролюючого органу стосовно надання додаткових документів було подано: документи, що містять відомості про перевезення вантажу; виписку з бухгалтерської документації (видаткові накладні); прайс-листи, каталоги, прейскуранти виробника товару; експертний висновок ТПП України; договори страхування.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2016 №100250001/2016/000001/2, у зв’язку з тим, що використані декларантом відомості та обраний метод її визначення не підтверджено документально, а саме:

1) наявні розбіжності у документах наданих до митниці. В наданому акті виконаних робіт № 181215 порт, звідки була здійснена відправка вантажу зазначений Янтьянь, проте згідно всіх інших товаросупровідних документів, зазначений порт QINGDAO;

2) Викликали сумніви щодо дати видачі акту виконаних робіт. Цей документ, датований 25.11.2015, проте відмітка Одеської митниці по прибуттю вантажу в порт зазначена 03.01.2016.

3) Пунктом 3 контракту ФТП/6N від 07.07.2015 зазначено, що оплата вартості послуг здійснюється відповідно до передплати згідно з рахунками чи оплати відповідно до актів прийому-виконання робіт. Натомість оплата вартості послуг (відмітка банку 21.12.2015) була здійснена згідно інвойсу від 18.12.2015. Таким чином акт виконаних робіт виставлений раніше, ніж здійснена оплата за фрахт та вантаж доставлений до митниці на кордоні.

4) В наданому прайс-листі та інвойсі зазначено ціни за імбир рожевий наступного фасування 1.4 кг*10упак/ящ у різному діапазоні: 5,50; 6; 6.50 дол. США за од. Жодних інших ознак, що дозволяють розрізнити продукт за ціною, не наведено.

5) Крім того у висновку експертної оцінки також не наведені умови, відповідно до яких ціни за упаковку імбиря, в тому числі за оцінюваною поставкою, відрізняються.

У зв’язку з коригуванням митної вартості товарів відповідач видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 02.03.2016 №100250001/2016/00001.

Позивач не погоджуючись зі спірними рішеннями та картками відмови звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Порядок визначення митної вартості імпортованих через митний кордон України товарів встановлений Митним кодексом України.

Стаття 4 Митного кодексу України визначає, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов’язані між собою особи або хоч і пов’язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною другою статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Наведені правові норми вказують, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, з урахуванням відповідних обмежень, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); при цьому застосування другорядних методів визначення митної вартості товарів може мати місце виключно при неможливості застосування основного; у свою чергу основний метод визначення митної вартості товарів не застосовується лише якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Досліджуючи правомірність застосування позивачем основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, суд встановив, що немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідачем не доведено та не надано відповідних підтверджуючих доказів того, що використані позивачем, як декларантом, або уповноваженою ним особою відомості щодо митної вартості імпортованих товарів не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Згідно частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п’ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об’єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов’язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов’язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов’язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як підтверджують матеріали справи та про що зазначено вище, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару; у свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Разом з тим, дослідивши передумови прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості 08.12.2015 №100250001/2015/000069/2, суд зазначає, що доводи митного органу про ненадання позивачем документів, що підтверджують вартість транспортних витрат, є безпідставними, адже окрім договору на організацію перевезення, ТЕО № 040112-02 від 04.01.2012 та коносаменту SZZY 15100074 від 15.10.2015, позивачем також надано до митного оформлення банківській платіжний документ, що підтверджує вартість перевезення товару, що вбачається з графи 44 МД.

Посилання митниці на необ’єктивність експертного висновку Київської торгово-промислової палати від 04.12.2015 № Ц-1809, судом відхиляються, адже відповідно до ч.2 ст.53 МКУ експертний висновок не є одним з обов’язкових та основних документів, що підтверджує митну вартість товарів, а може бути розцінений митним органом виключно як додатковий доказ на підтвердження обґрунтованості визначення декларантом митної вартості, втім виключно за умови наявності обставин, зазначених в ч.3 ст. 53 МКУ.

В даному випадку відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявності обставин, зазначених в ч.3 ст.53 МКУ, внаслідок чого посилання митниці на необ’єктивність експертного висновку є передчасними та недоречними.

Дослідивши передумови прийняття відповідачем рішення про коригування митної вартості від 05.01.2016 №100250001/2016/00001, суд прийшов до висновку про неправомірність витребування митницею у позивача додаткових документів та їх подальший аналіз в контексті коригування митної вартості імпортованих товарів, адже ч.3 ст.53 МКУ не містить в собі такої підстави для витребування додаткових документів як «спрацювали критерії автоматизованої системи аналізу та управління ризиками Державної митної служби України».

При цьому, доводи відповідача в гр.33 рішення про те, що в наданому акті виконаних робіт № 181215 порт, звідки була здійснена відправка вантажу зазначений порт Янтьянь, проте згідно всіх інших товаросупровідних документів, зазначений порт QINGDAO, судом відхиляються, адже на переконання суду, дана обставина жодним чином не впливає на митну вартість товару.

Посилання відповідача на наявність сумнівів щодо дати видачі акту виконаних робіт, судом відхиляються, адже сумніви посадової особи митного органу не можуть бути підставою для коригування митної вартості. Разом з тим, дати в товаросупровідних документах не є складовими митної вартості та не впливають на її в бік зменшення/збільшення.

Твердження відповідача про неповноту інформації, що зазначена в прайс-листі також є безпідставними, адже чинне українське та міжнародне законодавство не містять в собі обов’язкових вимог до форми та змісту прайс-листа.

Згідно частини першої першій статті 55 Митного кодексу України визначено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Водночас судом не встановлено, а відповідачем не зазначено конкретних обставин, що стали підставою для коригування митної вартості, зокрема, що відомості про митну вартість товарів є неповними та/або недостовірними, або невірно визначено митну вартість товарів.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об’єктивна можливість застосування першого методу відповідачем не спростована.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Зі змісту оскаржуваних рішень Київської міської митниці про коригування митної вартості товарів судом встановлено, що вони не містять наявної в митного органу інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; та не містить обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

З огляду на викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що рішення Київської міської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 08.12.2015 №100250001/2015/000069/2 та від 05.01.2016 № 100250001/2016/000001/2 є протиправними і підлягають скасуванню; враховуючи, що єдиною підставою для видачі позивачу спірних карток відмови є вказані вище рішення про визначення митної вартості товарів, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00170 та № 100250001/2016/00001 є також протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Київською міською митницею не доведено правомірність та обґрунтованість підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «МД ЄВТРОТРЕЙД» підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ЄВРОТРЕЙД» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 08.12.2015 №100250001/2015/000069/2.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів. транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00170 від 08.12.2015, оформлену Київською міською митницею ДФС.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 05.01.2016 №100250001/2016/000001/2.

5. Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийняти митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2016/00001 від 02.03.2016, оформлену Київською міською митницею ДФС.

5. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МД ЄВТРОЙРЕЙД» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 512 грн за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці Державної фіскальної служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій