Постанова № 64123189, 11.01.2017, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2017 р.м. ХерсонСправа № 821/1106/1615 год. 15 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Попова В.Ф.,

суддів: Кузьменко Н.А., Войтовича І.І.

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представників позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представника відповідачів Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Херсонській області - Кротко Н.М.,

представника відповідача Головного управління ДФС у Херсонській області - Кривенко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ДФС України (далі - відповідач 1), Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - відповідач 2), в якому з врахуванням уточнення позовних вимог просить:

визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.05.2016 № 186-о "Про попередження щодо наступного вивільнення";

визнати протиправним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 12.07.2016 № 2613-о "Про звільнення ОСОБА_1";

визнати протиправним і скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 26.07.2016 № 2733-о "Про внесення змін до наказу ДФС від 12.07.2016 № 2613-о";

визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Херсонській області від 26.07.2016 № 279-о "Про оголошення наказу ДФС України від 12.07.2016 р. № 2613-о "Про звільнення ОСОБА_1" (зі змінами, внесеними наказом ДФС України від 26.07.2016 № 2733-о)";

поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області;

стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В судовому засіданні позивач та його представники підтримали зазначені вимоги, обґрунтовують їх тим, що позивача було звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності Головного управління ДФС у Херсонській області, однак при цьому не був дотриманий встановлений порядок вивільнення працівника, передбачений КЗпП України, а саме не враховане його переважне право на залишення на роботі. Вважають, що за відсутності рівнозначної роботи в органах ДФС Херсонської області, роботодавець - ДФС України, повинна була запропонувати ОСОБА_1 інші рівнозначні посади у межах своєї компетенції, що відносяться до номенклатури ДФС України та територіально не обмежуються м. Херсоном чи Херсонською областю, а саме посади заступника в інших областях України. Відповідачі мали врахувати рекомендації Міністерства соціальної політики України, викладені у листі від 21.05.2012 № 80/06/187-12 "Про переважне право на залишення на роботі", у якому зроблено практичний аналіз обставин, якими необхідно керуватися роботодавцю під час застосування ст. 42 КЗпП України. Для виявлення працівників із більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці роботодавцем робиться порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації працівників, за наслідками порівняння готується довідка у довільній формі та наводяться дані, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Позивач вважає, що саме він має право на залишення на роботі на посаді заступника начальника Головного управління ДФС, а не інший заступник - ОСОБА_7

Представники відповідачів ДФС України та Головного управління ДФС у Херсонській області позовні вимоги не визнали, заперечення на позов мотивують тим, що позивачу були запропоновані посади першого заступника начальника Генічеської ОДПІ, заступника начальника - начальника Високопільського відділення Новокаховської ОДПІ, заступника начальника - начальника Чаплинського відділення Херсонської ОДПІ та посада головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Головного управління ДФС у Херсонській області, від всіх запропонованих посад позивач відмовився.

Головне управління ДФС у Херсонській області звертає увагу, що Цюрупинське, Голопристанське та Білозерське відділення Херсонської ОДПІ, Херсонська ОДПІ безпосередньо у м. Херсоні, також знаходилися у стадії реорганізації (яка триває до цього часу) та всі їхні працівники попереджені про наступне звільнення у квітні (ОСОБА_1 - у травні). Тому, саме у цих працівників є переважне право залишення на своїх робочих місцях. Крім того, у Херсонській ОДПІ (її відділеннях) немає рівнозначних посад з таким же розміром оплати праці, як посада заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області.

За скаргою позивача Головне управління Держпраці у Херсонській області позапланово здійснило перевірку Головного управління ДФС у Херсонській області. Порушень законодавства про працю при звільненні позивача виявлено не було, що підтверджується актом перевірки № 21-01-235/233.

