Ухвала суду № 64122718, 13.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/349/17

УХВАЛА

13 січня 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши матеріали адміністративного позову субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень - рішень,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області про:

визнання неправомірними дії органу державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби по проведенню одностороннє незаконної перевірки, складанні заочно 05 жовтня 2012 року акта фактичної перевірки платника податків № 709/17-2000400137, застосування фінансових санкцій; про визнання незаконними і скасування: податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_1 на суму 59186,67 гривень; податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_2 на суму 17066,50 гривень; податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_3 на суму 65528,99 гривень; податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_4 на суму 121,88 гривень;

визнання незаконними і скасування повністю:

податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_1 на суму 59186,67 гривень;

податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_2 на суму 17066,50 гривень;

податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_3 на суму 65528,99 гривень;

податкового повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області Державної податкової служби від 19 жовтня 2012 року № НОМЕР_4 на суму 121,88 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Позивачем до адміністративного позову не додано документ про сплату судового збору в розмірі встановленому Законом України Про судовий збір.

Разом з тим, позивач просить суд звільнити його від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що він тяжко хворіє.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

А відтак, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23.01.2015 р. №2 із вказаного питання роз'яснено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Разом з тим, позивачем, в порушення ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, ч. 2 ст. 106 КАС України, не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлений законом порядку, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Згідно з ч. 2 ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України).

Позивач, не є субєктом на якого розповсюджуються пільги щодо сплати судового збору визначені ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду обґрунтування та доказів, які б слугували підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача та відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів, до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї відповідно до кількості відповідачів та документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Так відповідачем по справі заявлена державна податкова інспекція у Лиманському районі Одеської області, проте частина вимог стосуються дій і рішень державної податкової інспекції у Комінтернівському районі Одеської області.

Крім цього позивачем не надано до суду жодної копії оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та акту фактичної перевірки.

Частиною 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що для звернення адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно ч. 2 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Суд вважає за необхідне зазначити про те, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 5 Конституції України).

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З матеріалв позовної заяви суд позбавлений можливості встановити коли саме позивач дізнався про оскаржувані податкові повідомлення рішення та акт фактичної перевірки.

Згідно ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

У звязку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.

Недоліки повинні бути усунені шляхом приведення адміністративного позову у відповідність до вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме шляхом сплати судового збору у повному обсязі, приведення заявлених позовних вимог у відповідність заявленому субєктному складу, надання копій оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та акту фактичної перевірки, а також вказати коли саме позивач дізнався про них з посиланням на відповідні докази, а в разі неможливості зазначити причини з яких він не може самостійно надати їх з посиланням на відповідні докази.

Керуючись ст. 106, 107, ч. 1 ст. 108 КАС України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Адміністративний позов позову субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Лиманському районі Одеської області про визнання протиправними дій, скасування податкових повідомлень рішень залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки у пятиденний термін з дня отримання ухвали та розяснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Я.В. Балан