Відповідачі вважають, що всі вимоги закону при звільненні ОСОБА_1 дотримані, в задоволенні позовних вимог просили відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі письмові докази, колегія суддів вважає, що в задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 29 листопада 2007 року по 26 липня 2016 року працював в органах державної податкової (фіскальної) служби на різних посадах, в тому числі з 1 квітня 2015 року - на посаді заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області.

З 26 січня по 10 травня 2016 ОСОБА_1 хворів, що підтверджується листками непрацездатності.

У зв'язку із скороченням чисельності (штату) працівників Головного управління ДФС у Херсонській області начальником цього управління 3 лютого 2016 року відповідно до ст. 49-2 КЗпП України видано наказ № 28-о про попередження щодо наступного вивільнення з 11 квітня 2016 року. Згідно з цим наказом попередженню про звільнення з посад підлягали зокрема заступники начальника управління ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Враховуючи, що ОСОБА_1 на день видання цього наказу хворів, його було попереджено про вивільнення в день виходу на роботу наказом Головного управління ДФС у Херсонській області від 11.05.2016 № 186-о з 14 липня 2016 року.

В цей же день, 11 травня 2016 року, ОСОБА_1 були запропоновані посади:

першого заступника начальника Генічеської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області;

заступника начальника - начальника Високопільського відділення Новокаховської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області;

заступника начальника - начальника Чаплинського відділення Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області.

12 травня 2016 року ОСОБА_1 запропонована посада головного державного інспектора відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури Головного управління ДФС у Херсонській області.

Від всіх запропонованих йому посад ОСОБА_1 відмовився.

12 липня 2016 року ДФС України видано наказ № 2613-о про звільнення ОСОБА_1 з 14 липня 2016 року з посади заступника начальника Головного управління ДФС у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України. Однак цей наказ не був реалізований.

Наказом ДФС України від 26.07.2016 № 2733-о у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 було внесено зміни до наказу від 12.07.2016 № 2613-о, а саме датою звільнення визначено 26 липня 2016 року.

Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та приписи законодавства.

Порядок вивільнення працівників у випадках змін в організації виробництва і праці встановлений статтею 49-2 КЗпП України, згідно з якою про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

За приписами ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Факт проведення реорганізації та скорочення чисельності (штату) працівників в органах ДФС, в тому числі в Херсонській області, сторонами не заперечується, підтверджується долученими до справи документами, та є встановленим.

Про наступне вивільнення ОСОБА_1 попереджено за два місяці до звільнення. Перенесення дати попередження та дати звільнення позивача не спростовують правомірності оскаржуваних наказів, оскільки таке перенесення пов'язане саме з тимчасовою непрацездатністю позивача та перебуванням його у відпустці.

Таким чином, щодо наявності підстав для звільнення за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, строків та порядку попередження про звільнення та видання наказу про звільнення суб'єкт владних повноважень діяв згідно з вимогами закону.

Що стосується посилання позивача на наявність у нього переважного права на залишення на посаді, то суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частинами 2, 3 ст. 42 КЗпП України передбачено обставини, за наявності яких надається перевага в залишенні на роботі при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації.

Статтею 341 ПК України встановлено, що служба в контролюючих органах є професійною діяльністю придатних до неї за станом здоров'я, освітнім рівнем та віком громадян України, що пов'язана з формуванням державної податкової та митної політики в частині адміністрування податків, зборів, платежів, реалізацією податкової та митної політики, політики у сфері контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також із здійсненням контролю за додержанням податкового, митного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Посадовою особою контролюючого органу може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, якщо інше не передбачено законом, та на яку покладено виконання завдань, зазначених у цьому Кодексі та Митному кодексі України (п. 342.1 ст. 342 ПК України).

Як було зазначено вище, у зв'язку з проведенням скорочення чисельності (штату) працівників Головного управління ДФС у Херсонській області одна посада із трьох заступника начальника управління підлягала скороченню.

Зазначені посади обіймали: ОСОБА_9, ОСОБА_7 та ОСОБА_1

Позивач не оспорює переважене право на залишення на посаді ОСОБА_9, про що повідомив в судовому засіданні, однак вважає, що саме він має таке право порівняно з ОСОБА_7

Як зазначає позивач та підтверджує це відповідними документами, він має повну вищу освіту, спеціальність "Облік і аудит", кваліфікація "Магістр з обліку і аудиту" (диплом магістра з відзнакою НОМЕР_1 від 20.09.2005 р.; диплом спеціаліста з відзнакою НОМЕР_2 від 25.06.2004 р.); мав спеціальне звання радник податкової та митної служби II рангу; пройшов підвищення кваліфікації у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів ДФС України у 2011 (свідоцтво НОМЕР_3) та 2014 роках (сертифікат НОМЕР_4).

Позивач також стверджує, що за весь період роботи жодних суттєвих недоліків при виконанні посадових обов'язків не встановлено, будь-які дисциплінарні стягнення та зауваження з боку керівництва відсутні, має заохочення: двічі нагороджений почесною грамотою за сумлінну та самовіддану працю.

Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про його більш високу кваліфікацію та продуктивність праці.

Стосовно переваги залишення на роботі за правилами п.п. 1, 2, 3 ч. 2 ст. 42 КЗпП України, ОСОБА_1 посилається на те, що має на утриманні дитину 2013 року народження та дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною до 01.03.2017 року, у його сім'ї немає інших працівників із самостійним заробітком, члени його сім'ї не є підприємцями та не мають доходів від підприємницької діяльності. Вважає, що на цьому фоні можливість у ОСОБА_7 відновлення такого джерела доходів, як пенсії за вислугу років за Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може свідчити про його перевагу на залишення на роботі. Також ОСОБА_1 вважає, що мав більш тривалий безперервний стаж роботи в Головному управлінні ДФС у Херсонській області (із серпня 2010 р.), ніж ОСОБА_7 (з листопада 2014 року).

За інформацією Головного управління ДФС у Херсонській області, ОСОБА_7 має повну вищу освіту, у 1995 році закінчив Херсонський педагогічний інститут, у 2000 році - Запорізький юридичний інститут, спеціальність "Правознавство", стаж державної служби становить 29 років 09 місяців; має спеціальне звання "Радник податкової та митної справи ІІІ рангу". Наказом Державної фіскальної служби України від 19.04.2016 № 1475-о "Про присвоєння чергових спеціальних звань пенсіонерам податкової міліції - учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС" йому присвоєно спеціальне звання полковник податкової міліції. З січня 2003 року працює в органах державної податкової служби. Займав посади: заступника начальника - начальника слідчого відділення податкової міліції, заступника начальника головного відділу податкової міліції - начальника слідчого відділення податкової міліції ДПІ у м. Херсоні Херсонської області; начальника слідчого відділу податкової міліції, заступника начальника УПМ - начальника слідчого відділу податкової міліції, першого заступника голови - начальника управління податкової міліції ДПА у Херсонській області; першого заступника начальника інспекції - начальника відділу податкової міліції ДПІ у Вишгородському районі Київської області; заступника начальника управління - начальника відділу інформаційно-аналітичних систем управління ІТ та обліку платників ДПІ Святошинського району Головного управління Міндоходів у м. Києві. У листопаді 2014 року призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області.

Головне управління ДФС у Херсонській області також звертає увагу, що ОСОБА_7 має дві вищі освіти - юридичну та педагогічну (з кваліфікаційним рівнем - спеціаліст, який в період здобуття ним освіти був вищим рівнем вищої освіти та відповідав вимогам наказу Нацдержслужби України від 13.09.2011 № 11 "Про Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців", яким встановлено наступні кваліфікаційні вимоги для заступника начальника Головного управління: вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста); ОСОБА_7 має більший стаж роботи в органах державної фіскальної (податкової) служби, безліч подяк і заохочень.

За своїм змістом поняття "кваліфікація працівника" - це рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у працівників загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду і трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю. Продуктивність праці характеризує ефективність, результативність витрат праці.

Судом встановлено, що і ОСОБА_1 і ОСОБА_7 мають вищу освіту, яка відповідає кваліфікаційним вимогам для заступника начальника Головного управління.

ОСОБА_1 присвоєно спеціальне звання "Радник податкової та митної справи ІІ рангу", ОСОБА_7 - "Радник податкової та митної справи ІІІ рангу". ОСОБА_1 двічі пройшов підвищення кваліфікації у Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних кадрів органів ДФС України.

Проте ОСОБА_7 має значно більший досвід роботи в органах державної податкової (фіскальної) служби, в тому числі займав керівні посади, починаючи з 2003 року. ОСОБА_1 працював в органах державної податкової (фіскальної) служби з 2007 року, на керівній посаді - з 2010 року. ОСОБА_7 призначений на посаду заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області у 2014 році, ОСОБА_1 - у 2015 році.

За інформацією Головного управління ДФС у Херсонській області ОСОБА_7 відповідно до розподілу функціональних обов'язків здійснює координацію роботи відділу матеріального забезпечення та розвитку інфраструктури, відділу фінансування, бухгалтерського обліку та звітності, відділу контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів, відділу погашення боргу. Після скорочення штатної чисельності заступників начальника Головного управління відповідно до розподілу обов'язків додатково здійснює керівництво відділом інформаційних технологій, філією Державного підприємства "Сервісно-видавничий центр" у Херсонській області, Радою територіального відділення Всеукраїнської громадської організації "Асоціація платників податків України" у Херсонській області (у процесі взаємодії).

На час відсутності першого заступника начальника Головного управління ДФС у Херсонській області, який здійснює керівництво податковою міліцією, ОСОБА_7 виконує його обов'язки.

ОСОБА_1 не має достатнього досвіду для здійснення керівництва іншими підрозділами, крім тих, які йому підпорядковані.

Суд погоджуються з відповідачем, що чинне законодавство (як трудове так і законодавство про державну службу) не містить імперативних норм про критерії визначення кваліфікації і продуктивності праці працівників.

Оцінюючи в сукупності наведені обставини щодо переважного права залишення на роботі, суд вважає, що відповідач 2 довів в ході судового розгляду обґрунтованість свого рішення щодо застосування частини 1 ст. 42 КЗпП України та визначив це право за ОСОБА_7

Посилання позивача на відсутність довідки про проведення порівняльного аналізу про переважне право одного працівника перед іншим на залишення на роботі, як на підставу для скасування спірних наказів, суд до уваги не приймає, оскільки такої вимоги до роботодавця чинним законодавством не встановлено.

Що стосується вимог закону про обов'язок роботодавця запропонувати іншу роботу, то суд вважає за необхідне врахувати наступне.

За приписами частини 2 ст. 49-2 КЗпП України одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Як встановлено судом та зазначено вище, Головним управлінням ДФС у Херсонській області у день попередження про звільнення та на наступний день позивачу були запропоновані керівні посади у відділення Херсонської ОДПІ та посада ревізора-інспектора в Головному управлінні. Від всіх запропонованих посад він відмовився, посилаючись на те, що ці посади є нерівнозначними у порівнянні з займаною ним посадою та передбачають: роботу в інших органах ДФС, що розташовані у межах Херсонської області (значно віддалених від попередньої роботи), менший розмір оплати праці у порівнянні з існуючим.

Тобто, згідно з позовною заявою та за змістом пояснень позивача в судових засіданнях, його цікавила лише рівнозначна посада.

Рівнозначних посад посаді, яку займав ОСОБА_1, на час попередження його про звільнення (одночасно з попередженням, як того вимагає частини 2 ст. 49-2 КЗпП України) та до дня звільнення в Головному управління ДФС у Херсонській області не було.

ОСОБА_1 також посилається на те, що посада заступника начальника управління належить до номенклатури посад голови ДФС України, а тому його роботодавцем є ДФС України, а отже за відсутності рівнозначної посади в Головному управління ДФС у Херсонській області йому повинні були запропонувати рівнозначні посади в інших областях України.

Суд не поділяє зазначену позицію позивача.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

Головне управління ДФС у Херсонській області є юридичною особою.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління ДФС у Херсонській області, затвердженого наказом ДФС від 21.08.2014 № 66 (у редакції наказу ДФС від 27.07.2016 № 662; далі - Положення), Головне управління ДФС у Херсонській області (далі - ГУ ДФС) є територіальним органом ДФС України, який підпорядковується ДФС України. Головне управління ДФС у Херсонській області є органом доходів і зборів. Головне управління ДФС у Херсонській області забезпечує реалізацію повноважень ДФС на території Херсонської області.

ГУ ДФС з метою організації своєї діяльності здійснює добір кадрів у ГУ ДФС та підпорядкованих ДПІ, у межах наданих повноважень на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління ДФС (пункт 5 Положення). ГУ ДФС здійснює свої повноваження безпосередньо та через підпорядковані йому ДПІ (пункт 7 Положення).

Територіальними органами Головного управління ДФС у Херсонській області є:

Новокаховська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області;

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області;

Генічеська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області.

Наказом голови ДФС України від 28.10.2016 № 3480-о начальникам головних управлінь ДФС в областях надані повноваження здійснювати заходи щодо попередження керівних працівників головних управлінь та підпорядкованих територіальних органів, посади яких належать до номенклатури ДФС, та пропонування посад номенклатури Голови ДФС у підпорядкованих органах при скороченні чисельності працівників, зміні істотних умов праці та наступному вивільненні відповідно до пункту 6 статті 36 або пункту частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

18 січня 2016 року головою ДФС України видано аналогічний наказ № 57-о щодо попередження керівних працівників територіальних органів та осіб начальницького складу податкової міліції, посади яких належать до номенклатури ДФС, та їх працевлаштування.

Враховуючи, що ОСОБА_1 працював саме в ГУ ДФС Херсонської області, а не в ДФС України, а голова ГУ ДФС Херсонської області наділений повноваження лише щодо пропонування посад номенклатури Голови ДФС у підпорядкованих йому (голові в ГУ ДФС Херсонської області) органах, вимоги ОСОБА_1 щодо обов'язку роботодавця пропонувати йому посади в інших областях України є безпідставними.

Крім того, суд вважає, що відповідно до штатного розпису посада заступника начальника, яку займав ОСОБА_1, є штатною одиницею саме ГУ ДФС Херсонської області, а не в ДФС України, а те, що призначення на цю посаду здійснює безпосередньо Голова ДФС України, не дає підстави позивачу вимагати його працевлаштування на рівнозначні посади в інших областях України на дотримання вимог КЗпП України. Таке працевлаштування позивача можливе тільки за волевиявленням обох сторін.

Окрім того, суд звертає увагу, що скорочення чисельності (штату) працівників в органах ДФС відбувалось в межах всієї України, а не лише в Херсонській області, кількість працівників, що підлягала скороченню складала 30 відсотків, при цьому ДФС України та його територіальні органи повинні були забезпечити дотримання прав всіх працівників, а не врахувати інтереси та бажання лише одного ОСОБА_1 Тому суд погоджується з позицією відповідача, що неможливо було працевлаштувати позивача на ті посади, які він хотів, оскільки це потягло б за собою порушення трудових прав інших працівників, що також були попереджені про скорочення і підлягали працевлаштуванню.

Під час розгляду справи суд вживав заходи, щодо укладення мирової угоди між сторонами, але сторони ухилились від можливості обговорення її умов.

Відтак, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 161-163 КАС України,

постановив:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 січня 2017 р.

Головуючий: Попов В.Ф.

Судді: Кузьменко Н.А.

Войтович І.І.

кат. 12.3